ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КРИМІНАЛ
ЗАМКНЕНЕ КОЛО НАВКОЛО ТРАМАДОЛУ
Аби усім було зрозуміло, пояснимо, що трамадол наркотиком ніколи не вважався. Цей знеболювальний лікарський засіб потрібен для хворих і літніх людей. Все було б добре, якби не одна деталь: його виготовляють на основі продуктів опію, внаслідок чого навіть у невеликих дозах він може викликати ейфорію, схожу з дією на морфій. Однак психічна залежність від нього настає лише через три — шість місяців регулярного зловживання.

Трамадол продають в аптеках за рецептом лікаря, але у нашій країні придбати ліки за «липовим» рецептом, а то й взагалі «з-під-поли» — не проблема. До чого це призвело, нещодавно повідомив начальник Департаменту боротьби з незаконним обігом наркотиків (ДБНОН) МВС України Микола Андрєєв: за потреби у вживанні трамадолу хворими людьми, що нині становить близько трьох мільйонів доз на рік, вітчизняна фармакологічна промисловість щороку продукує їх до 90 мільйонів. Зокрема, протягом першої половини поточного року вироблено майже 45 мільйонів доз.
Масове захоплення молоді цим препаратом почалося років чотири-п’ять тому. Спочатку суспільство не знало як на це реагувати. З одного боку, воно, як не дивно, на краще. Найуживанішим наркотиком в Україні є сурогатні опіати («ширка»), котрі наркомани виготовляють з макової соломки. Процес клопітний і небезпечний для здоров’я, бо «технологія» його виготовлення підвищує ризик загибелі від передозування. Небезпечний також у «оперативному» плані, оскільки через характерний запах ацетону сусіди здогадаються про наявність в певному помешканні «нарколабораторії». Раз так, то про це невдовзі дізнаються дільничні інспектори міліції, оперуповноважені карного розшуку й працівники місцевого відділу БНОН.
Тож якщо молодь переходить з брудної небезпечної «ширки» на відносно «чистий», виготовлений у заводських умовах з дотриманням певних норм трамадол, то це ніби непогано. З іншого боку, вживання наркотиків чи їхніх замінників позитивним ніяк не можна вважати. Тому друга точка зору стала домінуючою для владних органів, і правоохоронці 2005 року почали масові операції по боротьбі з трамадолом. Саме в той час прес-служба органів внутрішніх справ повідомляла про те, що то в одній, то в іншій аптеці виявлено та вилучено велику партію цього засобу, аж поки фармакологи не поставили слушне запитання: «На якій, власне, підставі?» Справді, на якій? Усі покарання за певне правопорушення, в тому числі пов’язане з наркотиками, визначаються двома нормативними актами: Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУАП) і Кримінальним кодексом України (ККУ). Якщо зілля вилучене в невеликих розмірах, правоохоронці керуються першим із них, якщо у великих, то другим. Межу між невеликим і великим розмірами визначено спеціальним наказом Міністерства охорони здоров’я.
У КУАП з цього приводу є лише ст. 44: «Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту». На відміну від нього, в ККУ темі наркотиків присвячено розділ із двома десятками статей. Крім того, що перелічено у названій статті КУАП, там ще передбачено випадки, пов’язані з незаконним видаванням рецепта, утриманням наркопритонів, схилянням до вживання й навіть введенням наркотиків у організм особи проти її волі. Не передбачений тільки випадок, коли препарат не є ні наркотичним засобом, ні психотропною речовиною, ні навіть їхнім аналогом. Це стосується трамадолу.
Таким чином, виходило, що названий препарат міліція вилучала без відповідної законної підстави. Найкмітливіші аптекарі подали позови до судів, а ті на законних підставах виносили свої рішення: справу закрити, вилучене повернути.
Правоохоронці, погодьтесь, опинилися у двозначній ситуації: їм наказали почати війну з трамадолом, а коли вони отримали в ній перші перемоги, виявилося, що законного права воювати у них не було. Натомість треба було терміново вносити зміни до законодавства. Так, у липні 2005 року МОЗ перевело лікарські препарати «трамадол» і «трамалгін» до спеціального режиму поширення, однак це не дуже налякало ділків, адже за порушення цього самого спеціального режиму передбачено «м’яке» покарання. Приміром, догана, сувора догана чи звільнення з роботи за недотримання трудової дисципліни, якщо йдеться про співробітників державних аптек або позбавлення ліцензії, коли на «гарячому» впіймалась приватна особа. Однак це зовсім не те, що притягнення до кримінальної відповідальності.
У 2005–2006 роках МВС неодноразово зверталося до Кабінету Міністрів з офіційним листом, у якому просило внести трамадол до переліку наркотичних речовин. Тоді б, звичайно, усі пов’язані з ним незаконні операції автоматично підпадали б під дію Кримінального кодексу. Однак марно — медики наполягали на тому, що трамадол треба відносити лише до категорії отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, але ні в якому разі не до наркотичних чи психотропних. Про отруйні чи сильнодіючі лікарські засоби в КК нічого й не сказано.
Правоохоронці рук не опустили й невдовзі було внесено зміни до ст. 321 ККУ: раніше вона називалася «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин». З 5 квітня 2007 року до її назви додалося шість слів: «або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів». Після цього законодавчі проблеми з трамадолом було вирішено — відтоді за незаконні операції з ним можна отримати щонайменше 850 гривень штрафу, щонайбільше — десять років позбавлення волі з конфіскацією предмета злочину.
Проте сподіватися, що після цього з країни зникне зайвий трамадол, було б наївно. За даними ДБНОН, за ст. 321 ККУ у першій половині поточного року порушено 415 кримінальних справ. Це, так би мовити, «сухий залишок» від 1,8 тисячі виявлених фактів незаконного обігу сильнодіючих і отруйних лікарських засобів, з яких 1,3 тисячі пов’язані з трамадолом. В інших випадках, очевидно, в порушенні кримінальної справи було відмовлено за відсутністю чи то складу, чи то події злочину. Всього за згаданий період із незаконного обігу вилучено 734 тис. доз сильнодіючих і отруйних лікарських засобів, із них 290 тис. трамадолу. Порівняйте: це з 45 мільйонами виготовлених у першому півріччі доз за річної потреби 3–4 мільйони.
Тож тепер на порядку денному — реалізація інших домовленостей, досягнутих на численних «круглих столах» МВС і МОЗ, а саме створення переліків отруйних і сильнодіючих лікарських засобів відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», і, що найважливіше, розроблення механізму квотування їхнього ввезення та виробництва. Без цього замкнене коло навколо трамадолу розірвати не вдасться.

Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:

• ХРОНІКА ПРИГОД
• НІЧНІ МИСЛИВЦІ ЗА ТЕЛЕФОНАМИ
• КВАРТИРНОГО КРАДІЯ СПІЙМАЛИ «НА КІОСКУ»
• РЕЧОВИЙ ДОКАЗ ЇХАВ НАЗУСТРІЧ

назад »»»