По­дії нав­ко­ло так зва­но­го гу­ма­ні­тар­но­го кон­вою ви­кли­ка­ють пи­тан­ня що­до справж­ніх ці­лей Ро­сії в Ук­раї­ні і від­вер­та­ють ува­гу гро­мад­сько­сті від пер­спек­тив­них ці­лей Мос­кви, які ви­зна­ча­ють її по­лі­ти­ку що­до Ук­раї­ни. Стра­те­гіч­на ме­та Ро­сії за­ли­шає­ть­ся не­змін­ною — під­по­ряд­ку­ван­ня Ук­раї­ни шля­хом впли­ву на її за­кор­дон­ну і внут­ріш­ню по­лі­ти­ку, без­пе­ку та еко­но­міч­ні про­це­си. Під­три­му­ван­ня не­ста­біль­но­сті на Дон­ба­сі є ли­ше інст­ру­мен­том, який має слу­жи­ти здо­бут­тю впли­ву на всю Ук­раї­ну.

У внутрішньому вимірі політика щодо України становить нині для Володимира Путіна важливе джерело легітимізації його влади та спосіб збереження контролю за розбудженими у націоналістичних середовищах імперськими прагненнями. Одночасно ключове значення для Росії має блокування трансформації України — демократизація України створюватиме загрозу для режиму Путіна, підважуючи основоположні ідеологічні постулати збудованої його командою політичної системи: про специфіку російської цивілізації, яка виключає застосування на її просторі західних політичних зразків у формі ліберальної демократії.

Уряд у То­кіо здійс­нив «ін­тер­пре­та­цію» кон­сти­ту­ції, усу­нув­ши пев­ні пра­во­ві об­ме­жен­ня на ді­яль­ність зброй­них сил.

Спочатку уряд у Токіо планував модифікувати статтю 9 конституції, яка фактично забороняла використання збройних сил у будь-яких акціях, крім оборони території країни. Врешті, через суспільний спротив сталася лише інтерпретація запису. Це не вимагало ні оголошення ризикованого референдуму, ні пошуку більшості у дві третини голосів у парламенті. Досить було звичайної більшості, яку правляча Ліберально-демократична партія має в обох палатах.
Дійсно, давно вже змінились як регіональні, так і глобальні обставини. Ідеться передовсім про відповідь на інтенсивне озброєння Китаю, створення ядерної зброї Північною Кореєю і вимогу більшої участі японців у міжнародних військових місіях. У таких умовах «пацифістські» статті конституції виявилися пережитком.
«Зміна принципів функціонування збройних сил — це також відповідь на виразне побажання Сполучених Штатів, щоб Японія взяла більшу відповідальність за свою оборону»,— пояснює Франц-Пауль ван дер Путтен, експерт з питань Азії голландського політологічного інституту Клінгендаль. Америка вже не може брати на себе тягаря одночасного захисту Азії, Близького Сходу і Європи, тому домагається активізації союзників.

23 серп­ня Ки­їв від­від­ала бун­дес­канц­лер Ан­ге­ла Мер­кель. Цей ві­зит ви­явив­ся сим­во­ліч­ним з ба­га­тьох то­чок зо­ру. Пе­ред­усім, він ви­кли­кав ін­те­рес як тест на здат­ність ні­мець­кої дип­ло­ма­тії не по­вто­рю­ва­ти влас­них по­ми­лок, адже по­пе­ред­ньо­го ра­зу Мер­кель бу­ла в Ки­єві у да­ле­ко­му 2005 ро­ці, піс­ля чо­го ні­мець­ко-ук­ра­їн­ські від­но­си­ни опи­ни­ли­ся у гли­бо­кій кри­зі.

Апофеозом такого стану двосторонніх відносин стало німецьке вето на бухарестському саміті 2007 року щодо можливості надання Україні і Грузії статусу країн, які готуються до вступу у Північноатлантичний альянс. Від часу зазначеного рішення бере початок нинішній «генеральний наступ» Росії, яка не лише «встала з колін», а й уже більш як півроку «стоїть на вухах».

СЕРЕД ТИХ, НА КОМУ ВИВЧАЛИ ВПЛИВ ЯДЕРНОЇ ЗБРОЇ, БУЛО ЧИМАЛО УКРАЇНЦІВ

 29 СЕРПНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДІЙ ПРОТИ ЯДЕРНИХ ВИПРОБУВАНЬ

«Кращих рекомендували впартію...»

17 вересня 1954 року на шпальтах головної газети СРСР «Правда» з’явилося повідомлення ТАРС:
«Відповідно до планів науково-дослідних та експериментальних робіт останнім часом у Радянському Союзі було проведено випробування одного з видів ядерної зброї. Мета випробувань — вивчення дії ядерного вибуху».
Про силу ядерного заряду, місце проведення випробувань не було сказано жодного слова. Тим більш про те, що в них брали участь десятки тисяч військовослужбовців Радянської Армії.

«Голос миру» продовжує звучати: нині відкривається шоста за п’ять місяців Міжнародна виставка плаката в рамках одного проекту, повідомляє radiokultura.org. Найкращі з робіт, надісланих сотнями художників і дизайнерів із 45 країн світу, вже експонувалися на вуличних і галерейних виставках у Києві, Амстердамі та Ейдховені (Нідерланди), Венеції (Італія), Жешуві (Польща), Брюсселі (Бельгія). Тепер вернісаж відкрито в київській галереї «ХудГраф».

