ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КРИМІНАЛ
ОСОБЛИВОСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО «ПІРАМІДОБУДУВАННЯ»

Минуло понад два роки, як в Україну приїхав бізнесмен зі США Роберт Флетчер, який облаштував тут щось на кшталт курсів «Як стати мільйонером». Його діяльність широко рекламували, але тепер у ній настав цілком сподіваний поворот. До СБУ звернулося 29 громадян, які повідомили, що американець шахрайським шляхом заволодів їхніми грішми на загальну суму близько 1,7 мільйона доларів США. Ці заяви надійшли за належністю до Голосіївського районного управління ГУМВС України в м. Києві, котре за матеріалами, отриманими зі Служби безпеки, порушило кримінальну справу.

Здрастуйте, я ваш багатий дядечко!
Як відомо, визнати людиною злочинцем може лише суд, але цей випадок особливий: десять місяців тому Флетчер уже був засуджений в Україні, й вирок щодо нього вступив у законну силу. Та про все по порядку.
Отже, наш герой, 1963 року народження, у себе на батьківщині заснував низку комерційних структур, якими керував настільки «вдало», що вони потонули в боргах, а тамтешні компетентні органи у вересні 2006-го порушили проти нього судову справу за шахрайство з цінними паперами. Флетчер не чекав фіналу процесу і у жовтні того ж року приїхав в Україну, маючи в кишені кілька тисяч доларів. Збирався робити бізнес тут, хоча не знав ні української, ні жодної іншої слов’янської мови.
Знайомство з нашими теренами розпочав зі шлюбної агенції, яка знайшла для багатого, як їм здавалося, іноземця гідну пару — молоду і симпатичну мешканку Луганської області Ольгу Д. Слід зазначити, що дівчата, котрі служили агентами шлюбної контори, паралельно з постачанням наречених закордонним клієнтам займалися мережевим маркетингом.
Тим, хто не знає, поясню, що мережевий маркетинг — це мистецтво втелющити недолугому покупцеві партію неходового товару за завищеною ціною. Приміром, якогось сорту косметики, котру збути звичайним шляхом через торговельну мережу практично неможливо. Мистецтво полягає у тому, аби знайти наївну людину, яка повірить, що цей непотріб — неабиякий дефіцит і візьметься поширювати його серед подруг, родичів і знайомих. Ольга, до речі, теж була з кола майстринь такого маркетингу і завдяки дружбі з ними сама удостоїлася честі бути рекомендованою «багатому» іноземцеві.
Так народився союз американського «мільйонера», який приїхав продавати свої ідеї, і його української агентури, котра мала мережу особистих зв’язків, придатну для збуту будь-якого товару і будь-яких послуг. Новостворена фірма отримала назву ТОВ «Глобальна система тренінгу» і прописалася у Голосіївському районі Києва на вулиці Ізюмській, хоча її офіс насправді облаштувався на вулиці Гончара у Шевченківському районі. Вона оголосила набір на курси мільйонерів, де вартість навчання становила 3 тисячі доларів США. Можете сміятися, можете ні, але за два роки ці курси відвідали близько шести тисяч(!) осіб. Перед тим, як розкрити секрет цього успіху, спинимось на юридичних проблемах, що спіткали Флетчера.

Як іноземця спіткали проблеми із законом
Якось на початку бурхливої діяльності в Україні Флетчеру знадобилося щось переоформити у своєму американському паспорті, для чого він послав у посольство США одну зі своїх працівниць. Там його прізвище було у списку осіб, котрі не те, що перебувають у розшуку, а лише ухиляються від явки до суду. Тому паспорт у дівчини вилучили і сказали, що повернуть його власникові після того, як проведуть з ним роз’яснювальну роботу.
Роберт «світитися» у посольстві не захотів, але щоб не залишитися у чужій країні без документів, замовив собі два паспорти громадянина України на своє ім’я: внутрішній і закордонний. З останнім його і зняли з потяга прикордонники станції Хутір-Михайлівський, коли той прямував до Росії. Це сталося 9 листопада 2007 року. Паспорт вилучили, а експертиза встановила, що він підроблений, бо документ із такими номерами видавали іншій людині в Івано-Франківській області. Тож за спробу незаконного перетину кордону Флетчеру, згідно зі ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, дали десять діб адмінарешту. А за використання підробленого документа транспортна міліція порушила справу за ст. 358 Кримінального кодексу України. На слідстві підозрюваний виправдовувався, ніби сам став жертвою шахраїв, котрі обіцяли йому оформити справжній паспорт, а підсунули фальшивку, та Конотопський міськрайонний суд Сумської області все одно визнав його винним і 9 січня 2008-го виніс свій вердикт: 850 гривень штрафу.
Такою була історія із закордонним паспортом, за яку наш герой отримав свою першу судимість. Одначе працівники Служби безпеки України з’ясували, що у нього є ще один підроблений документ, а саме внутрішній паспорт, котрий за номерами значився за якимось мешканцем Хмельницької області. Під час обшуку його не знайшли, але з’ясували, що Флетчер використовував його принаймні двічі: коли укладав шлюб із Ольгою Д. у Дніпропетровську і коли реєструвався у квартирі на вулиці Луначарського у Дніпровському районі столиці. В обох місцях (у відділі реєстрації актів цивільного стану, у паспортному столі) мали залишитись копії підробленого паспорту, який пред’являв Флетчер. Тож посадити його ще раз на лаву підсудних можна було без особливої мороки. Для цього треба лишень вилучити ці копії як незаперечні речові докази.
Для виконання цієї нескладної роботи СБУ передала матеріали за належністю до Дніпровського райуправління ГУМВС України в м. Києві. Це було у квітні 2008 року, і відтоді між міліцією й прокуратурою триває дивовижна гра у «футбол»: перша виносить постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, друга цю постанову скасовує, але сама кримінальну справу не порушує, а відправляє назад до міліції для доопрацювання. Після цього все починається спочатку.
Утім, наявність не двох, а лише однієї судимості є достатньою підставою для видворення іноземця за межі України. Тим більше, що цього Флетчера хотіли бачити судові органи його батьківщини. Проте наші правоохоронці діяли за іншою логікою, це дає підстави підозрювати, що комусь із них була вигідною діяльність Флетчера в Україні. Тому нині увага ініціативної групи потерпілих під назвою «Антифлетчер» прикута до Голосіївського РУ. Від того, якими темпами воно проводитиме подальше розслідування, залежатиме відповідь на питання: чи було у змові зі злочинцем керівництво міліції Києва, чи ні?

