Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
Наразі в Україні є кілька важливих речей, до яких, через їхню актуальність та очікуваний для суспільства результат, прикута підвищена увага суспільства. Якщо не брати війну на сході, яка поза конкуренцією в цьому переліку, то адміністративно-територіальна реформа посідає чільне місце, адже у разі її успішного проведення українці житимуть в іншій країні — з новими адміністративними і внутрішніми територіальними кордонами та новою структурою регіональної влади.
Реформа, вже подолавши теоретичну частину свого шляху, коли її батьки роз’яснювали населенню принципи її проведення та значущість для держави, нині перейшла в практичну площину — підготовку до реального добровільного об’єднання територіальних громад. Але, як мовиться, виходить, мов у приказці: де два українці — там три гетьмани...
Після недавнього набрання чинності законів про декомунізацію, в багатьох українських регіонах стартувала кампанія з дослідження назв вітчизняних міст і сіл. Нагадаємо, місцеві органи влади повинні упродовж півроку (тобто до 21 листопада) подати свої пропозиції стосовно перейменування населених пунктів, котрі мають у своїх назвах старе комуністичне забарвлення.
Після ухвалення на початку квітня «декомунізаційних» рішень українським парламентом у суспільстві, переважно, точаться дискусії стосовно того, наскільки цей документ «на часі». Натомість практично відсутня полеміка по суті. І даремно, адже співробітники Українського інституту національної пам’яті нині аналізують майже 30 тисяч назв українських міст і сіл.
Цими днями низка інформаційних агенцій оприлюднила інформацію про те, що попередній перелік міст, містечок та сіл, чиїм мешканцям належатиме визначитися з новими назвами, становить 871 населений пункт. Звісно, дані усе ще оновлюються, зокрема тому, що подекуди істинне походження назв потребує додаткового дослідження.
На паризьких кортах добігає кінця головне тенісне змагання на ґрунтових кортах — Roland Garros, або відкритий чемпіонат Франції. Цей турнір для українських уболівальників серед інших першостей найпрестижнішої у світі тенісу серії Grand Slam стоїть зосібна — саме в Парижі в далекому вже 1999 році наш співвітчизник Андрій Медведєв грав у фіналі проти легендарного американця Андре Агассі. До того ж для більшості вихованців українських тренерів саме руді піщані корти французької столиці є досить комфортними — ґрунтових покриттів не бракує і в Україні, на відміну від примхливої трави чи більш властивого американцям чи австралійцям харду.
В останньому турі вітчизняного чемпіонату України з футболу серед команд прем’єр-ліги було зафіксовано аж п’ять нічиїх у шести матчах. Ще одна гра — між одеським «Чорноморцем» і харківським «Металістом» — не відбулася. Проте і без протистояння цих команд глядачам було на що подивитися. До того ж уся трійка лідерів української першості втратила очки.
Протистояння донецького «Шахтаря» та львівських «Карпат» стало найбільш видовищним матчем останнього туру. Команди подарували вболівальникам гру з великою кількістю небезпечних моментів. І якщо донецька команда зіграла на 70% свого потенціалу, то львівські футболісти провели один із найкращих матчів сезону. Варто згадати, що «Карпати» могли б фінішувати у таблиці на кілька сходинок вище, проте були позбавлені дев’яти очок через заборгованість перед своїми колишніми гравцями.
Мішеля Платіні представляти не треба: його ім’я золотими літерами вкарбовано в історію світового футболу. Ще й досі футбольні фани 80-х пам’ятають його майстерні штрафні удари, філігранну техніку та чисто французьку елегантність гри.
Мабуть, добра фея усміхнулася йому, схилившись над його колискою. Нагадаймо, що Платіні — чемпіон Франції, Італії та Європи, володар Кубка європейських чемпіонів та Міжконтинентального кубка, кавалер ордена Почесного легіону, а мармуровий профіль маестрo середньої лінії посідає гідне місце у Музеї Гревен.
Проте й після завершення спортивної кар’єри доля знов усміхнулася цьому футбольному д’Артаньяну.
Спільне шведсько-китайське дослідження засвідчило, що грудне вигодовування дитини понад рік може спровокувати проблеми із розвитком мікрофлори кишечника, пише «Медпортал».
Науковці вивчили випорожнення дітей одразу після народження, а потім через 4 і 12 місяців, щоб оцінити функціональність мікрофлори кишечника. Використовувалося метагеномне секвенування «методом дробовика», завдяки якому вдалося виявити більш ніж чотири тисячі нових мікробних геномів.
— Які симптоми такого поширеного захворювання, як рефлюкс?
— Основним симптомом ГЕРХ є печія, другим за частотою симптомом є біль за грудиною, що віддає у міжлопаточну ділянку, шию, нижню щелепу, ліву половину грудної клітки і може імітувати стенокардію. На відміну від стенокардії, біль при ГЕРХ пов’язаний з прийомом їжі, положенням тіла і купірується прийомом лужних мінеральних вод, соди або антацидних препаратів. Біль також може виникати в спині — в такому разі його часто вважають симптомом захворювань хребта.
Юрій Мушкетик є талановитим письменником, який став класиком за життя. Його перу належать романи «Крапля крові», «Гайдамаки», «Позиція», «Рубіж», «На брата брат», «Яса», «Гетьманський скарб», «Біла тінь», повісті «Обвал», «Біль» і багато інших вагомих творів.
З 1956-го по 1972 рік Юрій Михайлович — головний редактор журналу «Дніпро». У роки перебудови очолив Спілку письменників України. Також був одним із секретарів Спілки письменників СРСР.
Герой України. Лауреат Шевченківської премії.
Сьогодні Юрій Мушкетик, як і раніше, занурений як у творчість, так і в злободенне життя України, яким щиросердно переймається.
29 травня перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак вручив почесні грамоти та подяки Держкомтелерадіо представникам видавничої сфери України з нагоди їх професійного свята — Дня працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження.
Зустріч із видавцями відбулась в одному з найстаріших українських видавництв — «Дніпро». Серед нагороджених — директор державного багатопрофільного видавництва «Карпати» Віктор Браславець, працівники «Книжкової палати України ім. Івана Федорова» Леся Кучеренко та Наталя Кучмеєва, художній редактор державного спеціалізованого видавництва «Мистецтво» Андрій Прибєга, літературний редактор державного спеціалізованого видавництва художньої літератури «Дніпро» Світлана Чорна та інші.
Національна ідентифікація — це позитивне сприйняття свого народу, його культури та історії, повага до його інтересів, прагнень, ідеалів, національної символіки. Квіти в Україні завжди шанували, вони були неодмінною прикрасою будь-якого свята, про них складалися народні пісні, казки та легенди, їх вишивали на національному одязі, сорочках, рушниках, як обереги.
Квіти як уособлення духовної сили і краси українського народу взяли за основу спільної експозиції художниця Марина Громенко та відомий скульптор-кераміст Неллі Ісупова. На виставці «Моя національна ідентифікація», яка відбувається у Музеї історії Києва, представлено живопис Марини Громенко та кераміку Неллі Ісупової.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».