ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
НАМ — ГІРКА КРИЗА, ЇМ — ЖИРНИЙ ВАЛЮТНИЙ НАВАР

Для виходу України з фінансово-економічної кризи, переконаний президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, необхідними є лише правильні рішення влади та спільні дії владних структур і бізнесу. Про це він заявив на прес-конференції після наради представників комерційних банків. Але рішення необхідно ухвалювати якнайшвидше, зволікання може призвести до значних проблем і в економіці, і в банківській системі.

Причини кризи в Україні Олександр Сугоняко вбачає в перекосах у структурі вітчизняної економіки. Експорт, який становив майже 50% ВВП і приносив країні 40% валюти, був переважно сировинним чи напівфабрикатною продукцією металургійної та хімічної галузей. Тільки-но на світових ринках впали на нього ціни, в експортно орієнтованих секторах економіки виникли неабиякі проблеми. До того ж в Україні панує гігантоманія: на ринку домінують великі фінансово-промислові групи, а малий і середній бізнес, який у розвинутих країнах дає 60–70% ВВП, у нас в занепаді (не дотягує й до 5%).
Прикро, що за останні два місяці в Україні зафіксовано істотне падіння промислового виробництва. Це означає, що прибутки бізнесу зменшуються, тож платоспроможність банківських клієнтів — і юридичних, і фізичних осіб — стрімко знижуватиметься. Турбує і стан поточного рахунку платіжного балансу країни, пасивна складова якого зростає. Це означає, що відбувається девальваційний тиск на національну валюту, спричинюючи ажіотаж в обмінних пунктах і на міжбанківських торгах. У громадян, котрі взяли в банках валютні позики, виникли проблеми з їхнім поверненням: кредити стали дорожчими, а доходи в позичальників не зросли, а в декого навіть зменшились.

Секторальне відновлення
Сукупність цих чинників «тиснутиме» на банки, що може призвести до проблем з їхньою платоспроможністю. Це негативно позначатиметься на економіці, адже банки не зможуть її кредитувати. Тож треба знайти «точки» секторального економічного відновлення, на які фінансові установи могли б спрямувати свої ресурси. А вони в них є! Такими «точками» мають стати малий і середній бізнес, агропромисловий комплекс та суспільна інфраструктура. Їхні представники можуть витягти Україну з прірви, у яку її зіпхнула економічна політика останніх сімнадцяти років.
Питому вагу малого і середнього бізнесу у ВВП треба збільшити з 5% до 15–20%, допомогти йому виробляти потрібну продукцію і надавати послуги, зокрема, спростивши умови започаткування бізнесу, до якого могли б долучитись і люди, котрі втратили роботу. Замість дозвільної системи потрібно запровадити реєстрацію бізнесу за повідомленням. У державному бюджеті доцільно виділити 4–5 млрд грн на зменшення відсоткових ставок за позики для малого і середнього бізнесу. Це дасть змогу залучити близько 100 млрд грн кредитів.
Крім того, влада має підвищити платоспроможність населення, приміром, зменшивши податок з фізичних осіб до 10–8% — попиту на товари й послуги ні в якому разі гальмувати не можна. А скорочення бюджетних надходжень можна компенсувати, запровадивши податок на велику нерухомість. Тягар фінансово-економічної кризи, затягнувши паски, повинні нести всі члени суспільства, а не найбідніші. Влада має це усвідомити, інакше її змусять до цього громадяни.
Аби послабити податкове навантаження на підприємства, варто ввести єдиний соціальний податок замість кількох внесків до соціальних фондів. Це зменшило б і чисельність чиновників, які займаються їхнім адмініструванням.
Банкіри вимагають від влади озвучити стратегію виходу України з економічної кризи, це допомогло б і банківській системі. Поки що вони не відчувають комплексного підходу до вирішення нагальних економічних і фінансових проблем.
Банківським клієнтам, зазначає Олександр Сугоняко, не важливо, кому належить той чи інший банк. Головне, щоб він ефективно працював, чесно виконував свої зобов'язання. Якщо «проблемний» банк буде поглинутий більш сильним, це буде плюсом для банківської системи. Але немає механізмів для таких процесів, так само, як і офіційного владного суб'єкта, який би ними опікувався. Про це має подбати НБУ, спростивши процедури злиття та капіталізації банків. До речі, в США один банк — на 20 тис населення, в Україні — на 200 тис. Якщо банк потрапив у скруту і власник не може чи не хоче його капіталізувати, а інвестор — купити, то в нього ще залишаються можливості для оздоровлення. Держава, взявши той банк під своє крило, може приєднати його до державного банку чи взяти управління на себе і націоналізувати, аби згодом продати. Але для таких дій необхідно запровадити нормативно-правові акти й утворити відповідну державну структуру. Це — завдання уряду, таке саме, як і запровадження механізму націоналізації фінансових установ.