Анатомія піраміди
Тепер про сутність створеної Флетчером піраміди.
Він, безперечно, особистість непересічна. Ніякої освіти не має, зате неперевершений оратор і організатор. Напрочуд цікавий співрозмовник. Його аргументи примітивні, але надзвичайно переконливі.
Зробити своїх учнів мільйонерами він обіцяв у два етапи. На першому вони проходять теоретичний і практичний курс навчання; на другому він дозволить випускникам вкладати гроші у свій бізнес, який приносить сто, а то й двісті відсотків річних.
Арифметика проста. Продаєш квартиру, вкладаєш гроші у бізнес, і через рік отримуєш прибуток, за який можна купити дві-три квартири. Якщо погодишся почекати ще рік, заробиш чотири-п’ять, а то й більше квартир. Чим більшим буде перший внесок, тим швидше станеш мільйонером.
Головний аргумент, за допомогою якого він залучав молодь на свої курси, звучав приблизно так: ви платите за університет, де треба вчитися кілька років, а потім витрачаєте половину життя на те, щоб зробити успішну кар’єру. Я ж за ті самі гроші й за кілька тижнів дам вам знання, завдяки яким ви через кілька років станете мільйонерами. Я сам у 22 роки став мільйонером і вас навчу. Вірте мені — я ваш щасливий випадок!
Вивчаючи матеріали про діяльність цієї піраміди, починаєш сумніватися, що все це відбувалося тепер, а не на початку дев’яностих років. Та не забуваймо, що сучасні ідеї Флетчера, як і тодішні ідеї трастів, лягли на поживний ґрунт.
Протягом трьох-чотирьох років наша країна переживала економічний бум, який полягав передусім у небачених досі обсягах купівель квартир і легкових автомобілів. Сотні тисяч людей на власному прикладі переконалися, що одна й та сама річ може коштувати по-різному. Якщо, скажімо, земельна ділянка під житловим будинком не куплена з аукціону, а за хабар узята в оренду, квартира у ній коштує значно дешевше. Те саме з автомобілем, який за хабар легалізовано на митниці чи в ДАІ: він коштуватиме значно дешевше, ніж той, за який сплачено усі податки і збори. На цій своєрідній різниці курсів можна зробити вигідний бізнес і заробити величезні гроші, але за умови, що є «свої люди» в державних органах.
І ось за таких обставин у житті звичайного громадянина з’являється успішний «мільйонер», який пропонує стати членом його команди. Людина починає вірити, що у цього американця є величезні зв’язки у владних структурах, бо інакше він би не став мільйонером і не приїхав би робити бізнес в Україну. Тож клієнт робить висновок про те, що в жодному разі не можна втратити цей, можливо єдиний у житті, шанс вибитися у люди.
Слід віддати належне українській команді Флетчера, котра вміло пристосувала його ідеї до місцевих умов. Людей заманювали на співбесіди оголошеннями на зразок «Пропоную високооплачувану роботу». На таку пропозицію, погодьтесь, відгукнеться чимало. Потім клієнта обробляли психологічно, обіцяли «золоті гори». Лише після того, як його вдавалося розігріти до потрібної температури, пропонували сплатити гроші за навчання. Немає грошей — нічого страшного. Візьми кредит у банку, позич у родичів, друзів, знайомих. Немає в кого позичити — приведи на навчання ще когось, котрі заплатять за себе і за тебе. Зате які перед тобою відкриються перспективи! Ти ж через два-три роки станеш мільйонером!
Таким чином, кожен ошуканий сам, у свою чергу, починав дурити інших. Утім, сутність будь-якої піраміди полягає в тому, що жертва шахрайства, аби компенсувати свої витрати, сама стає шахраєм.
Фінал був прогнозований: через рік, коли надійшов час повертати вкладені кошти у подвоєному чи потроєному розмірі, повертати було нічого, бо вони пішли на розкішне життя організаторів піраміди. Комусь із вкладників зуміли забити баки, аби ті почекали певний час, щоб потім отримати більше відсотків. Але перші три десятки людей прозріли. Якими були справжні масштаби цієї грандіозної комбінації, дізнаємося згодом. Ставити крапку поки що зарано.

Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:

• ХРОНІКА ПРИГОД

назад »»»