ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
КУБИНСЬКИЙ ПРОРИВ
Днями кубинський президент Рауль Кастро здійснив перше закордонне турне з часу офіційного приходу до влади. Він побував у Бразилії та Венесуелі. Цей дипломатичний крок, з одного боку, довів, що Рауль Кастро цілком опанував внутрішньополітичне становище на Кубі. З іншого боку, зважаючи на процеси, які відбуваються в країнах Латинської Америки, він більше не міг відкладати візити до найближчих кубинських союзників у регіоні.

Так, наприклад, венесуельський президент Уго Чавес, всупереч дипломатичним протоколам та формальностям, лише у 2008 році п’ять разів набував на Кубі з робочими візитами, відвідуючи хворого Фіделя Кастро. Тож візит кубинського лідера до Венесуели був не просто жестом ввічливості, а зумовлювався необхідністю закріпити особливі стратегічні відносини між Гаваною та Каракасом.
Власне, на венесуельсько-кубинський альянс вимушені зважати решта латиноамериканських країн. Це засвідчила й поїздка Рауля Кастро до Бразилії. Найбільша країна Латинської Америки підтвердила курс на подальше поглиблення економічних та політичних зв’язків з Гаваною. За результатами переговорів між Кастро та президентом Болівії Ево Моралесом стало відомо, що Куба надала стипендії п’ятьом тисячам болівійських студентів.
Важливим дипломатичним проривом Куби стало цілковите відновлення відносин з Європейським Союзом. Крім того, наприкінці жовтня 2008 року в Сальвадорі відбулася вісімнадцята зустріч лідерів іберо-американських країн, тобто держав Латинської Америки, Іспанії та Португалії. У підсумковій резолюції цього форуму йдеться про відмову дотримуватися економічних санкцій, які США вже сорок шість років застосовують проти Куби.
Чимало кубинців вважає, що в Латинській Америці нарешті пробивають собі дорогу ідеї Че Гевари. Проблема соціальної справедливості, яку за нинішньої світової економічної кризи з різним ступенем успішності намагаються вирішувати лівоцентристські уряди більшості латиноамериканських країн, все серйозніше турбує останню правоцентристську країну регіону, якою є Колумбія.
У Колумбії днями дві особи загинуло внаслідок придушення поліцією заворушень, які виникли під час масових протестів. Приводом стало невдоволення учасників фінансових пірамід. Одна з них, під символічною назвою «Легкі гроші», ошукала вкладників на триста мільйонів доларів. Тим часом у Вашингтоні найбільше невдоволені активністю, яку венесуельський президент Уго Чавес демонструє на підтримку індіанського руху на території Сполучених Штатів.
Новий президент США Барак Обама поки що тільки формує свою латиноамериканську стратегію. Він навряд чи наважиться на скасування американських економічних санкцій проти Куби. Нині Гавана дедалі активніше використовує їх з метою антиамериканської пропаганди, а їхня ефективність, з огляду на розширення кубинських міжнародних зв’язків, є сумнівною. Але якщо Обама насмілиться, на противагу позиції американських консерваторів, скасувати санкції проти Куби, він зробить дієвий крок до демократизації цієї країни. Розширення контактів між кубинцями та американцями неминуче приведе до нівелювання образу ворога, який пропаганда з обох сторін сформувала за останні десятиліття. Крім того, відмовившись від санкцій проти Куби, Барак Обама зможе відкрити нову сторінку у відносинах США з іншими країнами Латинської Америки. Це дасть можливість поліпшити контакти й з Венесуелою. Дотримання збанкрутілого курсу тільки погіршує образ Сполучених Штатів у сприйнятті населенням латиноамериканських країн, де суспільна свідомість характеризується переважно лівими ідеями.
Зрештою, скасування санкцій проти Куби здатне дати друге дихання кубинській революції, яка зможе трансформувати суспільно-політичну систему на Острові Свободи на лівоцентристську багатопартійну систему, котра суттєво не відрізнятиметься від аналогічних систем, наприклад, у Бразилії або Аргентині. Але такий радикальний поворот у зовнішній політиці Барака Обами залежить від того, яких радників з латиноамериканських питань він собі вибере.
також у паперовій версії читайте:

• ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ НЕ ВИКОНАНО
• УКРАЇНА ОБЛАШТОВУЄ КОРДОНИ
• КИТАЙСЬКА МОДЕЛЬ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ

назад »»»