ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КОСМОНАВТИКА
ЧЕТВЕРТИЙ ЩАБЕЛЬ
Дано офіційний старт виконанню загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України до 2012 року. Цю програму, раніше схвалену урядом, згодом затвердила Верховна Рада, а потім закон підписав Президент України.

Намічені завдання охоплюють сферу науки, техніки, технології, економіки, екології, оборони, безпеки тощо. Ознайомити читачів «ДУ» з головними положеннями згаданого документа і визначеними ним найважливішими напрямами розвитку галузі та очікуваними здобутками допоможуть коментарі заступника генерального директора Національного космічного агентства Едуарда Кузнецова.

Інноваційним шляхом
— Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма, підготовлена НКАУ разом з Національною академією наук та узгоджена з різними міністерствами і відомствами, є вже четвертою за ліком в історії незалежної України,— зазначає Едуард Іванович.— Нагадаю, що ця робота була започаткована за першою державною космічною програмою на 1993–1997 роки. Виконання її, як і двох наступних загальнодержавних космічних програм, сприяло розв’язанню таких невідкладних проблем розвитку космічної діяльності, як збереження наукового і виробничого потенціалу галузі, її реформування в нових умовах та ефективне використання в інтересах національної економіки, безпеки й оборони держави, формування внутрішнього ринку космічних послуг та водночас — вихід на міжнародний ринок з власною продукцією і послугами, перш за все — з космічними ракетними комплексами та космічними апаратами.
— Четверта космічна програма,— веде далі співрозмовник,— значно відрізняється від попередніх: її характерною рисою є інноваційне спрямування — з використанням в повному обсязі всіх наявних інтелектуальних, науково-технічних і виробничих можливостей. Слід наголосити, що всі передбачені нею наукові і технічні проекти за розробками, закладеними в них,— на європейському і світовому рівнях. А ракети-носії та космічні апарати, системи керування і різноманітні прилади, які використовуватимуться в тих чи інших проектах за четвертою програмою, виготовлено або ж модернізовано в незалежній Україні.
Те, що чимало з цих проектів є міжнародними, свідчить про високу конкурентоспроможність української ракетно-космічної техніки, новітніх технологій, створених вітчизняними фахівцями, і наукових розробок українських учених. Варто нагадати про високоефективні ракети-носії з сімейств «Зенітів», «Циклонів», а також «Дніпро», про співпрацю з колегами з інших країн — зокрема, про розробку одного з двигунів для майбутньої європейської ракети «Вега», участь у перспективних програмах «Ехрloration», «GMS», «Galileo», створення і запуск космічного апарата «ЕgyptSat» на замовлення Єгипту тощо. Нині на долю України припадає близько 8% виконуваних пускових космічних послуг (це приблизно четверта-п’ята позиція у світі).
Реалізації згаданих та інших проектів і високоефективній участі в них українських підприємств та організацій сприяє діяльність НКАУ з формування договірно-правової бази, яка унормовує наші взаємини з різними провідними космічними державами. Тільки протягом останнього року підписано угоди про співпрацю з національними космічними агентствами Франції та Німеччини, з NASA (США), з Європейським космічним агентством (ЕSA). За фінансування Єврокомісії фахівці почали втілювати спільний проект «Твінінг», який має сприяти організаційному вдосконаленню космічної діяльності в Україні.
— Зазначу,— нагадує Едуард Кузнецов,— що на початку ХХІ ст. відбулося переосмислення підходів до космічної діяльності. Наслідками цього стали динамічні зміни в національних космічних програмах, суттєві структурні перетворення в цій індустрії, розширення кола причетних держав і значні новації в міжнародній співпраці. Принциповими ознаками подібних суттєвих змін є такі чинники, як комерціалізація космічної діяльності, розширення робіт у сферах дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), космічних навігацій та телекомунікаційних засобів, впровадження нових технічних і системних рішень, подальша мініатюризація бортової апаратури космічних апаратів, ширше використання мікросупутників та в перспективі — ще менших наносупутників.
У високорозвинених державах космічна діяльність на сучасному етапі спрямовується на економічний та науково-технічний розвиток і на розв’язання глобальних проблем людства. Такі світові тенденції мають спонукати Україну до активного пошуку свого місця на міжнародному космічному ринку та сприяти формуванню нової космічної політики, націленої на задоволення загальнодержавних потреб.
— Слід зауважити також,— додає Едуард Іванович,— що до космічних держав Україна належить не лише за своїм потенціалом у цій галузі, а й за рівнем спроможності практично реалізовувати сучасні проекти в цій сфері. А після відмови незалежної України від ядерної зброї (що відбулося, як відомо, на початку 1990-х) сучасні космічні технології є одним з небагатьох факторів, які визначають стратегічне місце нашої країни у світі та наявність у неї засобів стримування. Крім того, доступ у космічний простір об’єктивно збільшує вагомість України в очах світового співтовариства та в її відносинах із стратегічними партнерами, зокрема — у процесах інтеграції нашої держави в європейські структури.
Сaме тому нині для України актуальною є розробка якісно нової моделі космічної діяльності відповідно до теперішніх умов та національних інтересів, що має посприяти втіленню в життя взаємопов’язаних інноваційних рішень, реалізації цільових проектів та узгодженню різноманітних питань, які виникають при цьому. Перелічене є ключовим у розроблюваній нині в Україні стратегії космічної діяльності не лише на найближче десятиліття, а й на період до 2030 року.
