ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
СОТ — ПАНАЦЕЯ ЧИ ХАЛЕПА?

Нещодавно наша країна стала повноправним членом Світової організації торгівлі. Незважаючи на те, що про СОТ точиться багато розмов, мало хто з наших співгромадян знає про конкретну її діяльність. Про «сотівські» нюанси погодився розповісти виконувач обов'язків президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В'ячеслав Биковець.

— То що ж таке СОТ?
— Це міжнародна економічна організація, головним завданням якої є лібералізація світової торгівлі. Вона була заснована в січні 1995 року за підсумками переговорів Уругвайського раунду (1986–1994 рр.) і є спадкоємицею укладеної 1947 року Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Нині Світова організація торгівлі — це 152 країни світу, понад 95% обсягу світової торгівлі, більш як 90% світового ВВП і понад 85% населення світу. Майже тридцять держав мають у СОТ статус спостерігачів і перебувають на різних етапах процесу вступу. З-поміж країн СНД до Світової організації торгівлі ввійшли Вірменія, Грузія, Киргизстан і Молдова. Крім того, декілька міжнародних організацій, таких як ООН, МВФ, МБРР, мають статус спостерігачів в окремих структурах СОТ.
— Чим відрізняється СОТ від її попередниці ГАТТ?
— СОТ покликана регулювати торговельно-політичні відносини її учасників на підставі пакета угод Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів. Ці документи є правовим підґрунтям сучасної міжнародної торгівлі.
СОТ багато в чому функціонує подібно до ГАТТ. Але разом з тим СОТ контролює ширший спектр угод (зокрема й з торгівлі постугами і з питань торговельних аспектів реалізації права на інтелектуальну власність); має значно більші повноваження завдяки вдосконаленим процедурам ухвалення рішень і їхнього виконання членами організації.
Невід'ємною складовою СОТ є унікальний механізм урегулювання торговельних спорів. За понад 60 років існування система ГАТТ/СОТ довела свою ефективність, досягнуто значного прогресу в лібералізації міжнародної торгівлі шляхом міжнародних перемов, відомих як «раунди багатосторонніх торговельних переговорів». Передостанній — восьмий, або Уругвайський, раунд переговорів завершився в 1994 році підписанням Марракеської угоди про заснування СОТ. Нині триває дев'ятий, так званий «раунд розвитку».
— Хто керує СОТ?
— Вищим органом СОТ є конференція міністрів, що об'єднує представників усіх учасників організації. Сесії конференції відбуваються не рідше, ніж раз на два роки, на них обговорюють й ухвалюють рішення з принципових питань.
Між сесіями у міру потреби (8—10 разів на рік) з метою розв'язання поточних і процедурних питань скликається Генеральна рада. Вона є виконавчим органом, який складається з представників усіх учасників організації. Конференція міністрів (або Генеральна рада) призначає генерального директора СОТ.
Адміністративним органом організації є секретаріат СОТ у Женеві (Швейцарія), у його структурних підрозділах працює 600 осіб.
— Яким є склад секретаріату СОТ і як у ньому представлені різні країни?
— У штаті цієї структури є представники 60 національностей, найбільше серед них французів (155 осіб), 80 англійців та 41 іспанець. Переважно це економісти, юристи й фахівці з міжнародної торгівлі. Решта — допоміжний персонал, фінансисти, спеціалісти з інформаційних технологій, перекладачі. Половина працівників секретаріату — жінки. Робочими мовами СОТ є французька, англійська та іспанська.
— А як ухвалюються рішення у Світовій організації торгівлі?
— У СОТ практикується ухвалення рішень на засадах консенсусу, хоча правилами передбачено голосування. Тлумачення положень угод щодо товарів, послуг, прав інтелектуальної власності, звільнення від певних зобов'язань потребує 3/4 голосів. Для виправлень, що не стосуються прав і зобов'язань учасників, а також для прийняття нових членів потрібно 2/3 голосів (на практиці це зазвичай і є консенсусом).
— Чи великий внесок платитиме Україна до бюджету СОТ?
