ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
З МИРУ ПО НИТЦІ — ДО БЮДЖЕТУ ДОХІД

У нинішньому році державний бюджет отримає понад план 20 млрд грн, запевняють урядовці, в основному це буде заслугою податківців та митників. У січні—серпні в Україні вже зібрано рекордні суми податків — 117,3 млрд грн, це на 31,8 млрд грн, або на 37,2%, більше, ніж за аналогічний період у 2007-му. До місцевих бюджетів надійшло 38,9 млрд грн, тобто у 1,4 раза більше за торішні суми.

До загального фонду державного бюджету перераховано 72,6 млрд грн, тож планові показники Міністерства фінансів виконано на 103,4%. За досить напруженого бюджетного графіку податківцям вдається успішно справлятися з місячними планами. Наприклад, у серпні сума збору сягнула — 15,2 млрд грн, ще два роки тому такі кошти зазначались у квартальній графі.
Непогано надходять податки на прибуток підприємств — додатково отримано понад 4,6 млрд грн, з рентної плати за нафту (+357 млн грн), газовий конденсат (+261,8 млн грн), природний газ (+5,5 млн грн), транспортування аміаку (+11,5 млн грн), збір за спеціальне використання лісових ресурсів (+ 30,4 млн грн).
За вісім місяців працівники податкової служби зібрали 29,8 млрд грн податку на додаткову вартість, що на 6,5 млрд грн більше, ніж торік.
Від початку року платники податків заявили до відшкодування 26,5 млрд грн ПДВ (порівняно з торішнім обсяг заявок збільшився на 61,9%, або на 10,1 млрд грн). На їхні рахунки держава повернула 22,8 млрд грн і засумнівалась щодо 5129,3 млн грн (на 563,6 млн грн більше, ніж торік). Після перевірки виявилось, що кожна п’ята гривня була заявлена до відшкодування незаконною.
Цього року ПДВ повертали насамперед експортерам власної продукції (95% від загальної суми відшкодованого податку проти 88,5% торік).
До речі, нещодавнє нововведення — подання електронної звітності, що сприяло впровадженню електронного контролю за обігом ПДВ, вже дало свої позитивні результати. Тільки у серпні прийнято та оброблено податкову звітність від майже 287 тис. платників ПДВ, з них майже 62% подали її в електронному вигляді. Прозорості відшкодування податку на додаткову вартість має сприяти й запровадження спеціального додатку № 5 до податкової декларації, у якому платники податків мають подавати відомості про всіх своїх контрагентів, пов’язаних з податковими зобов’язаннями і податковим кредитом.
Це дасть можливість ДПА «сфотографувати» картинку взаємин між суб’єктами господарювання і виявити «податкові ями», утворені для незаконної мінімізації витрат, пов’язаних з ПДВ і незаконним його відшкодуванням. Уже понад 159 тис. (69%) платників податку на додаткову вартість надали такі відомості.
Варто зазначити, що кількість запланованих податкових перевірок вже зменшилась на 20%, а їхня результативність зросла. Донараховані суми «повагомішали» майже на 1,3 млрд грн, тобто на 35,6%,— до 4863,1 млн грн.
У початковому році податківці виявили понад 2,7 тис. підприємств з ознаками фіктивності та припинили злочинну діяльність 199 «конвертаційних» центрів. А працівники податкової міліції впродовж січня—серпня розкрили 2605 випадків безпідставних заявок на відшкодування ПДВ з бюджету, за результатами перевірок зменшено заявлені суми на 3,5 млрд грн, порушено 358 кримінальних справ.
Доведеться відповідати за законом таким фірмам, як «Весна», «Демол-Сервіс», «Дефо плюс», що разом не задекларували майже 13 млрд грн за податковими зобов’язаннями та надавали послуги з формування податкового кредиту десяткам підприємств у різних регіонах України. Особливо яскравим класичним «метеликом» називають «Весну», у якої офіційно директора не було, а хіба що тільки секретарка, котра обслуговувала кілька офісів. Лише впродовж двох місяців ця фірма створила спеціальні схеми для ухилення від сплати податків, заниження податкових зобов’язань або штучного податкового кредиту майже на 500 млн грн. Ці шалені гроші «проскочили» повз держбюджет. Варто нагадати, що за махінації з податками законодавством передбачено не тільки економічні санкції, а й кримінальну відповідальність, скажімо, позбавлення волі строком на десять, а то й дванадцять років.
