ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ДОЛІ ЛЮДСЬКІ
«Я ТЕЖ ЛИСЕНКО...»
Понад двадцять років тому хлопчину хотіли відправити додому: він надто запізнився, вже набрали контингент музичної школи. А після її закінчення його запитали, чи не має наміру продовжити навчання в музучилищі, на що була відповідь: «Училище імені Лисенка і я теж Лисенко — поїду». Так він пішов у широкий світ музичного мистецтва.

...Справді, широкий. Аби підтвердити, процитую мовою оригіналу газетний фрагмент. «В завершение программы виртуоз Олег Лысенко, полтавчанин, живущий ныне в Голландии, исполнил на аккордеоне сюиту «Пять взглядов на архипелаг ГУЛАГ», своеобразную музыкальную иллюстрацию к роману Солженицына «Архипелаг ГУЛАГ». Аккордеонист извлекал из инструмента завывание вьюги, скрип снега под сапогами, стук колес и гудки приближающегося поезда, стоны и крики заключенных, их муки и страдания». Так писала газета російських емігрантів у Парижі.
«Від батька-матері перейняв любов до музики?» — спитав я юнака, коли він зателефонував із Роттердама. «Татове коріння — з батьківщини Миколи Віталійовича Лисенка. Не виключаю, що він один із далеких його нащадків. А на Полтавщині весь люд у музику закоханий. Тож, мабуть, по генах передалась любов до музики. Батькам я доземно вклоняюсь за їхні повсякденні клопоти, за те, що виховали мене, дали путівку в життя». Не забув Олег теплим словом згадати й учителів Новосанжарської загальноосвітньої школи. Особливо приязно говорив про Романа Сливку, Миколу Бондаренка, вони «наштовхнули» на музику та до обрання професії музиканта. У музучилищі випало навчатися у Богдана Юшка. Цей блискучий баяніст, на думку Олега,— легендарна людина з неординарною долею. Це йому пощастило грати у військовому оркестрі полку, яким колись командував Жуков.
Уже отримавши диплом і працюючи в Новосанжарській дитячій музичній школі, юнак не розлучався з Богданом Панасовичем — той безпосередньо готував його до вступу в консерваторію. А там, у консерваторії, нові сторінки баянно-акордеонного мистецтва відкрив перед талановитим студентом професор, завідувач кафедри народних інструментів Микола Давидов. «Студенти для нього, мов рідні діти»,— вдячно згадує Олег Лисенко.
Коли навчання в консерваторії наближалось до завершення, Олег, подорожуючи по Європі, успішно склав іспити до аспірантури Вищої музичної школи в місті Енсхедеє, що в Нідерландах. Там він студіював курс сучасної західноєвропейської акордеонної музики, вдосконалював технічну і стилістичну майстерність. А в 2005 році знову продовжив навчання в іншій аспірантурі — в консерваторії міста Роттердам на факультеті всесвітньої музики.
Навчання Олег поєднує з активною концертною діяльністю. Він удостоєний премій на міжнародному акордеонному конкурсі в італійському місті Кастельфідардо, на такому ж конкурсі в голландському місті Амстельфейн. За високу честь вважає запрошення взяти участь у благодійному концерті симфонічного оркестру Роттердамської філармонії за участю всесвітньо відомого баритона Дмитра Хворостовського. Цей концерт пройшов із колосальним успіхом. Ось перелік країн, де йому довелось побувати з концертами,— Німеччина, Бельгія, Франція, Швейцарія, Данія...

Петро ЖАБОТИНСЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:

• ВІК ВОЛІ ЇМ НЕ БАЧИТИ

назад »»»