ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СУСПІЛЬСТВО
ПРЕМ'ЄРОЮ ПРЕМ'ЄРА НОВИЙ ПАРЛАМЕНТ ВІДКРИЄ СЕЗОН?
Той, хто спостерігає за створенням у майбутньому парламенті коаліції, напевно, не міг не помітити схожості цього процесу на «мильну оперу». Здається, переговорний процес щодо створення більшості знову зайшов у глухий кут. Це при тому, що наприкінці минулого тижня нібито усі троє потенційних учасників «помаранчевої» коаліції висловили готовність об'єднуватись, але спільності підходів від того не додалось.

По-перше, рішення пропрезидентського блоку «Наша Україна» збіглося у часі із заявою радника глави держави про необхідність якнайшвидшого приведення до присяги суддів Конституційного Суду. Як ми писали в числі за 7 квітня, соціалісти вбачають у цьому наполяганні потенційну загрозу конституційній реформі, котру, на їхню думку, дехто хоче ревізувати. А реформа для Олександра Мороза — болюче місце.
По-друге, документи, що їх запропонувала «Наша Україна» своїм потенційним партнерам, за словами цих самих партнерів, відкидають переговорний процес на два місяці назад. Нагадаємо, тоді, напередодні виборів, точилися безплідні дискусії щодо можливості створення коаліції. Нинішні ж документи, запропоновані, зокрема, Соцпартією, — дійсно конкретні. Хоча принцип майбутнього поділу посад там теж є, основну увагу приділено все ж таки стратегії потенційної співпраці.
Чому Юлія Тимошенко та Олександр Мороз провели спільну прес-конференцію і підписалися під зверненням до Президента? У кожного з учасників можливої коаліції щодо цього свої думки. У «Нашій Україні» кажуть, що цей крок був не на часі. Можливо. Справді, з формальної точки зору і Роман Зварич, і Петро Порошенко, і Роман Безсмертний мають рацію. Коаліцію доведеться формувати фракціям, яких ще не існує. На проведення переговорного процесу Конституція відводить місячний термін (і то, з моменту старту парламентських засідань, а до них ще, ой, як далеко).
Утім, цей випадок, мабуть, із тих, які мусять регулюватися не лише формальною буквою закону. Зрештою, Основний закон жодним словом нічого не говорить, скажімо, про те, що політична сила із потенційної коаліції, що здобула на виборах найбільшу кількість голосів, має право пропонувати свого прем'єр-міністра. Але ж саме такою була одна із попередніх домовленостей. Тоді «Наша Україна» нічого проти цього не заперечувала (вочевидь, сподіваючись посісти друге місце на перегонах).
Певна логіка у поведінці «нашоукраїнців» є. Передовсім, їм конче потрібно відстояти потенційне виконання програми Віктора Ющенка, з якою той переміг на президентських виборах-2004. З іншого боку, на кожному кроці говорячи про необхідність виконання програми Президента, «нашо-українці» дещо перегинають палицю. Якщо особисто вони отримали лише «чортову дюжину» відсотків голосів, для втілення програми у життя потрібен партнер. То невже хтось може припустити, що активісти Партії регіонів виконуватимуть програму Віктора Ющенка краще за БЮТівців? Проте концептуально «Наша Україна» нарешті нібито визначилась, на чиєму вона боці.
Головна вада Юлії Тимошенко, очевидно, в тому, що вона ось уже понад півроку (з моменту своєї відставки) на всіх рівнях повторює, що вона прагне стати прем'єр-міністром, а такий «прем'єрський максималізм» дратує потенційних партнерів, насамперед із «Нашої України». Ще ж бо свіжі у пам'яті сім місяців, коли Юлія Володимирівна керувала урядом. Далеким, надто далеким від досконалості було те урядування.
Кілька слів про соціалістів. Узагалі, поява Олександра Мороза пліч-о-пліч із Юлією Тимошенко, та ще в БЮТівському офісі, трохи здивувала. Дехто зі спостерігачів, котрі не надто симпатизують соціалістам, навіть висловили думку, що Мороз знову «вчасно зорієнтувався», хто у даному разі найперспективніший. Напевно, це пояснення, якщо й має право на життя, не є повним. Головна причина, чому Мороз воліє якнайшвидшого підписання меморандуму між трьома політичними силами, мабуть, в іншому. Ім'я цьому іншому — політична реформа. Вельми довго лідер соціалістів йшов до її запровадження. Мабуть, саме цим пояснюється його надмірне хвилювання за долю цього дітища.
Та облишмо ворожіння на «кавовій гущі». Певно, швидкого створення коаліції ми таки не побачимо. Тому просто процитуємо слова Президента, сказані після останніх різкуватих заяв «помаранчевого тріо». «Прізвище прем'єр-міністра з'явиться тільки тоді, коли буде узгоджено систему цінностей і досягнуто політичної угоди про розподіл обов'язків», — сказав глава держави. Цікаво, скільки майбутнім союзникам знадобиться часу, щоб «узгодити» і «досягнути»?

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• БЕЗ СПЕКУЛЯЦІЙ, НЕДОВІРИ І ОБРАЗ
• ЧИ МОЖЛИВІ ВІЛЬНІ ВИБОРИ У НЕВОЛІ?
• ЙОСИП ВІНСЬКИЙ: ПРОТИ «СІРОЇ КОНЯЧКИ»
• ТО КОЛИ БУДЕ КОАЛІЦІЯ?

назад »»»