— Загальний бюджет Світової організації торгівлі становить 134 млн швейцарських франків, що дорівнює приблизно 90 млн дол. США. Більшу його частину організація формує коштом держав-учасниць. Внесок кожної країни визначається залежно від її частки у світовій торгівлі. Розрахунки здійснюються за підсумками трьох останніх років. Приміром, у 2004 році Польща сплатила до бюджету СОТ 886 тис. дол., Киргизстан і Грузія — по 20 тис. дол., Молдова — 15 тис. дол. Порівняно з вигодами, які отримують експортери в названих країнах, ці суми не є обтяжливими для державних бюджетів. Щоб оцінити хоча б приблизно майбутні щорічні внески України, треба орієнтуватися на країни, що мають приблизно таку ж частку у світовій торгівлі. Наприклад, у 2002 році частка України дорівнювала 0,3%, такий самий показник мала Чилі, яка щороку сплачує близько 400 тис. дол. У бюджеті України на 2008 рік на ці цілі заплановано 2163400 грн.
— Якими основними принципами та правилами керується ГАТТ/CОТ?
— Це, перш за все, торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння в торгівлі і національного режиму товарам і послугам іноземного походження; регулювання торгівлі переважно тарифними методами; відмова від кількісних та інших обмежень; прозорість торговельної політики; залагодження торговельних спорів шляхом консультацій та переговорів.
— Що означає «режим найбільшого сприяння»?
— Країни — члени ГАТТ/СОТ домовилися, що торговельні відносини між ними мають здійснюватися відповідно до «режиму найбільшого сприяння». Тобто якщо одна країна віддає іншій будь-яку перевагу в торгівлі товарами, ця перевага має автоматично поширюватися на торгівлю товарами з усіма іншими країнами, яких стосується зазначений режим.
— А що таке «принцип національного режиму»?
— Цей принцип має унеможливити дискримінацію іноземних виробників унаслідок державного регулювання національної економіки. Це означає, що товарам іноземного походження надаватиметься той самий режим, що й національним, на них поширюватимуться внутрішні податки і збори, а також національні закони, розпорядження і правила, що регулюють зовнішню торгівлю.
— Розкажіть, будь ласка, про «тарифне регулювання зовнішньої торгівлі».
— Ним передбачено застосування мита — державного грошового податку, що стягується з товарів, майна і цінностей, які перетинають кордон країни. При ввезенні товару в країну стягується ввізне мито (імпортне мито), а при вивезенні — вивізне мито (експортне мито), а якщо товари перетинають національну територію транзитом — транзитне мито.
Стягнення мита регулюється митним тарифом, який являє собою встановлений на законодавчому рівні звід митних ставок залежно від виду товару, що пропускається через кордон в обох напрямках. У правилах СОТ часто вживається термін «мито в адвалерному нарахуванні», це означає, що мито стягується у відсотках до митної вартості товару.
Країни-члени СОТ вирішили сприяти розвитку міжнародної торгівлі, взаємно знижуючи мито і намагаючись не підвищувати його надалі. Умова про заборону підвищення мита в односторонньому порядку оформилася у принцип «пов'язаності».
— Можна докладніше висвітлити «кількісні обмеження»?
— У зовнішній торгівлі це обмеження у вигляді граничних обсягів експорту або імпорту товарів: квоти, ліцензії тощо. Кількісні обмеження застосовують для захисту власних виробників. Імпортна квота — це кількісний показник, що визначається як співвідношення обсягу імпорту в натуральному або грошовому вираженні за певний період й обсягу внутрішнього споживання в країні. Для товарів, на які запроваджено квоти, імпортери повинні отримати в урядових установах ліцензії на ввезення. Квоти, зокрема, застосовуються в Україні для кількісного обмеження ввезення цукру-сирцю з тростини.
— А як слід розуміти «прозорість торговельної політики»?
— Країни домовилися дотримуватися гласності в питаннях зовнішньої торгівлі. Це означає, що всі відповідні національні заходи мають здійснюватися на підставі законів, постанов, розпоряджень, які публікуються, і до них гарантується відкритий доступ усім урядам і безпосереднім учасникам зовнішньоекономічної діяльності.
Таким чином, як випливає з основних принципів СОТ, головним напрямом діяльності цієї організації є лібералізація міжнародної торгівлі. Сфера діяльності СОТ визначається угодами та іншими правовими документами.
— Нагадайте, які найважливіші функції виконує СОТ?
— Це контроль за виконанням угод і домовленостей; проведення багатосторонніх торгових переговорів і консультацій між зацікавленими країнами — членами організації; урегулювання торгових спорів; огляд національної торгової політики країн; технічне сприяння державам, що розвиваються, з питань, які належать до компетенції СОТ; співпраця з міжнародними спеціалізованими організаціями.
Процедура приєднання до Світової організації торгівлі є багатоплановою, складається вона з кількох етапів, які пройшла, зокрема, Україна, починаючи з листопада 1993 року, тобто від часу подання заявки про вступ до СОТ.
