ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
ВАЛЕНТИН СИМОНЕНКО:НА СТОРОЖІ ДОВКІЛЛЯ — АУДИТОРИ
Наприкінці минулого століття стало очевидним, що у світі протиріччя між суспільством і природою перейшли в критичну фазу. Питання екологічної безпеки набули геополітичного характеру, вони впливають на ухвалення політичних рішень і в середині країн, і на всепланетарному рівні, а досягнення екологічної безпеки життєдіяльності людини стало невід’ємною умовою економічного й соціального розвитку світової спільноти.

Саме вони були предметом обговорення на VI засіданні робочої групи EUROSAI (Європейської організації вищих органів фінансового контролю) з аудиту навколишнього середовища, яке відбулося минулого тижня в Києві. На нього з’їхалося 65 учасників з 29 країн світу. Зважаючи на актуальність цих проблем, пропонуємо увазі читачів виклад доповіді голови Рахункової палати України, члена-кореспондента НАНУ Валентина Симоненка.
— Нині сприятливе екологічне середовище,— зазначив Валентин Симоненко,— стає важливою, а можливо, й головною складовою такого поняття, як висока якість життя. Забезпечення екологічної безпеки людей є невід’ємною вимогою сталого економічного й соціального розвитку світового співтовариства. Тим-то такого актуального значення набуває об’єднання всіх можливих зусиль й ефективне їхнє застосування для ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф, а також для здійснення заходів, покликаних їм запобігти.
Цілком зрозуміло, що Україна як повноправний член світової спільноти не може залишатися осторонь цих процесів, конкретного вирішення екологічних проблем. За роки незалежності у нас напрацьовано досить широке правове поле для стабільного розвитку і збереження екосистеми. Його основою є Конституція України, Водний, Лісовий і Земельний кодекси, а також Кодекс «Про надра». Нині чинними є 13 законів України, які регулюють ці процеси на державному рівні, та 25 державних екологічних програм. Верховною Радою ратифіковано 23 міжнародних конвенції у цій сфері.
Однак імператив економіки у вітчизняному розвитку, прорахунки державного управління за останні роки призвели до того, що вирішення більшості екологічних проблем перекладається на невизначене майбутнє, при тому, що ступінь їхнього загострення зростає щороку. Як наслідок — надмірне природно-техногенне навантаження в країні загрожує нині виходом за межі екологічної місткості її території, що особливо характерно для економічно розвинутих регіонів.
Водночас доводиться спостерігати парадоксальну картину: вимоги законодавства чим далі, то суворіші, затверджується чимало державних цільових програм, спрямованих на охорону довкілля, коштів для їхньої реалізації виділяється все більше,— але так само щороку зростає кількість надзвичайних ситуацій, і ми щоразу переконуємося, що не готові до них.
За цих умов підвищується роль різних контрольних організацій, насамперед Рахункової палати України, покликаної постійно перевіряти ефективність використання коштів держбюджету, зокрема й тих, що асигнуються на екологічну безпеку. Відповідальність українських аудиторів у цій сфері зростає й тому, що до нас спрямовують свої внески міжнародні організації та країни-донори, яких об’єднала Чорнобильська катастрофа.
Протягом 2005–2008 років Рахункова палата здійснила аудиторські перевірки виконання 14 державних цільових програм, що стосуються проблем екології. Як засвідчили результати нашої роботи, основними причинами їхнього неповного виконання є насамперед недосконалість інституційного забезпечення всіх рівнів управління в реалізації екологічної політики держави. Дається взнаки й недооцінка масштабів накреслених цілей та брак їхнього ретельного наукового обґрунтування, а також регулювання, надходження й використання фінансових ресурсів.
Незважаючи на те, що за останні п’ять років фінансування цих програм з державного бюджету зросло майже в чотири рази, питома вага неефективного й незаконного використання державних ресурсів становить близько 60 відсотків наданих коштів. Про порушення й системні недоліки у цій сфері Рахункова палата регулярно інформує об’єкти аудитів, уряд, Верховну Раду та інші органи, від яких залежить екологічна безпека країни. Кожен звіт містить рекомендації та пропозиції щодо усунення виявлених порушень і недоліків, які згодом знаходять своє відображення у відповідних законах, ухвалених Верховною Радою, обговорюються на засіданнях її комітетів, беруться до уваги при підготовці постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів.
Одне слово, реакція виконавчої й законодавчої влади на дослідження Рахункової палати, як то кажуть, має місце. Але аудит досягає своєї мети тільки тоді, коли проводиться конкретна робота безпосередньо на місці виявлення тих чи інших негативних явищ.
Наприклад, невиконання заходів з протиповеневого захисту призвело до того, що повені в закарпатському регіоні, починаючи з 1998 року, стали регулярними, а масштаби їхніх наслідків щоразу збільшуються. Зважаючи на це, Рахункова палата вже тричі повертається до цієї проблеми. За підсумками здійснених нею перевірок були внесені зміни до програми комплексного протиповеневого захисту в басейні річки Тиса, у якій першочерговим завданням визначено створення принципово нової системи протиповеневих споруд.
