ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЛУКАШЕНКО ГНІВАЄТЬСЯ, А ОТЖЕ — НЕПРАВИЙ?
Президентська кампанія в Білорусі набирає неочікуваних обрисів. Олександр Лукашенко припускається елементарних помилок, істерично реагуючи на критику з боку опозиції.

Виступаючи на ІІІ Загальнобілоруських народних зборах президент визнав свою причетність до побиття одного з опозиційних кандидатів — Олександра Казуліна. Засуджуючи «прогнилі цінності західного світу», він проявив свою слабкість. Усі попередні засади білоруської офіційної пропаганди, які полягали в повному замовчуванні існування альтернативних кандидатів на посаду президента й безоглядному вихвалянні теперішнього президента, виявились неефективними вже після першої появи на державному телебаченні Олександра Мілінкевича й Олександра Казуліна.
Люди, побачивши інших кандидатів, почали говорити про них у транспорті, в магазинах, за обідом. Виступи опозиціонерів стали частиною суспільної свідомості. А сам «бацька», збагнувши, що може йтися про слабкість його позицій, учинив істерику й навіть дозволив собі агресію проти критиків.
Але реакція Лукашенка не злякала суспільство, навпаки, попри загрозу реальних репресій увечері другого березня на мітинг, організований прихильниками Мілінкевича, прийшли тисячі людей, котрі побороли страх, щоб долучитися до цінностей, які нині не в пошані в Білорусі: свободи, правди й справедливості.
У своєму радіовиступі Мілінкевич заявив: «Держава має ставитись до людини як до найвищої цінності. Нинішня влада в Білорусі, на жаль, цього не розуміє. Її стиль — конфлікт і хамство. Її представники постійно шукають ворогів як ззовні, так і всередині держави. До кожного громадянина ставляться як до злочинця, якого треба лише викрити».
Опозиціонери звертаються головним чином до дрібних підприємців, які свідомо порушують закони, бо їх дотримання призведе до банкрутства. До студентів, які після навчання змушені їхати за призначенням до найбільш відсталих районів і підприємств. До більшості білорусів, котрі працюють за тимчасовими контрактами, що стали найефективнішим засобом поневолення суспільства владою. Мілінкевич заявив, що він першим президентським декретом ліквідує принизливі умови трудових договорів. Держава має пропонувати робочі місця, а не змушувати до праці.
Згадка у виступі Мілінкевича про пошук нинішнім режимом внутрішніх і зовнішніх ворогів не випадкова. Створюючи атмосферу оточеної фортеці, влада Білорусі обґрунтовує необхідність обмеження прав та свобод громадян.
«Зловорожий Захід» мріє про розпалювання в спокійній Білорусі громадянської війни й кривавих заворушень. «Продажна» опозиція виконує завдання ЦРУ. «Прогнилі західні цінності» і протиставлення їм нібито більш духовних засад «східнослов'янської цивілізації» і православ'я. Такий вигляд має світ у телевізорі середнього білоруса. Поза конкуренцією серіал «Духовна війна». Він реанімує міфи про масонські ложі, світову змову, ворожу Білорусі польську шляхту,— на яких начебто тримались найкривавіші режими минулого століття. Головна думка цього «твору» зводиться до добре відомого більшовицького принципу: хто не з нами, той проти нас. Незначна модифікація полягає в тому, що цим «ми» є сам Олександр Григорович. Вражає не стільки спроба формування культу особи, як надання цьому пересічному політику сакральних, майже божественних рис. Автори серіалу заявляють, що «Лукашенко є Христом нашого часу». До таких же «світлих» діячів людства, на їхню думку, у ХХ столітті належить і Йосиф Сталін...
Логіка конфронтації зі світом й постійного переслідування ворогів може породити лише агресію. Ідеологічною основою лукашенківського режиму стала боротьба з «гнилими цінностями Заходу». Гарантією виживання є «утримання власного солдата, щоб не довелось годувати чужого». А це ідеологія держави в оточенні ворогів, у стані війни, і не лише духовної. Проблема Лукашенка в тому, що він не може розпалити жодної справжньої війни, бо в ній не зацікавлений ні Захід, ні Росія. Залишається шукати й переслідувати внутрішніх ворогів. Набір заходів тут невеликий. Ну розгромили товариство польської меншини, ну розігнали Спілку білоруських письменників...
Ситуація в Білорусії напередодні виборів вже стала предметом міжнародної політики. Поінформовані джерела у Варшаві заявляють, що МЗС Польщі готує план дій на випадок подій у Білорусі. Через це у Мінську навіть може бути припинено діяльність посольства. Будуть запроваджені економічні санкції, зокрема заборонено експорт білоруських товарів у Європу через Польщу й в'їзд у Європу всім особам, причетним до фальшування виборів.
Зовсім на іншій, протилежній позиції, стоїть Росія. Голова Держдуми РФ Борис Гризлов хвалить Білорусь за «демократичний характер виборів». Одночасно він застеріг, що прихильники «так званої опозиції» готуються до фальшування виборів президента, призначених на 19 березня. Гризлов сказав журналістам, що особисто переконався в таких намірах опозиції.
Стурбованість подіями в Білорусі висловила Європейська комісія, яка наголосила, що Європейський Союз спостерігатиме за подальшим перебігом виборчої кампанії у Білорусі й самими виборами. Комісар із зовнішньої політики Беніта Ферреро-Вальднер нагадала: в січні Єврокомісія надіслала попередження на адресу уряду Білорусії, що в разі недемократичних виборів до відповідальних за це представників влади будуть застосовані санкції.
Лукашенко запланував перемогу з результатом 76%. Білоруські демократи вважають, що виведення людей на вулиці столиці з протестом проти можливих фальшувань після виборів може виявитись потрібним не тільки з погляду справедливості, а й задля уникнення більшої трагедії й провокацій з боку влади.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ФРАНК-ВАЛЬТЕР ШТАЙНМАЙЄР: «ХОЧЕМО, АБИ УКРАЇНА РУХАЛАСЯ ЄВРОПЕЙСЬКИМ ШЛЯХОМ»

назад »»»