Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"
(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!
або ЧОМУ НА ПОЛТАВЩИНІ АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ ДОСТУПНІ ОДИНИЦЯМ
Розмови про те, що українцям доведеться зимувати в холодних квартирах, уже не поодинокі «думки вголос», а, схоже, — цілковито реальний прогноз. Причому, з наближенням холодів і в уряді вже не так оптимістично оцінюють власні можливості забезпечити теплом житловий сектор, а промислові підприємства — власними блакитним паливом та вугіллям. Урядовці не приховують, що без російського газу Україна навряд чи зможе обійтися взимку.
Хоч як крути-верти, визнають у високих кабінетах, а у войовничого сусіда таки доведеться закуповувати не менше п’яти млрд куб. газу. Інакше вітчизняним теплогенеруючим підприємствам — гаплик. Виникли проблеми і з вугіллям, на якому працюють чимало електростанцій. Через те, що 80% шахт на Донбасі вже не працюють, вугілля країні катастрофічно бракує.
Наразі урядовці говорять про необхідність закупівлі в Польщі або навіть у Південній Африці вугілля на 16 млрд гривень. Також уже не секрет те, що українців чекають і «планові» відключення електрики в години пікового навантаження в мережі. Як це було на початку 90-х років.
Нещодавно міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило рейтинг України. При цьому його експерти зазначають, що український уряд підписав угоду з МВФ і розпочав реалізацію широкої програми економічних реформ. Парламентські вибори можуть посприяти їх суттєвій підтримці, але економічні негаразди й політичні ризики можуть зірвати їхнє впровадження.
Рейтингове агентство Standart@ Poor’s підвищило рейтинг України за зобов’язаннями в іноземній валюті. Змінило прогноз з негативного на стабільний. Його аналітики вважають, що досягнення угоди про отримання кредиту від МВФ у 17 млрд дол. дозволить забезпечити потреби України в зовнішньому фінансуванні на цей рік і стабілізує макроекономічну ситуацію.
Насправді ж рівень рейтингу залишився колишнім, не був поліпшений, лише змінили прогноз на стабільний. Це означає, що рейтингове агентство не передбачає поліпшення кредитного рейтингу в подальшому. Не бачить економічного поліпшення в Україні.
Коли я вперше переступив поріг Боярського будинку відпочинку для незрячих, був вражений красою та величчю розкішних сосен, що росли поодинці або невеликими групками, по обидва боки центральної алеї, яка веде вглиб території. Чисте, прозоре повітря, наповнене смолистим ароматом нагрітої лагідним сонечком хвої. І тиша якась особлива, заспокійлива. Тут воістину райський куточок для змучених безліччю проблем душ незрячих людей. Але яким же дисонансом на тлі цієї царської ідилії виглядали спальні корпуси!
У Боярському будинку відпочинку два триповерхових спальних корпуси. У спальному корпусі № 1 працює тільки другий та третій поверхи, а перший уражений грибком, який дістався вже й другого. Працює цей корпус в основному влітку, бо немає опалення. А спальний корпус № 2 взагалі не функціонує. Коли я зайшов у середину цього корпусу, то побачив жах: розвалені стіни багатьох кімнат, біля них купи битої плитки, повністю знищена система опалення, водопроводу, каналізації, зрізані металеві поручні на сходах, зняті двері у всіх приміщеннях тощо.
Економічна ситуація двох нових суб’єктів РФ не викликає оптимізму. За статистикою, регіональний продукт брутто на одного мешканця у 2011 і 2012 роках, порівняно з російськими регіонами, був більшим лише від рівня Чечні та Інгушетії і навіть нижчим, ніж у Калмикії. Найближчими роками у подібних пропорціях Крим буде дотуватися федеральним центром. Росіяни, які вже мають «годування Кавказу», «годуватимуть ще й Крим».
Але гонор для них більше, ніж розум. Такої суспільної консолідації і підтримки влади Росія не бачила давно. Досі її дії на міжнародній арені, попри величезне бажання, мали регіональний вплив. Анексія Криму викликала глобальні наслідки. А для Росії і росіян марнославство — понад усе. Як показують дослідження Центру Левади, вгору пішли не тільки рейтинги популярності Путіна, Медведєва чи навіть губернаторів.
Найважче після війни досягнути стабільного мирного врегулювання. Історія знає чимало таких прикладів. Не завжди угоди про перемир’я досягали рівня мирних договорів. У липні 1953 року було досягнуто домовленості про перемир’я між Північною і Південною Кореєю, але відтоді так і не вдалося досягнути справжньої мирної угоди. Особливо ускладненим обіцяє бути досягнення миру в умовах українсько-російського конфлікту. Це засвідчують оприлюднені дванадцять пунктів мінської домовленості від п’ятого вересня.
Сумніви щодо реалістичності угоди стосуються дотримання політичних умов урегулювання та контролю за виконанням цієї домовленості. Ідеться навіть не про регулярні порушення «невідомими» учасниками конфлікту технічних умов припинення вогню. Найбільші проблеми залишаються від самого початку конфлікту. Передусім, це відсутність у російської сторони доброї волі для припинення втручання у протистояння. Цей факт провокує серйозні військово-політичні проблеми, пов’язані з відсутністю надійного контролю за українсько-російським державним кордоном.