Плакат — це візуальний QR-код, який мозок зчитує миттєво. Слова не потрібні. Ідеологія — не працює. Все стає зрозумілим. Проект THE VOICE OF PEACE виник в Україні в розпал подій минулої зими. Тоді, вже за кілька днів після старту акції, оголошеної Молодіжним об’єднанням Київської організації Спілки дизайнерів України «ВАРТО», було надіслано понад сотню робіт. Нині рахунок пішов на тисячі.

У першому матчі четвертого туру в Києві зустрічалися дві донецькі команди — «Олімпік» та «Шахтар». Але як такого дербі не вийшло. «Олімпік» хотів створити проблеми більш іменитому супернику, але виглядало це якось невпевнено. Можливо, після нічиєї з «Динамо» закінчилися сили. У першому таймі «Шахтар» зумів забити два м’ячі.

Спочатку номінальні господарі організували автогол, який чомусь записали на Кривцова. Згодом удар-красень вийшов у Тайсона, коли м’яч від штанги залетів у ворота «Олімпіка». Команда Романа Санжара у першому таймі здебільшого намагалася не давати грати «Шахтарю». У другому таймі було забито ще три м’ячі. Спочатку захист «Олімпіка» проґавив Гладкого, і той зробив рахунок — 3:0.

Незабаром початок навчального року — знову зошити, домашні завдання, контрольні з математики і не тільки. Одне слово, трудові шкільні будні зі своїми радощами і навантаженнями. Тому давайте поговоримо про те, як полегшити перехід нашим школярам від літніх канікул до навчальних занять. Відомо, що організм дитини зазнає певного стресу — після майже тримісячної розслабухи йому доведеться пристосовуватися до чіткого розпорядку дня.
Як адаптувати наших дітей до нового навчального року? Про це ми поговорили з лікарем-гігієністом вищої категорії, кандидатом медичних наук Світланою Зуб.

— Адаптація — процес пристосування організму до нових умов навколишнього середовища. Для дітей початок навчального року не тільки приємні зустрічі з однокласниками (а для першачків — нові друзі), а й великий стрес. Чому? Перехід на новий розпорядок дня, зміна режиму.

Так пояснив свій підхід до вибору багатьох персонажів своїх романів український письменник, Герой України, лауреат Шевченківської та інших престижних премій Павло Архипович Загребельний. У першу чергу, як він уточнив, «це Ярослав Мудрий, його внучка Євпраксія, Богдан... Далі — Роксолана».

25 СЕРПНЯ — 90 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО (1924–2009)
Тож спершу хоча б коротко про те, якими він показав читачеві ці постаті. Образ князя Ярослава письменник відтворив у романі «Диво», в якому охоплено три часових пласти — давнину, Велику Вітчизняну війну, сорокові та шістдесяті роки XX століття. Звичайно ж, викликають захоплення і почуття вдячності прагнення і справи князя як розбудовувача Київської Русі, його мужність, освіченість, працелюбність.
Це ж при ньому розпочався розквіт писемності, науки і культури. Це при ньому «здіймався вище і вище, виростав із землі велетенською рожевою квіткою, позбавленою стебла...» Софійський собор.

Поет, прозаїк, критик, мистецтвознавець Володимир Корнійчук вирізняється різноманітністю зацікавлень: це — хореографія, музика, театр, письменство.
Працював журналістом, нині — головний редактор часопису «Українська музична газета».
Автор книг новел і повістей, театрознавчих досліджень, численних прозових, поетичних публікацій у вітчизняній і зарубіжній періодиці.
Наша розмова — про зустрічі з видатними митцями України, про абсурди, парадокси і приємності в українському культурному просторі.

— Пане Володимире, як мистецтвознавець, журналіст і письменник на що Ви передусім націлені в царині мистецтва і культури?
— Я не працюю конкретно в якійсь одній площині. Моя перша освіта — хореографія (Київське культурно-освітнє училище), я і далі зайнятий опосередковано в цій сфері. Є віце-президентом Асоціації діячів хореографічного мистецтва при Національній всеукраїнській музичній спілці. Співпрацюю з Київською муніципальною академією танцю, відаю там пресою, в курсі всіх творчих заходів і концертів.

Знайомтесь — 24-річний Роман Магоцький із Комарно, що на Львівщині. За півтора року вишив 49 ікон бісером. На День Незалежності України в столиці Роман Магоцький презентуватиме найбільшу мапу України, вишиту бісером.

— Аби ще років два-три тому мені хтось сказав, що я вишиватиму бісером, я б розсміявся, — розповідає сам Роман.— Але ж не святі горшки ліплять!
До того, як почати вишивати, Роман пройшов робочі університети. Після школи працював на будівництві. Та не для його здоров’я була та важка робота. Знайомі запропонували спробувати стати офіціантом. Робота в кафе Роману сподобалася. Однак і цього разу його чекала невдача: кафе закрили. А тут саме мама захоплено розповідала про свою знайому, яка вишиває бісером неперевершені роботи. Вона дуже хотіла заохотити на ту справу молодшу доньку Христину. Роман вирішив разом із сестрою сходити й подивитися, що то воно за така краса. По дорозі купили візерунок для картини. За кілька днів з’явилася перша робота «Святе сімейство».