Про­цес ско­ро­чен­ня го­лов­ної лі­ги ук­ра­їн­сько­го фут­бо­лу, за­по­чат­ко­ва­ний піс­ля анек­сії Кри­му, три­ває да­лі. Зу­сил­ля з по­ря­тун­ку за­по­різь­ко­го «Ме­та­лур­га» ви­яви­ли­ся мар­ни­ми, й у фут­бол­ках цьо­го ко­лек­ти­ву ни­ні прос­то не­має ко­му ви­хо­ди­ти.

«Станом на 02.03.2016 року за ФК «Металург» (Запоріжжя) на участь у змаганнях прем’єр-ліги заявлено 4 (чотири) футболісти», — констатує дирекція ліги. Таким чином, із семи запланованих календарем поєдинків першого навесні, а загалом 17-го туру прем’єр-ліги поєдинків відбулося шість. Ужгородській «Говерлі» сенсу їхати до Запоріжжя не було...

У Нор­ве­гії три­ває го­лов­ний бі­ат­лон­ний старт се­зо­ну — чем­піо­нат сві­ту. Ук­ра­їн­ські йо­го учас­ни­ки доб­ре ви­яв­ля­ють се­бе в усіх гон­ках, але до­те­пер най­яск­ра­ві­ши­ми ви­йшли два зма­ган­ня: змі­ша­на ес­та­фе­та, яка від­кри­ва­ла тур­нір, і чо­ло­ві­чий спринт, у яко­му слі­дом за дво­ма го­лов­ни­ми зір­ка­ми су­час­но­го бі­ат­ло­ну фі­ні­шу­вав лі­дер віт­чиз­ня­ної коман­ди Сер­гій Се­ме­нов.

У змішаних естафетах на чемпіонатах світу найкращим дотепер результатом українців було шосте місце. В Осло Валя Семеренко, Олена Підгрушна, Сергій Семенов та Дмитро Підручний установили новий орієнтир.

Ба­га­то­ві­ко­ва прак­ти­ка спів­іс­ну­ван­ня люд­ства і при­ро­ди до­ве­ла, що лю­ди­на ви­яви­ла­ся да­ле­ко не кра­щим су­сі­дом до­вкіл­ля. А як ві­до­мо, не­має біль­шої бі­ди, ніж ли­хі су­сі­ди... При­ро­ді, здає­ть­ся, справ­ді не по­та­ла­ни­ло.

На аграрній Полтавщині з її чарівними краєвидами та багатими природними ресурсами природа щедро віддячує людям, коли ті ставляться до неї як добрі сусіди. І навпаки, обов’язково карає, якщо люди ідуть проти природного ходу речей, які утворюють усталений екологічний баланс у регіоні. Такі випадки непоодинокі. Приміром, якщо не відверто хибним шляхом, то не до кінця продуманим у регіоні пішли, коли вирішили створити на Полтавщині штучне Кременчуцьке водосховище.

У Національному заповіднику «Софія Київська» 24 березня відбудеться відкриття виставки «Петриківський рушник», повідомляє i-pro.kiev.ua. Це арт-проект Асоціації майстрів народного мистецтва України, який організовано спільно з Благодійним фондом «КОЛО». Він покликаний показати традиційний розпис із нового сакрального та філософського боку — в контексті сучасної традиційної культури України.
З давніх часів рушник є найголовнішим символом слов’янської атрибутики та української культури.

Млин­ці гур’­їв­ські ско­ро­спі­лі
5 склянок борошна, 8 яєць, 200 г вершкового масла, 0,8 л кислого молока.
Пшеничне борошно розітріть із жовтками і вершковим маслом. Безперервно розмішуючи лопаткою, розведіть кислим молоком до належної густини. Ретельно вимішайте тісто, додайте збиті в міцну піну білки, обережно перемішайте і спечіть тонкі млинці.
Подавайте їх гарячими, з будь-якою начинкою, поливши розтопленим вершковим маслом або сметаною.

Остан­ня не­ді­ля пе­ред Ве­ли­ким пос­том, який цьо­го ро­ку по­чи­нає­ть­ся 14 бе­рез­ня, має на­зву Про­ще­на. Ве­ли­кий піст пе­ред­ба­чає очи­щен­ня, са­мо­вдос­ко­на­лен­ня, перш за все ду­хов­не, пе­ред най­біль­шим хрис­ти­ян­ським свя­том — Ве­ли­ко­днем, що при­па­дає на 1 трав­ня.