Банки просять захисту
За словами президента АУБ, в Україні позичальник більш захищений, ніж кредитор. Асоціація українських банків закликає запровадити механізм позасудового стягнення банками заставленого майна та спрощеної реалізації заставленого автотранспорту (зняття з реєстрації в ДАЇ без згоди власника). Не завадила би і заборона виїзду за кордон несумлінних позичальників.
Банкіри вже опрацювали і передали до Мін'юсту зміни до відповідних законів, які, на їхнє переконання, є важливими не тільки для банківської системи, а й для суспільства загалом, адже фінустанови кредитують своїх клієнтів грошима, які взяли з депозитів українців. На жаль, парламент не працює, тож процес розгляду законопроектів затягується. Їх міг би схвалити своїм указом Президент України, якщо він зацікавлений у мінімізації наслідків фінансово-економічної кризи.
У сусідніх країнах із захистом прав кредиторів — все просто. Приміром, у Румунії до злісного боржника приходить міліціонер з представником банку і забирає заставлене авто. В Україні це поки що неможливо, бо є заборонний наказ Міністерства внутрішніх справ. У Росії несумлінних банківських позичальників і тих, хто заборгував за житлово-комунальні послуги, не випускають за кордон. А наші парламентарі пропонують заборонити банкам стягувати заставу в сільгоспвиробників, називаючи це антикризовими заходами. З поверненням кредитів бувають і курйозні ситуації. Священик-позичальник замість того, щоб повернути борг, написав заяву: нічим допомогти не можу, на все воля Господня. Був випадок, коли не поспішали повертати позику й працівники служби безпеки, які мали б демонструвати законослухняність.

Стрибки курсу економіці не вигідні
Олександр Сугоняко наголошує, що дестабілізація валютного курсу негативно впливає на фінансовий ринок, а девальвацію гривні спровокував стан вітчизняної економіки та дії Нацбанку. Зрозуміло, якщо є валютні коливання, є й люди, які про них завчасно можуть дізнатись і заробити чималі кошти за рахунок всього суспільства. Банкіри впевнені, що саме НБУ і люди, які стоять за ним, диктують політику «шарпанини» на валютному ринку. Це дуже шкодить нашій економіці. У раді Нацбанку не має бути ані бізнесменів, ані політиків, лише досвідчені фахівці.
Якщо валютний курс зростатиме, то банківським клієнтам буде складно повертати позики, а це небезпечно для банківської системи, якій не допоможе й кредит МВФ. Людям при владі треба забути про політичні амбіції та бізнесові інтереси й працювати на державу.
Ситуація у вітчизняній банківській системі, каже президент АУБ, є однією з найкращих у світі. Адже у багатьох країнах, зокрема й у Сполучених Штатах, чимало великих банків збанкрутувало чи націоналізовано. В Україні справді проблемними є тільки два. Але, на жаль, рефінансування банківської системи, на яке асигновано 40 млрд грн, здійснюється непрозоро і незрозуміло. Має діяти принцип рівного доступу до ресурсів. Нині ж деякі банки, отримавши їх, замість того, щоб кредитувати економіку, виходять на валютний ринок, «зривають» курс і цим, зрештою, погіршують ситуацію з поверненням валютних кредитів, створюючи собі суттєві проблеми.
Нині в США, Японії та інших країнах центробанки зменшують ставки рефінансування. Нещодавно Нацбанк Угорщини оголосив про зменшення облікової ставки з 11,5 до 11%. Таке рішення мотивувалось тим, що укладення позикової угоди з МВФ та зміни до бюджету зменшили фінансовий ризик зовнішнього боргу країни. Фахівці оцінюють цей крок як важливий і правильний, що дасть змогу оживити кредитний ринок, призупинити падіння курсу національної валюти і спекуляції навколо неї. Фінансовий ринок позитивно відреагував на те зниження — форинт почав зміцнюватися щодо євро та долара. Зменшення облікової ставки центрального банку Угорщини, як прогнозують експерти, може бути не останнім, це залежатиме від припливу капіталу та зниження ризику, пов'язаного зі стабільністю фінансової системи.
А НБУ тримає ставку рефінансування в межах 15–16%, тобто однією рукою дає, а другою забирає гроші у фінустанов. Очевидно, настав час зменшити ту ставку і в нашій країні, але це має бути елементом ефективних комплексних заходів протидії фінансово-економічній кризі. Поки що світові агенції дійшли висновку, що заходи боротьби з кризою в Україні є найгіршими у світі.
Президент АУБ запевняє, що Україна має один з найкращих інфраструктурних інструментів — банківську систему, яка не долучилась до похідних цінних паперів, квазігрошей. Криза в нашій країні спричинена не банками, як у всьому світі, а структурними перекосами в економіці, і тепер вона насувається на банківську систему. Цього допустити не можна. Банківська система ще має резерв часу. За нинішніх умов вона може протриматись 6–9 місяців, проте за цей період необхідно здійснити стратегічні заходи боротьби з кризовими явищами.
Що ж стосується запровадження комісійних та підвищення процентних ставок за кредити, то Олександр Сугоняко називає це вимушеними кроками, адже банки зазнають збитків через коливання валютного курсу, подорожчання кредитів і в той же час мають виконувати свої зобов'язання перед клієнтами, зокрема й за депозитними угодами. Але треба мати почуття міри, підвищуючи кредитні ставки, вважає він. Коли за валютними позиками вони сягнуть 50%, люди не зможуть повернути кредити.
Якщо влада хоче захистити позичальників, нехай викуповує проблемні кредити чи продає їм валюту за нормальним курсом. Банкам краще мати платоспроможних клієнтів, ніж підвищувати процентні ставки і робити позичальників банкрутами. Коли валютний курс буде лібералізований, а Нацбанк працюватиме недеструктивно, валюти буде повно, запевняє Олександр Сугоняко, і курс долара може знизитись.
Президент АУБ називає кілька умов скасування мораторію на дострокове розірвання депозитних угод. Серед них — урегулювання ситуації з Промінвестбанком, недопущення подібних випадків, нейтралізація дестабілізаційного впливу курсових коливань, оцінка ситуації виходу з економічної кризи. Нині НБУ радить банкам самостійно розв'язувати депозитні проблеми. Деякі з них видають своїм вкладникам до 20 тис. депозитних грошей. Очевидно, доцільно накласти заборону на великі суми, приміром понад 100 тис., а невеликі дозволити знімати.

