ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПЕРЕМІГ І ПРОГРАВ
Популістський президент Венесуели Уго Чавес і його Соціалістична партія перемогли на місцевих виборах у 17 штатах із 23 — це на три менше, ніж чотири роки тому. Опозиція виграла у столиці Каракасі, найбільших і найбагатших штатах.

Виборчу кампанію протягом багатьох тижнів президент проводив як справжній військовий наступ на ворога. Він об’їхав країну, виступив мало не на всіх мітингах, а телеканали, за винятком єдиного незалежного телеканалу «Глобовізіон», з ранку до вечора були переповнені виступами Чавеса. Опозиційні кандидати жодного доступу на телеканали не мали.
Уся бюрократична машина держави і фінанси були залучені до кампанії на користь президента та його партії, агітатори роздавали виборцям навіть предмети домашнього господарства. Чавес цілковито закрив дорогу кандидатам власної партії, котрі не повинні були представляти власних програм, жодним чином не виявляти себе, бо їх в усьому виручав вождь, який муніципальні вибори і вибори до штатів перетворив на плебісцит: «За мене або проти мене».
Лави кандидатів від опозиції президент «прорідив» за допомогою слухняних прокурорів і суддів, позбавивши близько 300 осіб права участі у виборах на підставі сфабрикованих кримінальних звинувачень. Суперників він назвав зрадниками, злочинцями, олігархами і прислужниками американських імперіалістів. Чавес погрожував вивести проти них на вулиці танки або навіть ув’язненням, якщо опозиціонери наважаться перемогти у найважливіших штатах.
У день виборів о четвертій ранку штучні вогні й петарди зі спеціально підготовлених автомобілів будили людей, виганяючи їх на голосування, яке починалось о шостій годині. Наслідком таких дій була 65% активність, найвища на місцевих виборах.
Утримавши найбагатший штат Зулія, опозиція здобула перемогу у двох багатих і густонаселених штатах Міранда і Карабобо та у штаті Тахіра на південному заході. Вона також «відібрала» у Чавеса столицю Каракас. Отже, опозиція перемогла на території, де живуть приблизно 40% венесуельців.
Опозиції хотів допомогти навіть лідер польського протесту 1980–1981 років і «Солідарності», лауреат Нобелівської премії Лєх Валенса. Проте режим Чавеса не допустив його кілька тижнів тому на конференцію до Каракаського університету, посилаючись на те, що не може гарантувати йому безпеку.
Уго Чавесу вдалося утримати панування свого клану у штаті Барінас. До цього часу губернатором там був батько президента, а зараз його замінить старший брат Чавеса — Адан, колишній посол на Кубі й міністр освіти. Інші брати також обіймають високі посади: Аргеніс є заступником Адана, Анібал — мер міста Сабанета, Нарцісо — координатор державної програми венесуельсько-кубинської співпраці, Аделіс — заступник керівника регіонального банку. Родина тримає у своїх руках щонайменше 17 земельних помість, торговельну мережу і місцеві мас-медіа.
Через рік після програного референдуму щодо нової конституції, за допомогою якої Чавес хотів здобути абсолютну владу, результати останніх виборів для президента є сигналом, що проти нього діє організованіша опозиція. Популярність президента серед бідних людей і бюрократів ґрунтується на нафтовій монополії й фінансованих за цей рахунок соціальних програмах і привілеях. Проте незабаром настануть складні часи і випробування. За останні місяці ціна нафти знизилась з понад 140 до 50 дол. за барель. Наступного року це загрожує катастрофою для бюджету.
Тож залишається сподіватись на допомогу московських друзів, які останнім часом щотижня бувають у Венесуелі.

Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• СТУДЕНТИ З «КАЛАШНИКОВИМИ»

назад »»»