ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
РИНОК КРЕДИТІВ: БОРЖНИКІВ «ПРОДАДУТЬ» КОЛЕКТОРАМ

Іноземці щиро дивуються своєрідній ментальності українських позичальників. Якщо європеєць вирішив узяти банківський кредит, то думає, як повернути гроші, тому завчасно прораховує всі нюанси. Більшість українських позичальників сподіваються на те, що після того, як вони отримають позичку, банк обов’язково «прогорить» і повертати гроші не доведеться.

На жаль, і самі банки потурають шахраям своїми умовами видавання кредитів. Зараз уся українська міліція активно шукає «містера два мільйони доларів». Він отримав купу кредитів у київських банках і не повернув жодної копійки. Дорогі авто і костюми, вміння триматися... Банківські бастіони «містер» брав липовими довідками про високу зарплатню та псевдодокументами на неіснуючі квартири. Зараз єдине, чим володіє міліція,— оригінальне фото шахрая.
Зіскочити з кредитної голки намагається все більше українців, але борги зростають у геометричній прогресії. За офіційною статистикою НБУ, нині проблемна заборгованість у портфелі всієї банківської системи становить 1,5%. В Асоціації українських банків кажуть про 1,7%. За оцінками незалежних аналітиків фінансового ринку, заборгованість українців кредитним організаціям сягає 15%, тобто 25 млрд 313 млн грн. Такі цифрові розбіжності фахівці пояснюють тим, що банкам невигідно «світити» свої проблеми, і в межах чинного законодавчого поля вони знаходять можливість видавати неточну інформацію. Хоча доцільніше не приховувати проблеми, а починати завчасно з ними боротися.
Звичайно, боржників за забезпеченими кредитами набагато менше, ніж за бланковими, тобто кеш-кредитами. Адже вони віддають у заставу своє майно і не хочуть його втратити. Експерти Європейської агенції з повернення боргів оцінюють проблемний кредитний портфель у 20 млрд грн і прогнозують, що через інтенсивне зростання кеш-кредитування до кінця нинішнього року ця цифра може зрости до 28 млрд 689 млн грн., тобто до 17% кредитного портфеля.
Існує критичний поріг проблемної заборгованості, він становить 30%, після нього у банка починаються проблеми. За неофіційними даними, деякі вітчизняні фінансові установи вже наближаються до зазначеного порогу.

Чому зростають борги?
Серед головних причин такої ситуації фахівці називають відсутність у кредитних закладів потужної скорингової системи, тобто автоматизованого визначення кредитоспроможності клієнта на підставі соціально-демографічних характеристик. До того ж, в Україні немає централізованого бюро кредитних історій, яке б об’єднувало інформацію всіх БКІ, котрі поки працюють розрізнено. Фінзаклади ще неактивно співпрацюють з агенціями з повернення боргів, так званими колекторами. Свою негативну частку внесла й інфляція, яка значно знизила платоспроможність українських позичальників. Людям доводиться найперше думати, як прохарчуватися, а вже потім, як віддати банківський борг.
Експерти нарікають на неосвіченість наших громадян. Пострадянська система освіти орієнтована на академічну підготовку фахівців і, на жаль, не дає елементарних практичних знань, які б допомагали людям виживати у сучасних умовах ринкової економіки. Ведення й планування особистого та сімейного бюджету, пасиви, активи, інвестування — це просто слова для більшості українців.
Борги ж повертати треба, і банки все частіше починають користуватися послугами колекторів. Нині в Україні працюють 30 невеликих спеціалізованих колекторських компаній і 15 великих, з-поміж яких кілька іноземних. Вони беруть участь у тендерах, що організовують банки, зазвичай ті, що мають іноземний капітал. До речі, кількість тендерів за останні три місяці значно зросла. Експерти прогнозують, що іноземні банки активізуватимуть використання спеціальних технологій повернення боргів на українському фінансовому ринку, і кількість колекторських фірм зросте. Нині в Сполучених Штатах працює більш ніж 6,5 тис. колекторів, у Польщі — майже 600, у Росії — 250. Крім того, у Польщі та Росії створено по дві асоціації колекторського бізнесу, які займаються також підготовкою законодавчої бази.
За прогнозами фахівців Європейської агенції з повернення боргів, сукупне зростання ринку проблемної заборгованості, переданої колекторам, до 2012 року збільшиться у сім разів і сягатиме близько 2,2 млрд грн. Нині у загальному портфелі проблематики, з якою працюють українські колектори, 80% посідають банківські позики фізичним особам. Портфелі страхових компаній (страхові ризики і регреси за ними) становлять майже 6%, телекомунікаційних компаній — 1, інших — 13%. Експерти кажуть, що до 2012-го портфелі банків займатимуть 68%, страхових компаній — 13, телекомунікаційних — 6, інших — 13%.
До речі, до сфери інших належатимуть кредитні спілки, які зараз активно виходять на ринок кредитування, житлово-комунальні господарства. У Запорізькій області колекторські компанії активно співпрацюють з місцевою владою і займаються поверненням боргів за послуги водоканалу й теплокомуненерго. Перспективи для колекторів на українській комунальній ниві широкі.