Однією з головних умов приєднання нових країн до СОТ є узгодження їхнього національного законодавства і практики регулювання зовнішньоекономічної діяльності з положеннями пакета угод Уругвайського раунду.
Для законодавчого забезпечення процесу вступу нашої країни до СОТ Верховна Рада впродовж 2005–2007 років ухвалила 49 законів. Вони, зокрема, регулюють такі сфери, як інтелектуальна власність; вивізне мито на сільськогосподарську продукцію; страхова та банківська діяльність; ввезення транспортних засобів на територію України; оподаткування сільськогосподарських підприємств; ветеринарна медицина; вдосконалення митного законодавства; застосування експортного мита на брухт чорних та кольорових металів; у сільськогосподарській діяльності — режим ліцензування (визначення вартості ліцензії); обіг генетично модифікованих продуктів; перехід на нову систему опису та кодування товарів, побудовану на міжнародній системі ГС-2002 тощо.
— СОТ висуває дуже жорсткі умови щодо технічних, санітарних і фітосанітарних стандартів...
— Справа в тому, що ця організація активно стимулює зміну національних технічних, санітарних і фітосанітарних стандартів таким чином, щоб вони не суперечили міжнародним стандартам. Норми, засновані на міжнародних стандартах, вважаються необхідними для збереження життя і здоров'я людей, тварин, рослин.
— Якими мають бути основні шляхи реформування системи технічного регулювання в Україні?
— Насамперед це скасування обов'язкової сертифікації продукції, яка не підлягає обов'язковому в ЄС технічному регулюванню. Перехід від обов'язкової сертифікації до оцінки відповідності за принципом «управління ризиками»; внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» задля скасування вимоги обов'язкової стандартизації, а також розроблення та впровадження технічних регламентів на основі європейських директив; прискорення гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими; створення системи ринкового нагляду.
Варто зазначити, що система ринкового нагляду має узгоджуватися з європейськими підходами до контролю за безпекою продукції; гарантувати дотримання балансу у відносинах між суб'єктами господарювання та органами контролю; ефективно захищати права споживачів на якісну і безпечну продукцію.
— Наскільки дорогим є впровадження технічних, санітарних і фітосанітарних стандартів?
— Дотримання угод про санітарні, фітосанітарні заходи і технічні стандарти пов'язане з витратами на належне устаткування, законодавче впровадження відповідних норм, навчання персоналу.
Як свідчить досвід держав з перехідною економікою, ці витрати є досить значними. Чимало країн впроваджують їх завдяки кредитам Світового банку, але через це збільшується їхній зовнішній державний борг. Більшість країн мають проблеми з впровадження санітарних і фітосанітарних заходів, технічних стандартів саме через нестачу бюджетних коштів.
— Які переваги отримає Україна та її економіка від вступу до Світової організації торгівлі?
— Членство в СОТ має позитивно вплинути на конкурентоспроможність українських виробників, оскільки узгодження законодавства з нормами і правилами СОТ позитивно вплине на інституціональне середовище. Це стосується державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, системи стандартизації, митної справи, законодавства у сфері інтелектуальної власності тощо. Безпосередньо на зниження рівня корумпованості, а отже, на підвищення потенціалу конкурентоспроможності вплине дотримання прозорості експортно-імпортних операцій відповідно до правил СОТ. Вважається, що членство у цій організації поліпшує інвестиційний клімат у країні, зокрема, умови для іноземних капіталовкладень. Прямі іноземні інвестиції є важливим джерелом нових технологій, а їхнє впровадження сприятиме зростанню конкурентоспроможності національних виробників.
Проте цей вплив дасть позитивні результати не одразу. У найближчі роки після вступу до СОТ може статися зниження конкурентоспроможності національних виробників. Ця оцінка підтверджується результатами опитування експертів: 69% аналітиків вважає, що основним негативним економічним наслідком вступу України до СОТ буде зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції.
Послідовна гармонізація законодавства з вимогами СОТ поступово готує вітчизняних підприємців до «гри за єдиними правилами». Відмова від дискримінації і рівноправна торгівля — основні вимоги і водночас переваги СОТ. Утім, члени організації не відмовляються від застосування механізмів захисту внутрішнього ринку. Угоди СОТ дають країнам можливість вживати обмежувальні заходи проти імпорту, який завдає значної шкоди вітчизняній економіці, але відбувається це за чітко визначеними правилами.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

назад »»»