ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЦЕ ЦІКАВО
ЗНАЙОМТЕСЯ: ПЕЧВОРК
У столичному Музеї українського народного декоративного мистецтва відбувся ІІ Всеукраїнський фестиваль «Дивосвіт клаптикового шитва». Його відвідувачі мали змогу побачити 90 унікальних виробів 35 майстрів із Києва, Харкова, Броварів та інших міст України.

1.
Сучасне клаптикове шитво називають печворк, або квілтінг. У перекладі з англійської, печворк — робота з клаптиками, квілтом зветься виготовлена таким чином ковдра. В Україні перша виставка квілтів відбулася п’ять років тому, хоча на Заході мода на них не вщухає понад три десятиліття.
Донедавна клаптикове шитво вважали наймолодшим видом рукоділля, адже воно стало популярним тільки у XVIII–XIX ст. Справжній вік печворку встановили археологи: в Єгипті знайшлася аплікація, яку датують 980 роком до нашої ери, а фрагменти скіфських ковдр дійшли до нас ще з ІІ ст. до Різдва Христового. В доіндустріальну епоху печворк мав здебільшого практичну користь. Тоді нова тканина вважалась розкішшю, європейськими містами мандрували професійні збирачі ганчір’я, котрі перепродували його як вторинну сировину. Наші прапрабабусі також зі старого одягу шили строкаті ковдри й килими. Згодом ця звичка забулася, але клаптикове шиття відродилося.
Сучасний печворк — мистецтво створювати грандіозні витвори з великої кількості крихітних клаптиків. Кожен такий виріб потребує тривалої й копіткої праці, бо масштабні роботи можуть складатися з кількох десятків тисяч елементів. На перший погляд, у деяких килимах тканина поєднана хаотично. Насправді «стихійна» гра кольорів і ламані лінії вимагають досконалого знання певних правил і технологій. Клаптики різної форми зшивають від центру майбутнього виробу за або проти руху годинникової стрілки. Свої алгоритми мають й кольорові гами, тому перш ніж братися за голку чи сідати за машинку, рукодільниці роблять точні розрахунки. У новачків без математичних здібностей справа може не піти. Зазвичай любителі займаються простішими техніками цього виду декоративно-прикладного мистецтва, часто користуючись готовими схемами. У Києві навіть є курси, де після 15 занять новачок зможе створити власний квілт, а в межах нинішнього фестивалю іспанка Естер Мір провела майстер-клас печворку.
Справжні професіонали клаптикового шитва з роками наполегливої праці створюють унікальні шедеври й неповторні авторські техніки, збагачують печворк різноманітною вишивкою, мереживом, розшивають бісером. Профі цілковито присвячують себе улюбленій справі, й навіть організовують власний бізнес.

2.
Нині з барвистих клаптиків шиють не лише традиційні килимки, панно, скатертини і ковдри. Будь-який інтер’єр гармонійно доповнять авторські абажури й фіранки, а британська мисткиня Емі Хантінг навіть вигадала екологічні меблі у стилі «печворк». Вона прикрашає помешкання предметами, які виготовляє без жодного цвяха з дрібних відходів деревообробного виробництва.
Дизайнерська фантазія і клаптикове шитво дають змогу пошити будь-яку частину гардероба, як то стильний верхній одяг і оригінальні сукні, що їх на виставці презентувала Л. Тесленко-Пономаренко чи вишукані сумочки на кшталт робіт З. Малахової, С. Ларченко, Т. Бірченко. Дехто з присутніх у музеї майстринь і відвідувачів мали на собі клаптикові спідниці, пояси і капелюшки. Створені на замовлення чи власноруч, такі речі навряд чи можна скопіювати. Кожен виріб — справжній ексклюзив. До речі, зустрічається печворк і у колекціях всесвітньо відомих модельєрів і популярних брендів.

3.
Побачене на київському фестивалі важко назвати звичайним рукоділлям. Високохудожні квілти органічно вписались у виставковий простір музею. На виставці представлено низку оригінальних авторських і традиційних панно і килимів. Прямуючи до них, минаєш зал народної художниці Катерини Білокур, що дозволяє відчути спадкоємність її квітучих полотен і візій печворку на українську тематику Л. Гронської, Г. Соловйової та інших мисткинь. Деякі роботи Л. Оксаметної, Є. Грекової, І. Кіршиної візуалізовано у дусі актуального арту. Їм контрастує живописність квілтів І. Фоміної, О. Старченко, О. Шуміліної, а відчуття лінії, рельєфу відрізняють неповторний стиль О. Ківшар. Майстерність колористики, відтінки й півтони віртуозно акцентують О. Шамрай, Т. Родзівілова та С. Ларченко. Близькість печворку й образотворчого мистецтва засвідчила присутня на відкритті американська художниця Діана Фелен. Вона не шиє, а малює квілти, котрі є своєрідною «родзинкою» її картин.
Головною подією фестивалю організатори вважають першу в нашій країні міжнародну конференцію з клаптикового шиття. На неї зібралися майстри з різних куточків України, гості з Росії, Казахстану, Іспанії, Нідерландів і США. Учасниці охоче ділилися досвідом і секретами майстерності. Здається, за лічені хвилини з підручних матеріалів жінки можуть створити фантастичну річ.
Керівник проекту «Квілт і печворк» в Україні Людмила Андрєєва зізнається, що для кожного успішного майстра печворк був жаданим із першого погляду: «Ми не просто займаємось красивою справою, наші майстрині несуть душевне тепло, радість, світло і затишок. Погляньте на відвідувачів виставки — це люди з добрими очима, вони усміхнені, мають чудовий настрій. Дякують за ознайомлення з вишуканим мистецтвом, адже таку експозицію побачиш нечасто. А як вражають казкові квілти для дітей! Якщо кімната прикрашена такими речами, малюк напевно виросте доброю людиною і, безперечно, матиме гарний смак. До того ж, у традиційних виробах використовуються лише високоякісні бавовняні тканини. У побутових речах це надзвичайно важливо для здоров’я й комфорту. Останніми роками в Україні з’явилося чимало талановитих і самобутніх майстрів. Сподіваюсь, через деякий час запросимо на справжнє свято у найбільшому виставковому залі країни».

Тетяна ПАНЬКО
також у паперовій версії читайте:

• МОВА ЗЕМЛІ Й ТВОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ
• МОДА У СТИЛІ ХАЙ-ТЕК
• АНАНАС ЗАМІСТЬ «АСКОРБІНКИ»

назад »»»