— Я кілька років працювала в Італії, щоб відремонтувати свій будинок, але вся моя праця зведена нанівець,— бідкалася в розмові зі мною Галина Острожунська — жителька міста, чий будинок опинився у воді по самі вікна і від євроремонту сліду не залишилося.— Хто мені відшкодує збитки?
Подібними проблемами переймаються тисячі українців, чиї оселі теж постраждали від повені, що вирувала кілька днів у шістьох регіонах. Проте матеріальні збитки з часом якось відшкодуються. Куди важче людям, у яких стихія відібрала матерів, синів і доньок.
Зважаючи на масштабність стихії, не помилюсь, коли скажу, що жертв було б значно більше, коли б на допомогу людям не прийшли рятувальні підрозділи Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.
— Я прожив тут усе своє життя, але такої повені не пам’ятаю,— говорить 95-літній Олександр Шкутяк — житель Могилів-Подільського.
Олександр Матвійович каже правду: за інформацією Головного управління МНС у Вінницькій області, рівень води у Дністрі поблизу міста перевищував норму уп’ятеро. І без того норовлива річка, що вийшла з берегів, підтопила 13 вулиць, понад 250 житлових і адміністративних будинків. У місті почалася паніка і лише прибуття рятувальників заспокоїло людей: за їхньої допомоги вони почали залишати свої оселі. Військовослужбовці МНС евакуювали майже 150 пацієнтів Яришівського психоневрологічного диспансеру, а також близько чотирьох тисяч жителів міста та сіл району, які теж опинилися в зоні підтоплення й їхньому життю загрожувала небезпека.
— У Могилів-Подільському районі було залучено понад 200 рятувальників і більш ніж 30 одиниць спеціальної техніки,— розповідає працівник управління по зв’язках з громадськістю МНС Наталя Цушко.— Люди від втоми падали з ніг, але продовжували виконувати рятувальні роботи. На шляху до столиці Молдови автобус міжнародного маршруту «Москва—Кишинів» потрапив до стічної ями. Вибратися з водяної пастки 60 його пасажирам теж допомогли наші працівники.
Нагадаю, що Вінницька область порівняно з іншими регіонами України, що потерпіли від водної стихії, постраждала найменше. Але й там рятувальним підрозділам МНС вистачало роботи: вони евакуювали близько чотирьох тисяч осіб. При цьому рятувальники часто ризикували власним життям.
...Вода до села Петрилово, що на Івано-Франківщині, почала прибувати так швидко, що сім’я Шабан не встигла перебратись до безпечного місця. Зрозумівши, що потрапили до пастки, родина разом із трьома дітьми залізла на горище будинку. Старша донька, яка в цей час перебувала в районному центрі Коломиї, зателефонувала до рятувальників і висловила стурбованість долею рідних. На розвідку відправили вертоліт. Але врятувати їх повітряним шляхом не було можливості: над дахом будинку шуміли верховіття дерев і опуститися, щоб забрати людей, ґвинтокрил не міг. Залишався один варіант евакуації: переправити людей за допомогою мотузки через водяний потік на плаваючий бронетранспортер і вивезти на ньому в безпечне місце. Начальник аварійно-рятувального підрозділу Головного управління МНС в Івано-Франківській області Геннадій Розвадовський рішення ухвалив оперативно, і за кілька хвилин до ґанку хати підплив надувний човен. На ньому було кілька чоловік у військових одностроях. Вони зняли з горища людей, які подумки прощалися з життям, одягли на них рятувальні жилети й за допомогою мотузок, що міцно закріпили на одвірку оселі, зробили навісну переправу. Протягом ночі підлеглі Геннадія Розвадовського врятували життя 30 селянам.
Подібних прикладів багато.
— До постраждалих регіонів прибули підрозділи МНС із Донецької, Дніпропетровської та інших регіонів,— продовжує Наталя Цушко.— Усього з 11 областей. Адже вода, що вийшла з берегів річок, підтопила понад 600 населених пунктів, у зоні лиха опинилося майже 33 тисячі житлових будинків. Рятувальники відкачували воду, доправляли потерпілим продукти харчування, медикаменти. МНС до ліквідації наслідків стихійного лиха залучило понад шість тисяч рятувальників і майже 1700 одиниць техніки, у тому числі гелікоптери і плавзасоби.
Вони й нині продовжують працювати у постраждалих районах.
Сергій ЗЯТЬЄВ
назад »»»
Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».