На недавньому саміті Євросоюзу відбулися очікувані компромісні призначення на ключові посади в ранжирі брюссельської бюрократії, передбачені Лісабонським договором 2007 року. Фактично ці кадрові рішення стали результатом збалансованої угоди між «старими» і «новими» країнами — членами Євросоюзу. Президентом Європейської ради обраний прем’єрміністр Польщі Дональд Туск, координатором спільної зовнішньої політики — італійський міністр закордонних справ Федеріка Могеріні. Офіційно вони свої посади обійматимуть від 1 грудня.
Поки що їхнім попередникам доводиться вирішувати гострі стратегічні виклики, які загострюються на Сході і Заході. Найбільш складною виглядає криза в Україні, щодо якої між країнами Євросоюзу існують помітні розбіжності. Зважаючи на домінуючу громадську думку в Європі, яка висловлює підтримку Україні, лідери країн — членів Євросоюзу не могли не декларувати нові санкції проти Росії.
Геополітично великий Близький Схід, який на початку ХХІ ст. поширюється від Північної Африки через класичний Близький Схід до Центральної і Південної Азії, продовжує продукувати екстремальне кризове напруження. Причому здається, що вервечка конфліктів, яка в цьому макрорегіоні розтяглася з Крайнього Заходу на Схід і Південь, набула власної динаміки і дедалі більше нагадує ефект доміно.
Це забезпечується, передусім, діяльністю в усіх зонах конфліктів збройних загонів мусульманських радикалів. Вони так чи інакше представлені як у кожному конфлікті окремо, так і в усіх разом. Особлива ефективність діяльності цих ісламістських салафітських угруповань забезпечується, хоч як це парадоксально, їхньою відповідністю реаліям постіндустріального суспільства. Салафітські угруповання мають розгалужену мережеву структуру, декілька рівнозначних центрів управління, фінансування і ухвалення рішень, що надзвичайно ускладнює боротьбу з ними.
Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій не сидять без роботи і в тих регіонах, де спокійно, адже лише протягом Іпівріччя в Україні сталося 67 надзвичайних ситуацій підвищеного рівня. З них техногенного характеру— 45, природного і соціального — 22. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то це на 12% менше. Натомість побільшало постраждалих і загиблих від них: на 41і 14% відповідно.
Найбільше людей загинуло, звичайно, на Донеччині, де який місяць поспіль точаться бойові дії. Утім, зауважу, що їхня смерть не пов’язана напряму з бойовими діями, тобто люди загинули не під обстрілами, а, наприклад, під час пожежі на шахті тощо. Але й такі НП часто мають причинний зв’язок із війною. Приміром, саме через обстріли «Градами» зазнав значних пошкоджень донецький водовід, повітряна ЛЕП, сталося кілька пожеж на шахтах. Подібних прикладів можна навести чимало. Збитки від техногенних НП становлять близько 60 мільйонів гривень.
ПРАЦІВНИКИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЙ ВІДНОВЛЮЮТЬ НА СХОДІ УКРАЇНИ МИРНЕ ЖИТТЯ
На звільнених територіях Донбасу починає налагоджуватися мирне життя. І одну з перших скрипок у цій благородній справі грають працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСУНС).
«Тут наче орда Чингіс-хана пройшла...»
— З початком бойових дій на Донбасі наша служба переведена на штати воєнного часу, — говорить перший заступник голови ДСУНС Анатолій Бойко. — Президент України поклав на нас координацію заходів щодо вирішення проблем звільненого від терористів регіону, в яких, як відомо, беруть участь й інші міністерства і відомства.
Нині для відновлення життєдіяльності на теренах Донбасу задіяно близько 800 фахівців та майже 200 одиниць спеціальної техніки. Проте основне навантаження припадає не на бульдозери і підйомні крани, а на людей: у багатьох випадках їм доводиться працювати вручну, оскільки техніка не може підійти через різні причини до об’єкта.
НАШ КОРЕСПОНДЕНТ ПОБУВАВ В ОДНОМУ З ВІЙСЬКОВИХ ГОСПІТАЛІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ
Війна, що триває на сході нашої держави, уже встигла зламати не одну людську долю. За словами як політичних, так і військових експертів, Україні ще знадобиться дуже багато часу для того, щоб загоїти воєнні рани. Навіть коли бойові дії нарешті припиняться, люди, котрі пережили воєнні жахіття, потребуватимуть тривалої реабілітації.
Утім, навіть у ці дні така реабілітація вже відбувається, причому в різних куточках нашої держави. Функцію з відновлення здоров’я українських кадрових військових та добровольців першими взяли на себе військові госпіталі.
Робота таких медичних закладів нині потребує прискіпливого аналізу. Уже всі більш-менш непогано орієнтуються і бачать, що попередня влада зробила з вітчизняними Збройними Силами. Про їхній катастрофічний стан нині не говорить лише відвертий ледар. Але в той час, коли чиновники занурюються в дискусії, функцію із забезпечення армії взяв на себе весь народ.
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».