Краще продати, ніж списати
Існує два основних способи співпраці колекторських фірм із замовниками їхніх послуг — передача проблемних портфелів на комісію і їхній продаж. При цьому комісійні становлять від 15 до 40% вартості забезпечених кредитів і 20–50% незабезпечених. Ціна питання залежить від терміну простроченості боргу. Коли клієнт зволікав зі сплатою недовго, приміром, до року, незабезпечених кредитів удається повернути 60–70%, забезпечених — до 90%. Якщо процес став хронічним, річним, колекторам доводиться витрачати чимало коштів і зусиль, аби активізувати дані, знайти боржника, тоді пощастить повернути 25–30% боргів. Чимало випадків, коли банки «прокинулись» і хочуть повернути гроші з понад дворічною заборгованістю. Але більше половини таких боржників неможливо знайти навіть колекторам, бо ті шахраї встигли змінити прізвища, місце роботи, адресу і виїхати за кордон. До речі, з боржників колектори комісійних не беруть. А реструктуризувати заборгованість придбаного боргового портфеля і припинити нарахування пені й штрафів можуть.
Проблемний портфель колектори можуть купити за 5–15% його вартості. Це вважається вигідним для фінзакладів, бо ті намагаються запакувати в нього всі безнадійні борги з усієї України, які, власне, готували списати. Проте списати набагато складніше, ніж продати колектору, сподіваючись хоч на якийсь зиск. До речі, колектори очікують, що до кінця нинішнього року спостерігатиметься бум продажу проблемних боргів, оскільки банкам доведеться чистити свої активи і в такий спосіб вони вдало впораються з цим процесом, адже НБУ погрожує ужорсточити вимоги до резервування. До того ж, банки можуть заощадити на утриманні персоналу, котрий мав би опікуватись проблемою. Але наприкінці року фінустанови все ж отримають менші доходи, ніж ті, що планували за чесної сплати боргів позичальниками.
Банкіри кажуть, що за наявності власного call-центру та підготовлених фахівців із повернення боргів доцільно проводити pre-collection і ранні стадії повернення боргу, бити на сполох до 60 днів прострочки без залучення колектора. На цьому етапі витрати на стягнення мінімальні, а його ефективність висока. З плином часу співвідношення витрат до ефективності вирівнюється. Потім змінюється на протилежне. Тож важливо вчасно відстежити зниження ефективності повернення боргів власними силами (зазвичай це відбувається на 60–90-му днях прострочки) і тоді залучати професійну колекторську компанію, для якої стягнення боргів — основна і єдина спеціалізація.
Робота колекторських компаній складається з трьох етапів — м’який, ранній колекшен, жорсткий та юридичний, пізній. На першому етапі працівники агенцій спілкуються з боржниками по телефону, намагаючись переконати клієнта повернути гроші. Займаються цим здебільшого професійні психологи.
Проте ділове та впевнене мовлення, на жаль, приводить до тями менше половини боржників. Спеціальна комп’ютерна програма переводить клієнта до наступної категорії — починається примусове стягнення. Жодних телефонних умовлянь, тепер головне завдання — подивитись боржникові в очі. Але найголовніше такого знайти, тоді 90% зі ста людей, яких таки знаходять, як правило, гасять борги. До речі, в колекторських фірмах працює чимало колишніх співробітників МВС і СБУ, які знають закони, і знають, як натиснути на людину.
Респектабельні костюми, інтелігентне мовлення, адже зараз 2008 рік, тому в руках сучасних колекторів не бейсбольні бити, а теки з інформаційними паперами. Промити боржникові мозок іноді допомагає розголос ситуації. Реакція родичів, друзів, співробітників на людину в боргах негативна. Якщо ці стадії не приносять успіху, на боржника подають до суду, який виносить рішення і проходить процедура його виконання, тобто стягнення боргів. Одначе у більшості випадків колектори успішно справляються без суду. Нині в роботі Європейської агенції з повернення боргів 30 тисяч справ і лише 100 передано до суду.

Тернистий шлях до закону
Про таку співпрацю банки мовчать, однак, як кажуть бувалі, першими колекторами в Україні були звичайні бандити. Ходять чутки, що найулюбленішою методою лицарів із великої дороги була так звана психотрудотерапія. Десь у лісі жертва власними руками копала собі могилу. Після такої «терапії» клієнт погоджувався і борги повернути, і ще зверху грошенят докинути.
Ще кажуть, що у тій цинічній грі всі засоби були прийнятними. Щоб настрахати боржника, здирники могли використати «підсадну качку». Але з останньою теж грали втемну. Знаходили людину без певного місця мешкання, одягали, мили і казали, що хочуть друга розіграти, тож треба підіграти. Потім саджали в машину разом із боржником, вивозили в ліс і на очах у горе-позичальника вбивали невинну людину.
Проте на кожну дію знаходиться протидія. В Україні почали з’являтися антиколекторські фірми. За невелику частку кредитних грошей вони навчать, як не повертати банкам решту.
Юристи зауважують, що законодавство України не регламентує діяльність колекторських компаній. Але методи, до яких вони вдаються (постійні телефонні дзвінки, поширення інформації про прострочений кредит на роботі боржника, серед родичів і знайомих), можуть розглядатись як посягання на честь, гідність чи ділову репутацію клієнта. Вони можуть слугувати підставою для подання судового позову.
Представники колекторських компаній запевняють, що в Україні майже готовий законопроект про колекторський бізнес. І вони хочуть створити Асоціацію колекторів, яка б співпрацювала з Асоціацією українських банків, у тому числі у підготовці законодавчого поля.
також у паперовій версії читайте:

• НЕ НАЛЯКАТИ Б ІНВЕСТОРІВ

назад »»»