— Формуючи четверту космічну програму на 2008–2012 роки,— розповів далі Едуард Кузнецов,— ми виходили з того, що в сучасному світі космічна діяльність великою мірою визначає майбутнє країни, а в умовах взаємозалежності та економічної глобалізації вирішальну роль відіграють чинники, що забезпечують конкурентну спроможність держави й сприяють створенню для цього відповідних високоефективних виробничих і соціальних механізмів. Крім того, розвиток високих космічних технологій, застосовуваних для інтенсифікації внутрішніх джерел науково-технічного та соціально-економічного прогресу, є однією з важливих умов гідного існування будь-якої суверенної держави у сучасному світі.
Отож космічна діяльність набула нового значення: відбувся перехід від етапу демонстрації її можливостей до цілеспрямованого використання ресурсів космосу. Та й взагалі, оскільки ця індустрія на сучасному етапі функціонує за законами реальної економіки, а критерії її ефективності визначаються економічними, соціальними, науковими і технічними ресурсами, космічна політика України має стати одним з пріоритетів загальної державної політики.
До таємниць Всесвіту
Четвертою програмою передбачено здійснення різноманітних космічних досліджень, у яких братимуть участь учені, фахівці в системі НКАУ, Національної академії наук, вищої школи, а також науково-дослідних установ інших відомств.
Одним з таких наукових проектів є «Іоносат», орієнтований на проектування космічної системи моніторингу природних і техногенних катастроф та здійснення комплексних досліджень сонячно-земних і сейсмо-іоносферних зв’язків та їхнього впливу на біологічні й технологічні процеси, що відбуваються на нашій планеті. Заплановано розробити наукову програму експериментів за проектом «Іоносат», створити конструкторську документацію на цю космічну систему та її складові, виготовити необхідну апаратуру (та випробувати її), а також наземне обладнання і технічні засоби, призначені для обробки отримуваних даних, і, нарешті — підготувати все необхідне до запусків космічного угруповання, а також його страхування, радіочастотного забезпечення тощо.
Інший науковий проект — «Іоносфера» — націлений на впровадження системи моніторингу «космічної погоди». Під час втілення цього проекту передбачено опрацювати й реалізувати на практиці методи зондування іоносфери Землі і створити фізичні моделі взаємодії між літосферою (земною корою) нашої планети та її іоносферою.
Науковий проект «Зондування» спрямовано на дослідження глобальних та регіональних змін, що відбуваються в навколишньому природному середовищі Землі, та на розробку методів їхнього прогнозування.
Проект «Інтерферометр» орієнтовано на здійснення тісно пов’язаних між собою наземних і космічних радіоастрономічних досліджень — з використанням у них антенних комплексів євпаторійського Національного центру управління і випробувань космічних засобів НКАУ та інститутів радіофізичного профілю НАН України. Водночас запланована й участь наших учених у міжнародних дослідницьких проектах аналогічного спрямування — «Радіоастрон» і «Міліметрон». Мета цих спостережень не лише радіолокація тих чи інших космічних об’єктів, але й дослідження з проблем астероїдної безпеки і «космічного сміття» (так називають велику кількість штучних супутників, їхніх фрагментів, що відслужили своє й досі обертаються навколо Землі).
Українські фахівці візьмуть участь й у проектуванні та виготовленні супутникового телескопа «СТЕП-Ф», призначеного для дослідження потоків електронів і протонів під час реалізації міжнародного наукового проекту «Коронас-Фотон», спрямованого на дослідження проявів сонячної активності і сонячно-земних зв’язків, тобто природних явищ у просторі між Сонцем і Землею у процесі їхньої взаємодії.
Українські фахівці будуть залучені й до розробки бортової оптики і приладів для телескопа, котрий працюватиме в ультрафіолетовому діапазоні спектра на борту космічної астрофізичної обсерваторії, створюваної для виконання проекту «Спектр-УФ».
За новою космічною програмою України фахівці установ й організацій, підпорядкованих НКАУ та НАНУ, братимуть участь у проекті «Селена», яким передбачено створення приладів і систем для міжнародних програм «GES» і «Aurora» — для дослідження Місяця та планет Сонячної системи.
Відповідно до проекту «Сегмент» планується виконання спільної українсько-російської програми наукових і технологічних експериментів на російському сегменті Міжнародної космічної станції (МКС).
Вплив мікрогравітації (так науковці іменують те, про що у широких колах нефахівців зазвичай говорять як про невагомість) на різні біологічні об’єкти, поверхневі явища та процеси кристалізації і дифузії вчені вивчатимуть під час перспективних досліджень під назвою «Мікрогравітація».
Можна згадати і такі наукові проекти, визначені четвертою космічною програмою України, як «Мікросат» (створення і використання малих супутників для різноманітних досліджень) та «УМС» (розробка науково-освітніх програм, вибір кращих з них на конкурсних засадах, створення дослідницьких приладів та реалізація космічних експериментів за участі молодіжних колективів науковців).
Особливу актуальність і прикладне значення серед завдань четвертої космічної програми має напрям «Здійснення дистанційного зондування Землі». Про нього «ДУ» розповість окремо в одному з номерів газети.

Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:

• ДО ЗУСТРІЧІ, ЮПІТЕРЕ!

назад »»»