Але духовне очищення, без якого не може бути спасіння, не відбудеться без прощення. В Євангелії сказано: «Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш небесний» (Мт. 6:14).

У 2016 ро­ці ми зу­стрі­ли Мас­ни­цю 7 бе­рез­ня. Це дав­ньо­сло­в’ян­ське свя­то — Мас­ни­ця (Мас­ля­на, Сир­на не­ді­ля) — від­зна­ча­ють на честь вес­ня­но­го про­бу­джен­ня при­ро­ди.

І хоча християнська церква приєднала Масницю до свого календаря, проте вона так і не набула релігійного змісту.
Масницю часто-густо відкривали парубки, які споруджували снігові гори, скоромовкою кликали її в гості: «Душечко ти моя, Маснице, перепельні кісточки, паперове твоє тільце, медові твої вуста, солодка твоя мова! Приїзди до мене в гості на широкий двір, на горах покататися, у млинцях покачатися, серцем потішитися».

14 БЕРЕЗНЯ — 125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АМВРОСІЯ МАКСИМІЛІАНОВИЧА (МАКСИМОВИЧА) БУЧМИ (1891—1957), УКРАЇНСЬКОГО АКТОРА, РЕЖИСЕРА, ПЕДАГОГА, НАРОДНОГО АРТИСТА СРСР (1944), ЛАУРЕАТА ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ СРСР (1941, 1949)

Ам­вро­сій Буч­ма на­ро­див­ся у Льво­ві 14 бе­рез­ня 1891 ро­ку. У ро­ди­ні Бро­нек (так зва­ли йо­го вдо­ма) був дев’­ятою й остан­ньою ди­ти­ною. Ви­жи­ли ли­ше він і стар­ша сес­тра Оль­га, акт­ри­са «Русь­кої бе­сі­ди».

Батько — стрілочник і сторож на залізниці, а раніше — шкільний учитель. Мати — праля. Їхня хата стояла під горою, біля собору Святого Юра. Бронек змалку сам навчився грати на батьковій скрипці, навіть дещо цим заробляв.

Наш спів­роз­мов­ник — за­слу­же­ний ді­яч куль­ту­ри і мис­тецтв ху­дож­ник Ге­ор­гій Ба­бій­чук. Ску­пий на по­хва­ли по­ет-ака­де­мік Бо­рис Олій­ник про ньо­го на­пи­сав: «Ме­ні осо­бли­во ім­по­нує те, що ху­дож­ник до­сить вправ­но во­ло­діє, окрім пенз­ля, ще й пе­ром. Хтось, мож­ли­во, не зав­жди по­ді­ля­ти­ме йо­го гос­трі ін­век­ти­ви сто­сов­но тим­ча­сов­ців, які опи­ни­ли­ся на вер­хах, а ко­мусь не до шми­ги при­па­дуть йо­го су­во­рі оцін­ки по­бра­ти­мів по це­ху...

Але жоден з опонентів не зможе запідозрити Бабійчука в лукавстві. Він — відкритий і відвертий у своїй позиції патріота рідної землі. Жаль лише, що таких особистостей не так рясно на нашому суспільно-політичному полі. Особливо таких подвижників не вистачає нині».

Чи по­вин­на дер­жа­ва ре­мон­ту­ва­ти бу­дин­ки в при­ват­ній влас­но­сті? Від­по­відь на та­ке за­пи­тан­ня мо­же од­ра­зу ви­зна­чи­ти су­спіль­ні на­строї сприй­нят­тя жит­ло­вої ре­фор­ми. Не сек­рет, що ба­га­то укра­їн­ців до­сі вва­жа­ють, що ре­монт бу­дин­ку — спра­ва над­то до­ро­га, влас­них гро­шей у га­ман­цях мит­тє­во не від­шу­ка­ти, і як­що дер­жа­ва не по­сприяє, жит­ло­вий фонд ско­ро зов­сім за­не­па­де.

А от європейцям подібне запитання видасться дивним: якщо в багатоповерхівці всі квартири перебувають у приватній власності, чому її повинні ремонтувати державним коштом?