ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
У НОВОМУ ТЕАТРІ ГРАЛИ В ЖИТТЯ
Молоді люди щойно закінчили коледж і зібралися на свято з цього приводу. Звучать традиційні тости, промовляють уголос мрії й побажання на майбутнє. Але все це здається таким тривіальним, що хлопцям і дівчатам закортіло чогось незвичного.

Раптом спадає на думку пограти у небезпечну гру — по черзі говорити одне одному правду в очі. Спочатку гра мала вигляд експерименту, однак він не вдався: хоча гравці й намагалися не втрачати спокою, та до кінця опанувати себе так і не змогли. Що далі висловлювалися, тим небезпечніших обертів набирала гра й жахливішими могли стати наслідки. Якби вчасно не схаменулися...
Довівши своїми правдивими зізнаннями, на перший погляд, спокійного Робі до несамовитого стану, його однокласники Кортні, Джим, Джері, Аманда раптом запитали себе: «Чому ми згадали тільки про погане? Кожен із нас пам’ятав лише особисту образу». Вкотре виявилося, що говорити правду не так просто...
Виставою «Гра в життя» за мотивами твору російського письменника Володимира Тендрякова «Ніч після випуску» розпочав свій перший сезон новий київський творчий колектив — Молодіжний театр відкритих поглядів.
Приємною несподіванкою є кожна звістка про виникнення нового театру, а тим більше не в центрі столиці, а в Дарницькому районі (новонароджений колектив грає у приміщенні Палацу культури «Дарниця», хоча в майбутньому має намір зустрічатися з глядачами і в залах центральних районів). Нині Дарницька районна держадміністрація розглядає питання про надання колективу статусу театру районного підпорядкування.
Про творчі й моральні засади роботи Молодіжного театру відкритих поглядів розповіла його художній керівник і головний режисер Ксенія Ромашенко:
«Головним критерієм для нас є глядач, тому що виявляємо себе як театр, а не мистецька лабораторія. Не плануємо робити жодних театральних реформ. На сцені театру працюватиме переважно акторська й режисерська молодь (значну увагу буде приділено постановці дипломних проектів), хоча будуть вистави і для відомих акторів середнього віку. Зараз йде формування постійної трупи. Серед тих, хто грає на сцені Молодіжного театру відкритих поглядів,— випускники столичних національних університетів — культури і мистецтв, театру, кіно й телебачення; театрального факультету Львівського національного університету. Коли створювався наш театр (підготовчий процес тривав півроку), ми одразу визначили як один із пріоритетних напрямів благодійні вистави для дітей-сиріт, багатодітних родин, інвалідів. Готові робити виїзні спектаклі, запрошувати людей до театру. Хочемо, щоб наша праця бодай трохи полегшила їхнє життя».
На запитання про репертуарну політику журналісти конкретних відповідей поки що не почули — трупа та її керівництво ще остаточно не визначилися. Пообіцяли, що репертуар ми дізнаємося в жовтні. Режисер-постановник вистави «Гра в життя» Юлія Прокопенко сказала: «Дітей важко привести в театр, вони хочуть бачити те, що їм зрозуміло. Думаю, що вистави подібні до тієї, яку ми показали сьогодні — про вибір людини, про любов, ненависть, жорстокість, мають зацікавити учнів середніх і старших класів. Актори зіграли один вечір із цілого життя. Спочатку героям було «море по коліна», а потім вони зрозуміли, що не так усе однозначно, як їм раніше здавалося. Тобто винесли певний життєвий урок».
На презентації театру стало зрозуміло, що в ньому молоді актори працюватимуть для юних глядачів. А що означають у назві слова «відкритих поглядів»? Як нам пояснили, колектив буде відкритим для різних думок критики й глядачів, що продемонстрували на післяпрем’єрній прес-конференції, яка стала водночас і обговоренням вистави. Відкритість полягатиме і у відсутності режисерської диктатури. Вистави створюватимуть актори й постановники рівноправно. Побажаймо їм щасливої дороги!
також у паперовій версії читайте:

• СЕЗОН РОЗПОЧАЛА... «КОНОТОПСЬКА ВІДЬМА»
• ВАН ГОГ ОЧИМА ШЕРЕШЕВСЬКОГО

назад »»»