На жаль, податківці не можуть негайно зупинити діяльність підозрілих «схемних» підприємств, адже є певні, досить тривалі законодавчі процедури. Прикро, що до таких схем бувають залучені й великі платники податків, котрі готуються до публічного розміщення своїх акцій на ІРО, випуску «американських депозитарних розписок». Та навряд чи закордонні інвестори оберуть їх своїми партнерами і вкладатимуть гроші в їхнє виробництво, незважаючи на те, що прибутковість в Україні значно вища, ніж у Європі, адже іноземці дуже ретельно оцінюють репутацію підприємств.
Вступ до СОТ, вважають податківці, змінить на краще правила гри на українському ринку й змусить принаймні великих платників податків орієнтуватись на вимоги цієї організації, бути прозорими в співпраці з Державною податковою адміністрацією й своїми контрагентами.
Аби ПДВ краще адмініструвався й не було можливостей утворювати «податкові ями», податківці пропонують запровадити механізм реєстрації податкових накладних у єдиному реєстрі в момент їхньої виписки контрагентові. Це дасть податковим органам змогу контролювати формування ПДВ у режимі реального часу. На першому етапі це могло б бути шість тисяч платників податку на додаткову вартість, які впродовж місяця формують більш як мільйон гривень податкового кредиту, а потім поетапно збільшувати коло платників до цілковитого охоплення. Є сенс передбачити обов’язкове надання реєстрів податкових накладних в електронному вигляді та відповідальність за їхнє заповнення. І ще варто законодавчо дозволяти податковий кредит тільки на підставі погашених, тобто відображених у реєстрі, податкових накладних, декларацій з ПДВ, за якими здійснено остаточні розрахунки з бюджетом.
Податок на додаткову вартість є досить специфічним, тож давно лунають пропозиції його скасувати. Та поки альтернативи йому немає, як немає в парламенті законопроектів щодо його скасування чи запровадження іншого. Отже, з проблемами того податку, кажуть працівники ДПА, доведеться жити ще якийсь час. І запевняють, що докладатимуть максимум зусиль, аби цей податок став зрозумілим, прозорим для платників і держави, декриміналізованим, щоб суспільство забуло про проблеми з його відшкодуванням.
До речі, за цьогорічних шість місяців поточного року борги з повернення ПДВ скоротились на мільярд гривень. На жаль, про цілковите погашення говорити рано, зокрема й через те, що велику кількість справ, пов’язаних з цим податком, передано в суди, розслідуються кримінальні справи. Крім того, ПДВ часто обліковується за платниками, яких вже немає.
Податківці підготували зміни до законів, які регламентують порядок стягнення й адміністрування податків, зокрема ПДВ, а також до Кримінально-процесуального кодексу. До того ж вони пропонують зменшити кількість видів стягнень. Ідеться насамперед про збори й стягнення, які за своєю економічною суттю не мають податкового характеру, це, приміром, державне мито, судовий збір, єдиний збір, що сплачується в пунктах пропуску через державний кордон України, збір за гастрольні заходи, комунальний податок, збір за надання дозволів на розміщення об’єктів торгівлі. Вони є малоефективними та досить обтяжливими для адміністрування.
Однак і податківці, і платники податків дружно мріють про Податковий кодекс, який би замінив майже дві тисячі нормативних актів, котрі нині регулюють правові відносини між ними.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• НОВІ ПРОБЛЕМИ І НОВІ МОЖЛИВОСТІ
• БАЛАНСУЮЧИ НА «М’ЯСНІЙ» МЕЖІ...

назад »»»