або ЧОМУ НА ПОЛТАВЩИНІ АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ ДОСТУПНІ ОДИНИЦЯМ

Роз­мо­ви про те, що укра­їн­цям до­ве­деть­ся зи­му­ва­ти в хо­лод­них квар­ти­рах, уже не по­оди­но­кі «дум­ки вго­лос», а, схо­же, — ціл­ко­ви­то ре­аль­ний прог­ноз. При­чо­му, з на­бли­жен­ням хо­ло­дів і в уря­ді вже не так опти­міс­тич­но оці­ню­ють влас­ні мож­ли­во­сті за­без­пе­чи­ти теп­лом жит­ло­вий сек­тор, а про­мис­ло­ві під­при­єм­ства — влас­ни­ми бла­кит­ним па­ли­вом та ву­гіл­лям. Уря­дов­ці не при­хо­ву­ють, що без ро­сій­сько­го га­зу Ук­раї­на нав­ряд чи змо­же обій­ти­ся взим­ку.

Хоч як крути-верти, визнають у високих кабінетах, а у войовничого сусіда таки доведеться закуповувати не менше п’яти млрд куб. газу. Інакше вітчизняним теплогенеруючим підприємствам — гаплик. Виникли проблеми і з вугіллям, на якому працюють чимало електростанцій. Через те, що 80% шахт на Донбасі вже не працюють, вугілля країні катастрофічно бракує.
Наразі урядовці говорять про необхідність закупівлі в Польщі або навіть у Південній Африці вугілля на 16 млрд гривень. Також уже не секрет те, що українців чекають і «планові» відключення електрики в години пікового навантаження в мережі. Як це було на початку 90-х років.

Не­що­дав­но між­на­род­не рей­тин­го­ве агент­ство Fitch зни­зи­ло рей­тинг Ук­раї­ни. При цьо­му йо­го екс­пер­ти за­зна­ча­ють, що ук­ра­їн­ський уряд під­пи­сав уго­ду з МВФ і роз­по­чав ре­алі­за­цію ши­ро­кої про­гра­ми еко­но­міч­них ре­форм. Пар­ла­мент­ські ви­бо­ри мо­жуть по­спри­яти їх сут­тє­вій під­трим­ці, але еко­но­міч­ні не­га­раз­ди й по­лі­тич­ні ри­зи­ки мо­жуть зі­рва­ти їх­нє впро­ва­джен­ня.

Рейтингове агентство Standart@ Poor’s підвищило рейтинг України за зобов’язаннями в іноземній валюті. Змінило прогноз з негативного на стабільний. Його аналітики вважають, що досягнення угоди про отримання кредиту від МВФ у 17 млрд дол. дозволить забезпечити потреби України в зовнішньому фінансуванні на цей рік і стабілізує макроекономічну ситуацію.
Насправді ж рівень рейтингу залишився колишнім, не був поліпшений, лише змінили прогноз на стабільний. Це означає, що рейтингове агентство не передбачає поліпшення кредитного рейтингу в подальшому. Не бачить економічного поліпшення в Україні.

Ко­ли я впер­ше пе­ре­сту­пив по­ріг Бо­яр­сько­го бу­дин­ку від­по­чин­ку для не­зря­чих, був вра­же­ний кра­сою та ве­лич­чю роз­кіш­них со­сен, що рос­ли по­один­ці або не­ве­ли­ки­ми груп­ка­ми, по обид­ва бо­ки цен­траль­ної алеї, яка ве­де вглиб те­ри­то­рії. Чис­те, про­зо­ре по­віт­ря, на­пов­не­не смо­лис­тим аро­ма­том на­грі­тої ла­гід­ним со­неч­ком хвої. І ти­ша якась осо­бли­ва, за­спо­кій­ли­ва. Тут во­іс­ти­ну рай­ський ку­то­чок для зму­че­них без­ліч­чю проб­лем душ не­зря­чих лю­дей. Але яким же ди­со­нан­сом на тлі цієї цар­ської іди­лії ви­гля­да­ли спаль­ні кор­пу­си!

У Боярському будинку відпочинку два триповерхових спальних корпуси. У спальному корпусі № 1 працює тільки другий та третій поверхи, а перший уражений грибком, який дістався вже й другого. Працює цей корпус в основному влітку, бо немає опалення. А спальний корпус № 2 взагалі не функціонує. Коли я зайшов у середину цього корпусу, то побачив жах: розвалені стіни багатьох кімнат, біля них купи битої плитки, повністю знищена система опалення, водопроводу, каналізації, зрізані металеві поручні на сходах, зняті двері у всіх приміщеннях тощо.