З огляду на рекомендації аудиторів була схвалена також комплексна програма захисту населених пунктів і сільськогосподарських угідь кількох регіонів від згубного впливу води. Після одночасного аудиту стану захисту від забруднення басейну річки Західний Буг до проекту транскордонної співпраці за державної підтримки була додана програма «Проведення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення екологічного стану басейну річки Західний Буг на території ряду областей України з продовженням робіт на території Республіки Польща».
Постійно в полі зору Рахункової палати — питання збереження для майбутніх поколінь природного багатства України: парків, заповідників, лісів, флори і фауни. За останні два роки були проведені перевірки стану державного природно-заповідного фонду, зокрема використання коштів на збереження біосферного заповідника «Асканія-Нова», виконання заходів першого етапу державної програми «Ліси України» тощо.
Пропозиції аудиторів були врешті взяті до уваги в законопроекті «Про внесення змін до Земельного кодексу України» (про обмежене вилучення особливо цінних земель заповідників та національних природних парків), під час підготовки деяких указів Президента, постанов уряду «Про затвердження Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів» тощо.
Останнім часом у світі зросла актуальність використання відновних джерел енергії. Тому за минулі два роки здійснено перевірки стану проектів з реконструкції теплових електростанцій, виконання організаційно-технічних заходів, спрямованих на заощадження енергоресурсів і впровадження комплексної програми будівництва вітрових електростанцій.
Відповідно до пропозиції Рахункової палати були підготовлені проекти законів «Про внесення змін у законодавчі акти по стимулюванню заходів по енергозбереженню» та «Про енергетичний аудит». Всіма місцевими органами виконавчої влади були розроблені регіональні програми енергозбереження, про виконання яких вони щоквартально звітують, що дає можливість Мінекономіки та Кабміну постійно вдосконалювати процес реалізації цих програм.
Починаючи з 2005 року, для Рахункової палати постійними в практиці роботи стали спільні та паралельні з вищими органами фінансового контролю (ВОФК) інших країн аудити саме з питань охорони довкілля. Особливо плідною була співпраця під час міжнародного координованого аудиту Чорнобильського фонду «Укриття». Нещодавно, спираючись, зокрема, і на його результати, Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроект «Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему». Цією програмою визначено основні напрями робіт безпосередньо в чорнобильській зоні, а також орієнтовні обсяги фінансування, організаційні й технічні завдання.
Нині, як ніколи, зростає роль міжнародних організацій, особливо тих, яким належить одне з провідних місць у системі вирішення інтегральних глобальних проблем, контролю за розподілом матеріальних і грошових ресурсів, а також за їхнім ефективним використанням.
Економісти і фінансисти долучилися до розв’язання проблем взаємодії людини й біосфери порівняно недавно. Однак вони не просто поділяють тривогу біологів і географів, але й з притаманним їм раціоналізмом почали шукати відповіді на споконвічні питання: «Що робити?» та «Як робити?». Саме цим займаються наші незалежні інституції, наша робоча група, що й підтвердив нинішній форум.
З огляду на викладене, можна без перебільшення стверджувати, що Рахункова палата України стала в нашій країні осердям об’єктивної професійної думки, зокрема й у питаннях охорони довкілля. За підсумками здійснених перевірок була підготовлена доповідь на засіданні президії НАН України про проблеми ефективного природокористування, збереження екосистеми та екологічної безпеки країни, за матеріалами якої було ухвалене рішення про необхідність створення Вищої еколого-економічної ради України, опрацювання концепції державної цільової програми «Навколишнє середовище України». На засіданні Ради національної безпеки й оборони України було розглянуте питання «Про управління екологічною безпекою».
* * *
Під час засідання робочої групи EUROSAI з аудиту навколишнього середовища відбулася презентація нової організаційної структури в складі цієї групи, постійним членом якої стала Рахункова палата України. Голова засідання — генеральний секретар Офісу генерального аудитора Королівства Норвегія пан Ерік Кваккестад — щиро подякував своїм українським колегам за його чітку організацію заходу та зазначив, що, судячи з результатів діяльності Рахункової палати України, вона відповідає найвищим європейським стандартам.

Завдяки сприянню прес-служби Рахункової палати записав Олександр ПОБІГАЙ
також у паперовій версії читайте:

• ВИСНОВКИ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

назад »»»