ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ВІЙСЬКО
ГОТУЙ САНИ ВЛІТКУ, А ВОЗА ВЗИМКУ

Нині на балансі Міністерства оборони України — майже дві тисячі військових містечок, які розташовані на 500 тис. гектарів землі. Зважаючи на загальну кількість житлових будинків, а також різних об’єктів, які забезпечують життєдіяльність мешканців, ці містечка за загальною кількістю споруд та займаною площею можна порівняти з деякими обласними центрами, наприклад з Вінницею чи Тернополем.
— Утримання містечок для Міністерства оборони є проблемою з проблем,— каже начальник головного квартирно-експлуатаційного управління МО полковник Віктор Драло.— Адже близько 90 відсотків житлових будинків, котелень, що їх обігрівають, були споруджені 30–40 років тому. Практично всі вони потребують капітального ремонту, а то й реконструкції. Мова насамперед про об’єкти тепло-, водо-, енергопостачання: через зношеність коефіцієнт їхньої корисної дії є дуже низьким. Іншими словами, у процесі їхньої експлуатації чимало блакитного палива, води витрачається на вітер.
Ситуація, звісно, не безнадійна: інженерні мережі і споруди можна відремонтувати й модернізувати — проблема лише в коштах, точніше, їхній відсутності. Наприклад, згідно із законом про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів, на поточний ремонт казармено-житлового фонду Міністерства оборони, а також для підготовки його до зимового періоду держава асигнувала 29 мільйонів гривень, а це всього 22 відсотки від потреби. Утім, невідомо, чи МО отримає й ці крихти, бо за загальним фондом передбачено лише дев’ять мільйонів. Решту, тобто 20 мільйонів, відомство має знайти у власних резервах. Але ж резерви ці не безмежні: за останні 17 років Міноборони позбулось практично всього зайвого майна, а те, яке залишилось, нікому не потрібне або ж — у кращому випадку — за нього дають копійки.
Жителям багатьох військових містечок, насамперед тих, де мешкають сім’ї колишніх військовослужбовців, доводиться мерзнути.
— Минулої зими температура в наших квартирах вище 15 градусів не піднімалася,— розповідає Марія Антощенко, дружина майора, змушеного передчасно звільнитися, оскільки його частина потрапила під скорочення. — До нас ставляться як до людей, уже непотрібних державі. Але ж ми живі люди, у багатьох з нас є неповнолітні діти...
У подібних випадках мешканці холодних осель ремствують на Міністерство оборони, мовляв, воно махнуло на них рукою. Але це, за всієї поваги до думки людей, не зовсім так. Наприклад, для нормального забезпечення опалювального сезону 2008–2009 років потрібно 55 тисяч тонн вугілля і 12 тисяч тонн мазуту, вартість яких становить 88 мільйонів гривень. А виділено 87,7 мільйона гривень, тобто на 24,1 мільйона менше від мінімальних потреб.
У Міністерстві оборони докладають величезних зусиль, щоб і солдати в казармах не мерзли, і сім’ї військовослужбовців, які живуть у військових містечках, не скаржились до різних інстанцій на погане опалення.
Зокрема, знаючи, що ситуація з фінансуванням підготовки до зими і придбання палива для котелень щороку повторюється, фахівці квартирно-експлуатаційного управління відразу по закінченні минулого опалювального періоду почали готуватись до наступного сезону: всіляко заощаджували енергоносії, власними силами здійснювали відновлювально-ремонтні роботи, спрямовані на запобігання руйнуванню інженерних мереж та збереження обладнання. Нині готовність казармено-житлового фонду, інших об’єктів до роботи взимку становить близько 70 відсотків. У МО переконані, що за час, який залишився до опалювального періоду, будуть завершені й решта робіт.
Що ж, сподіватимемось, що військові не «заморозять» казарми, у яких проживає особовий склад частин і підрозділів. Але так тривати довго не може: рано чи пізно виникне ситуація, коли можливості відомства щодо розв’язання зазначеної проблеми власними силами вичерпаються. Що тоді? Може статись, що в десятках військових містечок буде те саме, що й кілька років тому в Алчевську...
Фахівці запевняють, що єдиним варіантом виходу з ситуації є модернізація наявного обладнання. Наприклад, майже всі 840 котелень, які опалюють казармено-житловий фонд військових містечок, є морально і фізично застарілими (експлуатуються по 25–30 років), отже, і занадто енергоємними. Тому в тих з них, які працюють на газі, вкрай необхідно замінити котли застарілих конструкцій на автоматизовані установки заводської готовності з облаштуванням теплових пунктів. А ще — замінити трубопроводи. Зрозуміло, що для цього потрібні чималі кошти, яких, нагадую, у міністерства немає: їх потрібно передбачити під час складання держбюджету. Капіталовкладення досить скоро окупляться, оскільки споживатиметься значно менше палива. А поки грошей на виконання робіт немає, у головному квартирно-експлуатаційному управлінні не сидять, склавши руки: там підрахували, що завдяки лічильникам на споживанні води й енергоносіїв можна заощаджувати щороку 15–25 відсотків коштів. Тож лише цього року встановлено майже 60 таких приладів. Роботи триватимуть і надалі.
Зокрема, у 25 містечках вже проведені відповідні обстеження для виготовлення проектно-кошторисної документації на встановлення приладів обліку. В одній з будівель навчального центру сухопутних військ встановили 300 енергоощадних ламп замість ламп розжарювання. Після цього споживання електроенергії зменшилося майже втричі. У поточному році розпочато капітальний ремонт, реконструкцію кількох котелень: у них встановлюють котли, коефіцієнт корисної дії яких становить понад 95 відсотків.
Вдаватись до подібних заходів військових змушує саме життя. Наприклад, у поточному році на оплату тепло-, газопостачання, електроенергії, послуг з водовідведення Міністерство оборони потребувало 441 млн грн, однак отримало лише 360 млн. Словом, недодали 81 мільйон. Зважаючи на подорожчання подібних послуг, сума збільшилася удвічі. Тому у військовому відомстві розсудили досить мудро: вкладаючи наявні кошти в модернізацію комунального господарства, згодом можна буде заощадити пристойні суми.
Посадовцям, відповідальним за експлуатацію житлово-казарменого фонду, додає оптимізму указ глави держави, у якому йдеться про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів. Нині фахівці головного квартирно-експлуатаційного управління МО, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів працюють над програмою, реалізація якої поліпшить функціонування всієї комунальної сфери військового відомства. Зокрема, визначаються об’єкти, на яких найближчим часом має розпочатись впровадження новітніх енергоощадних технологій, використання альтернативних та відновних джерел енергії, заміна застарілого обладнання на нове тощо.

також у паперовій версії читайте:

• УКРАЇНСЬКІ МОРЯКИ ЧЕКАЮТЬ НА КОРВЕТИ

назад »»»