Економічна ситуація двох нових суб’єктів РФ не викликає оптимізму. За статистикою, регіональний продукт брутто на одного мешканця у 2011 і 2012 роках, порівняно з російськими регіонами, був більшим лише від рівня Чечні та Інгушетії і навіть нижчим, ніж у Калмикії. Найближчими роками у подібних пропорціях Крим буде дотуватися федеральним центром. Росіяни, які вже мають «годування Кавказу», «годуватимуть ще й Крим».

Але гонор для них більше, ніж розум. Такої суспільної консолідації і підтримки влади Росія не бачила давно. Досі її дії на міжнародній арені, попри величезне бажання, мали регіональний вплив. Анексія Криму викликала глобальні наслідки. А для Росії і росіян марнославство — понад усе. Як показують дослідження Центру Левади, вгору пішли не тільки рейтинги популярності Путіна, Медведєва чи навіть губернаторів.

Най­важ­че піс­ля вій­ни до­сяг­ну­ти ста­біль­но­го мир­но­го вре­гу­лю­ван­ня. Іс­то­рія знає чи­ма­ло та­ких при­кла­дів. Не зав­жди уго­ди про пе­ре­мир’я до­ся­га­ли рів­ня мир­них до­го­во­рів. У лип­ні 1953 ро­ку бу­ло до­сяг­ну­то до­мо­вле­но­сті про пе­ре­мир’я між Пів­ніч­ною і Пів­ден­ною Ко­реєю, але від­то­ді так і не вда­ло­ся до­сяг­ну­ти справж­ньої мир­ної уго­ди. Осо­бли­во ус­клад­не­ним обі­цяє бу­ти до­сяг­нен­ня ми­ру в умо­вах ук­ра­їн­сько-ро­сій­сько­го кон­флік­ту. Це за­свід­чу­ють опри­люд­не­ні два­над­цять пунк­тів мін­ської до­мо­вле­но­сті від п’ято­го ве­рес­ня.

Сумніви щодо реалістичності угоди стосуються дотримання політичних умов урегулювання та контролю за виконанням цієї домовленості. Ідеться навіть не про регулярні порушення «невідомими» учасниками конфлікту технічних умов припинення вогню. Найбільші проблеми залишаються від самого початку конфлікту. Передусім, це відсутність у російської сторони доброї волі для припинення втручання у протистояння. Цей факт провокує серйозні військово-політичні проблеми, пов’язані з відсутністю надійного контролю за українсько-російським державним кордоном.

На недавньому саміті Євросоюзу відбулися очікувані компромісні призначення на ключові посади в ранжирі брюссельської бюрократії, передбачені Лісабонським договором 2007 року. Фактично ці кадрові рішення стали результатом збалансованої угоди між «старими» і «новими» країнами — членами Євросоюзу. Президентом Європейської ради обраний прем’єрміністр Польщі Дональд Туск, координатором спільної зовнішньої політики — італійський міністр закордонних справ Федеріка Могеріні. Офіційно вони свої посади обійматимуть від 1 грудня.
Поки що їхнім попередникам доводиться вирішувати гострі стратегічні виклики, які загострюються на Сході і Заході. Найбільш складною виглядає криза в Україні, щодо якої між країнами Євросоюзу існують помітні розбіжності. Зважаючи на домінуючу громадську думку в Європі, яка висловлює підтримку Україні, лідери країн — членів Євросоюзу не могли не декларувати нові санкції проти Росії.

Гео­по­лі­тич­но ве­ли­кий Близь­кий Схід, який на по­чат­ку ХХІ ст. по­ши­рює­ть­ся від Пів­ніч­ної Аф­ри­ки че­рез кла­сич­ний Близь­кий Схід до Цен­траль­ної і Пів­ден­ної Азії, про­дов­жує про­ду­ку­ва­ти екс­тре­маль­не кри­зо­ве на­пру­жен­ня. При­чо­му здає­ть­ся, що вер­веч­ка кон­флік­тів, яка в цьо­му мак­ро­ре­гіо­ні роз­тяг­ла­ся з Край­ньо­го За­хо­ду на Схід і Пів­день, на­бу­ла влас­ної ди­на­мі­ки і де­да­лі біль­ше на­га­дує ефект до­мі­но.

