ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
ПОВТОРЕННЯ БЕЗ ЗАСВОЄННЯ
Протягом останніх трьох-чотирьох років українці лише по телевізору споглядали шаленство великої води в інших державах. Чи то в Німеччині, Чехії, Польщі, чи то на Балканах, в Китаї або Бангладеш...

А нинішнього року потоп накрив практично всі західні області країни, Закарпаття та Буковину. Врешті-решт, велика вода пішла, але лишила безліч проблем. Як би не силкувалася влада компенсувати збитки потерпілим, реально покрити справжні втрати вона не зможе. Бо що таке, скажімо, сума компенсації 50 тисяч гривень при втраті житлового будинку, що коштує, принаймні, півмільйона, а то й більше? Адже у житлове будівництво на заході країни вкладалися заробітчанські гроші: ті, хто нині горбатиться в Європі та Росії, сподівалися доживати віку вдома за більш-менш комфортних умов. Так само величезні кошти державі доведеться вкладати у відновлення зруйнованої водою інфраструктури. І все це в умовах стрімкого подорожчання будівельних матеріалів і робочої сили.
Тож цілком закономірно постають запитання: чому це сталося? Чи не прийде шалена вода знову?
Відповідь на перше запитання напрошується одразу — глобальне потепління. Якщо це так, то що тоді вдієш? Та річ у тім, що експерти Всесвітньої кліматичної програми «Вода» вважають, що, попри тенденції до глобального потепління у світі, середньорічна кількість опадів загалом у Європі лишається сталою упродовж тривалого періоду. Проте в останні роки «наче було спущено курок»: на старому континенті почастішали потужні зливи, коли за короткий час випадає величезна кількість опадів, буревії та інші погодні катаклізми. Відбувся перерозподіл опадів: зими стали малосніжними, а літні повені почастішали. Тут ми просто констатуємо: надто часто різні телевізійні канали повідомляють нам, що через шаленство стихії в різних регіонах країни виходять з ладу окремі елементи системи життєзабезпечення, сотні населених пунктів лишаються без зв’язку та електрики. Це вже не поодинокі випадки, а системні ознаки погіршення умов проживання людей мало не на всій території України.
На думку Володимира Борейка, голови Київського екологічно-культурного центру, руйнівні повені на заході держави значною мірою зумовлені неконтрольованим вирубуванням лісів у Карпатському регіоні. Адже ліс — це така собі своєрідна губка, що затримує надлишкову вологу. Про це відомо ще зі шкільних уроків. Хоча лише п’ять років тому нищівна повінь лютувала на Закарпатті, про неї встигли швидко забути. А фахівці ще тоді попереджали, що для запобігання подібним катаклізмам замало спорудження дамб і розширення водойм. Потрібно також відновити масиви вирубаного лісу, інакше неминуче «повторення пройденого». Проте до їхніх попереджень і прогнозів не дослухалися.
Що ж змінилося відтоді? Ліс у Карпатському регіоні як вирубували, так і продовжують.
Значна частина регіону, що постраждав від липневих злив і повеней, входить до водного басейну Дніпра. Ще в 2006 році місцевий підрозділ Держкомітету з водного господарства розробив проект «Створення ємностей для акумуляції паводкової води у заплаві річки Дністер». Коштував цей проект десь 80 мільйонів гривень. Якби його втілили у життя, то у заплаві річки вдалось би акумулювати до 170 млн кубометрів паводкової води і знизити рівень хвилі повеней у басейні до 2–3 метрів. Іншими словами, у деяких річках-притоках прибула внаслідок шалених злив вода навіть не вийшла б із берегів. Нагадаймо, шкода, завдана розлюченою стихією в західних областях країни, оцінюється в 3–4 мільярди гривень. Деякі скептики вважають, що влада приховує реальні масштаби катастрофи. Для порівняння: збитки від повені 2002 року в Європі становили 21 мільярд євро.
Депутати Львівської облради терміново зажадали виконання Державної програми протипаводкових заходів, що узгоджена з усіма відомствами, але вона застряла десь у вищих ешелонах влади. Не відомо, чи передбачено кошти на її виконання у цьогорічному державному кошторисі чи у проекті бюджету на наступний рік, адже точаться жваві розмови про відставку нинішнього уряду і дострокові парламентські вибори... Тут уже не до такої «прози», як протипаводкові заходи, насаджування лісів, будівництво дамб, очищення русла річок, зміцнення опор мостів. На цьому не заробиш голосів електорату...
Тим часом фахівці радять навіть у найближчій перспективі готуватися до ще більших повеней.

Петро КОЛОМІЄЦЬ, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• РОБОТ-САПЕР
• «ЩОСЬ НЕ ТЕ З’ЇВ...»
• НА МІСЦІ ПРИГОДИ — АВАРІЙНИЙ КОМІСАР

назад »»»