Причина в паніці?
Тим часом керівництво НБУ звертається до населення із закликом утриматись від купівлі валюти за завищеним курсом. У Нацбанку вважають, що ситуація на валютному ринку на 80% є результатом панічних настроїв українців: якщо за 9 місяців наші співгромадяни купили 2,7 млрд дол., то за жовтень-листопад — 1,8 млрд. При цьому НБУ протягом двох місяців був змушений продати майже 6 млрд дол. з валютних запасів. Але ж нині щодня попит на валюту на міжбанківському ринку перевищує мільярд доларів. Тоді до чого тут населення?
Нацбанк скасує деякі обмеження на готівковому ринку. Зокрема, фінансовим установам дозволять не зважати на офіційний курс, брати комісійні за продаж валюти, не дотримуватись визначеної різниці між курсом купівлі і продажу. Раніше офіційний курс гривні визначався з огляду на котирування на міжбанківських торгах, інтервенції НБУ, відомостей про курсові і цінові зміни на міжнародних фінансових і товарних ринках.
Заступник голови НБУ Олександр Савченко припускає, що скасування обмежень на готівкові операції вгамує панічні настрої українців, а «чорний ринок» валютних операцій припинить своє існування. Водночас він визнає, що на курс впливає й політична ситуація в країні. Нинішній курс є дещо шоковим, але це адекватна оцінка бізнесом не тільки економічної ситуації чи перспективи платіжного балансу, але й політичної ситуації.
Нацбанк має намір дозволити фізичним особам сплачувати відсотки за валютними кредитами в гривнях. Це дасть змогу знизити ажіотажний попит на долари. Крім того, у середині 2009 року у світі може сформуватися профіцит доларів через низькі кредитні ставки в США, що спричинить здешевлення американської валюти. І до наступного червня курс може повернутися до комфортного для нас рівня — 5,05 грн за долар, зазначає Олександр Савченко. Висновки всіх інвестиційних банків, МВФ, Світового банку підтверджують, що гривня залишається найбільш недооціненою валютою у світі, навіть більше, ніж юань чи російський рубль.
Тим часом навіть у Секретаріаті Президента починають критикувати дії НБУ, зокрема, вимагають скасувати валютні аукціони. Як зазначив перший заступник глави відомства Олександр Шлапак, американський долар суттєво переоцінений в Україні внаслідок незбалансованого попиту і пропозиції. Останнім часом обсяг середньоденного попиту на долари на міжбанківському валютному ринку перевищував мільярд. Це втричі більше, ніж впродовж усього року. Починаючи з жовтня обсяг імпорту знизився на 21%, валютні кредити теж не зросли, а обсяги купівлі іноземної валюти збільшились. Не треба бути видатними економістами, аби зрозуміти — на ринку панують спекулятивні тенденції.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»