Це забезпечується, передусім, діяльністю в усіх зонах конфліктів збройних загонів мусульманських радикалів. Вони так чи інакше представлені як у кожному конфлікті окремо, так і в усіх разом. Особлива ефективність діяльності цих ісламістських салафітських угруповань забезпечується, хоч як це парадоксально, їхньою відповідністю реаліям постіндустріального суспільства. Салафітські угруповання мають розгалужену мережеву структуру, декілька рівнозначних центрів управління, фінансування і ухвалення рішень, що надзвичайно ускладнює боротьбу з ними.

Ря­ту­валь­ни­ки Дер­жав­ної служ­би Ук­раї­ни з над­зви­чай­них си­ту­ацій не си­дять без ро­бо­ти і в тих ре­гіо­нах, де спо­кій­но, адже ли­ше про­тя­гом Іпів­річ­чя в Ук­раї­ні ста­ло­ся 67 над­зви­чай­них си­ту­ацій під­ви­ще­но­го рів­ня. З них тех­но­ген­но­го ха­рак­те­ру— 45, при­род­но­го і со­ці­аль­но­го — 22. Як­що по­рів­ню­ва­ти з ана­ло­гіч­ним пе­ріо­дом ми­ну­ло­го ро­ку, то це на 12% мен­ше. На­то­мість по­біль­ша­ло по­страж­да­лих і за­гиб­лих від них: на 41і 14% від­по­від­но.

Найбільше людей загинуло, звичайно, на Донеччині, де який місяць поспіль точаться бойові дії. Утім, зауважу, що їхня смерть не пов’язана напряму з бойовими діями, тобто люди загинули не під обстрілами, а, наприклад, під час пожежі на шахті тощо. Але й такі НП часто мають причинний зв’язок із війною. Приміром, саме через обстріли «Градами» зазнав значних пошкоджень донецький водовід, повітряна ЛЕП, сталося кілька пожеж на шахтах. Подібних прикладів можна навести чимало. Збитки від техногенних НП становлять близько 60 мільйонів гривень.

ПРАЦІВНИКИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЙ ВІДНОВЛЮЮТЬ НА СХОДІ УКРАЇНИ МИРНЕ ЖИТТЯ

На звіль­не­них те­ри­то­рі­ях Донбасу по­чи­нає на­ла­го­джу­ва­ти­ся мир­не жит­тя. І од­ну з пер­ших скри­пок у цій бла­го­род­ній спра­ві гра­ють пра­ців­ни­ки Дер­жав­ної служ­би Ук­раї­ни з над­зви­чай­них си­ту­ацій (ДСУНС).

«Тут наче орда Чингіс-хана пройшла...»

— З початком бойових дій на Донбасі наша служба переведена на штати воєнного часу, — говорить перший заступник голови ДСУНС Анатолій Бойко. — Президент України поклав на нас координацію заходів щодо вирішення проблем звільненого від терористів регіону, в яких, як відомо, беруть участь й інші міністерства і відомства.
Нині для відновлення життєдіяльності на теренах Донбасу задіяно близько 800 фахівців та майже 200 одиниць спеціальної техніки. Проте основне навантаження припадає не на бульдозери і підйомні крани, а на людей: у багатьох випадках їм доводиться працювати вручну, оскільки техніка не може підійти через різні причини до об’єкта.

НАШ КОРЕСПОНДЕНТ ПОБУВАВ В ОДНОМУ З ВІЙСЬКОВИХ ГОСПІТАЛІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ

Вій­на, що три­ває на схо­ді на­шої дер­жа­ви, уже встиг­ла зла­ма­ти не од­ну люд­ську до­лю. За сло­ва­ми як по­лі­тич­них, так і вій­сь­ко­вих екс­пер­тів, Ук­раї­ні ще зна­до­бить­ся ду­же ба­га­то ча­су для то­го, щоб за­го­їти во­єн­ні ра­ни. На­віть ко­ли бо­йо­ві дії на­реш­ті при­пи­нять­ся, лю­ди, кот­рі пе­ре­жи­ли во­єн­ні жа­хіт­тя, по­тре­бу­ва­ти­муть три­ва­лої ре­абі­лі­та­ції.

Утім, навіть у ці дні така реабілітація вже відбувається, причому в різних куточках нашої держави. Функцію з відновлення здоров’я українських кадрових військових та добровольців першими взяли на себе військові госпіталі.
Робота таких медичних закладів нині потребує прискіпливого аналізу. Уже всі більш-менш непогано орієнтуються і бачать, що попередня влада зробила з вітчизняними Збройними Силами. Про їхній катастрофічний стан нині не говорить лише відвертий ледар. Але в той час, коли чиновники занурюються в дискусії, функцію із забезпечення армії взяв на себе весь народ.