ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА НАУКА
МАГНЕТИЗМ АНТАРКТИКИ
Проведення наукових досліджень в Антарктиці — головне призначення української антарктичної станції «Академік Вернадський». Цьому завданню підпорядкована вся життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру, який є оператором України в Антарктиці.

Українська станція «Академік Вернадський» знаходиться на мисі Марина острова Галіндез — одного з островів Аргентинського архіпелагу в семи кілометрах від західного узбережжя Антарктичного півострова. Тут зазвичай температура повітря влітку рідко піднімається вище +4 °С. Узимку вона коливається від —6 до —16 °С і не опускається нижче —22 °С наприкінці антарктичної зими. Клімат станції більш-менш м’який, позаяк море, що омиває острови архіпелагу, діє як велетенський акумулятор тепла. Тому на станції зимно лише тоді, коли південний вітер приносить охолоджені маси повітря з континентальної Антарктиди.
Антарктична станція «Академік Вернадський» — це науково-дослідний центр, обладнаний сучасною апаратурою, який виконує комплекс метеорологічних, геофізичних, біологічних, медичних, екологічних та інших спостережень (до речі, саме на цій станції англійці виявили так звану озонову «діру» в атмосфері Землі). Тут створено всі умови для продуктивної роботи та відпочинку полярників. Крім спеціалізованих наукових павільйонів і офісів, є споруди для життєзабезпечення, непогано облаштовані побутові приміщення: житлові кімнати, їдальня, спортзал, душова і сауна, медпункт. Станція інтегрована у систему — взаємодію багатьох наукових організацій, розкиданих як в Україні, так і за її межами. Взаємодія всіх елементів цієї системи можлива за нормальної циркуляції наукової й організаційної інформації. Служби зв’язку та передачі даних якраз і слугують для виконання конкретних завдань в антарктичних дослідженнях. Водночас сама станція є системою, яка має власну інфраструктуру, що забезпечує її функціонування.
Національний антарктичний науковий центр щороку проводить конкурсний відбір для участі в зимівлях фахівців різних спеціальностей, серед яких найбільші шанси мають геофізики, радіоінженери, механіки, програмісти-системники. З року в рік загін зимівників у складі 12–14 осіб у лютому-березні вирушає на станцію, щоб перейняти вахту у попередників. Зимівля триває до наступної зміни — 12–14 місяців, близько восьми місяців станція «відрізана» від цивілізації. У період зміни екіпажів до Антарктиди вирушає загін науковців, який протягом одного-двох місяців проводить комплекс досліджень на станції та в радіусі, доступному для плавання.
У 2008 році завдяки професору Валентинові Максимчуку вимпел Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу замайорів у Антарктиді, демонструючи науковий потенціал університету та заклик долучитись до досліджень цього суворого краю. Валентин Максимчук — доктор геолого-мінералогічних наук, професор кафедри польової нафтогазової геофізики університету нафти і газу, за фахом геофізик. «Спроби потрапити до Антарктиди,— зізнається Валентин Юхимович, — у мене були ще під час навчання в аспірантурі Московського інституту земного магнетизму, іоносфери і поширення радіохвиль АН СРСР. Однак мрія збулась лише в роки незалежної України».
Разом із сезонним загоном XIII української антарктичної експедиції прикарпатський вчений нещодавно повернувся з Антарктики. Суворий край він відвідав утретє. Участь в експедиціях професора Максимчука визначалась потребою в спеціалістах із геомагнетизму — науки про магнітне поле Землі, тому що на станції «Академік Вернадський» (до 1996 року станція належала Великій Британії й називалася «Майкл Фарадей») працює магнітна обсерваторія. Крім того, маловивченим є аномальне магнітне поле регіону, яке використовується при пошуку корисних копалин.
До речі, Антарктида, котра за площею перевищує Європу, надзвичайно багата на корисні копалини: вугілля, нафту, руди благородних металів. Але за міжнародними угодами пошук, розвідка родовищ і розробка корисних копалин тут заборонені, дозволені лише наукові дослідження. Загальновідома цікавість провідних країн світу до Антарктики як до перспективного джерела мінеральних ресурсів. До того ж, уряди деяких держав світу, незважаючи на заборону видобутку мінеральних ресурсів у Антарктиці, розглядають можливості зміни своїх фінансових і політичних зобов’язань щодо Антарктики. Тому наукова присутність тут України забезпечує їй участь у можливому розподілі мінеральних ресурсів у майбутньому.
Поблизу станції «Академік Вернадський» виявлено магнетитові, піритові та хромітові рудні прояви, а в донних намулах — ознаки золота. Крім того, було визначено перспективні ділянки на поклади вуглеводнів.
За словами Валентина Максимчука, Антарктика, насправді суворий край, завжди була небезпечною передовсім для судноплавства. Чого вартий лише перетин сумнозвісної протоки Дрейка, де море рідко стихає до 4–5 балів. На континенті, в горах, на льодовиках також вистачає несподіванок. Щоправда, за історію роботи станції, антарктичних експедицій, на щастя, особливих неприємностей не було. Українська антарктична станція «Академік Вернадський» виконує ще й специфічні представницькі функції, позаяк відзначається високою і стійкою популярністю з-поміж іноземних туристів завдяки своєму вигідному географічному розташуванню біля активних міжнародних антарктичних морських круїзів.
З грудня до березня (під час літнього сезону) архіпелаг Аргентинські острови, де знаходиться українська станція, відвідують кілька десятків туристських суден і яхт — це від двох до п’яти тисяч людей щосезону. Українські вчені організовують для гостей оглядові екскурсії на станції, в її лабораторіях і павільйонах. Об’єктом туризму поблизу станції є історичне місце «Хатина Ворді» — музей ранньої британської наукової бази. Отже, робота флагмана вітчизняної науки, якою є Українська антарктична станція «Академік Вернадський», не зводиться до суто дослідницьких функцій. Антарктика проголошена міжнародною спільнотою континентом не лише науки, а й миру. Тому українські полярники успішно виконують важливу для нашої держави миротворчу місію на континенті, що належить людству.
«Хто хоч раз побував у цих фантастичних краях, які неможливо описати словами, прагнутиме приїхати туди ще і ще,— ділиться враженнями Валентин Максимчук.— Антарктида зачаровує і захоплює. Це інший світ, інший світогляд, інше сприйняття часу, простору, націй і людей».

Іван ДМИТРІВ, Івано-Франківськ
також у паперовій версії читайте:

• НАЙБІЛЬША КАРТА ВСЕСВІТУ
• БУДИНКИ ІЗ МІКРОСХЕМ
• ЕЛЕКТРОСТРУМ ПРОТИ ДЕПРЕСІЇ
• СТЕЖИТИМУТЬ ЗА КОСМІЧНОЮ ПОГОДОЮ

назад »»»