ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ТЕХНІКА
У ФОКУСІ — НЕБО І КОСМОС
25 вересня на території льотно-випробувальної бази Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. Антонова, розташованої неподалік Гостомеля на Київщині, відкриється міжнародний авіаційно-космічний салон «Авіасвіт-ХХІ». Цьому великому представницькому виставковому заходу, який проходить у нашій країні раз на два роки, було присвячено прес-конференцію в Києві, де з журналістами спілкувалися заступник генерального директора Національного космічного агентства України Едуард Кузнецов і президент Асоціації авіабудівних підприємств України («Укравіапром») Валерій Шмаров.

У нинішньому салоні «Авіасвіт-ХХІ», котрий став традиційним і цього року проходитиме вшосте, виявили бажання взяти участь конструкторські бюро, проектні й науково-дослідні інститути, промислові підприємства, компанії та фірми із 22 держав. У експозиції салону, генеральним упорядником якої є державна корпорація «Вектор» (її головна спеціалізація — організація виставок, чия тематика охоплює авіаційну, космічну й деякі інші суміжні сфери), свої розробки, продукцію і потенціал покажуть майже 200 експонентів, із яких близько 130 — українські, решта — зарубіжні.

Україна — крилата держава
Біля численних стендів у павільйонній експозиції салону і поруч з різними зразками авіаційної та іншої техніки, які розташуються на аеродромних стоянках льотно-випробувальної бази АНТК, учасники «Авіасвіту-ХХІ» контактуватимуть з вітчизняними й іноземними фахівцями, вестимуть пошук потенційних партнерів для налагодження взаємовигідної співпраці і можливих замовників — для продажу їм своєї продукції чи послуг, укладатимуть контракти, підписуватимуть протоколи про наміри тощо.
Україна і нині, попри різні негаразди в державі, входить до порівняно не дуже широкого за чисельністю кола авіаційно-космічних держав, тобто тих, які мають у своєму розпорядженні усі складові цих галузей. До числа таких чинників, зазначив президент асоціації «Укравіапром» Валерій Шмаров, належить не лише здійснюване, а й наявність власного створення і виробництва авіаційної та ракетно-космічної техніки, а також систем авіаційної й космічної освіти (підготовка кадрів для згаданих галузей) та науки.
В авіаційній частині експозиції шостого «Авіасвіту-ХХІ», крім згаданого флагмана цієї галузі — АНТК імені О. Антонова, візьмуть участь авіазаводи — київський «Авіант» і Харківське державне авіабудівне виробниче підприємство, лідери вітчизняного авіадвигунобудування — запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені О. Івченка і акціонерне товариство «Мотор Січ», а також підприємства, що виробляють різні прилади, агрегати і системи для авіаційної техніки, зокрема, харківський завод «ФЕД», Красилівський агрегатний завод, що на Хмельниччині, тощо.
Проте наземною експозицією салон не обмежиться. Валерій Шмаров повідомив, що програма виставки передбачає щоденні демонстраційні польоти різних літаків, створених у АНТК, у тому числі регіонального пасажирського лайнера нового покоління Ан-148, модернізованого вантажного Ан-124 («Руслан»), транспортного Ан-74, найпотужнішого в світі вантажовоза Ан-225 («Мрія») та ін. Відвідувачі салону також побачать у небі літаки малої й спортивної авіації. На жаль (хоча остаточно питання ще не вирішено), певніше за все, у демонстраційних польотах під час салону не братимуть участі літаки ВПС України здебільшого через те, що на це бракує коштів (вони нещодавно були витрачені на авіаційну складову військового параду з нагоди Дня Незалежності), та через обмеженість ресурсу експлуатації крилатої військової техніки.

Земля — орбіта — Земля
Представляючи на прес-конференції вітчизняну ракетно-космічну галузь, заступник генерального директора НКАУ Едуард Кузнецов наголосив на тому, що вона належить до числа пріоритетів держави. Водночас ми посідаємо у цій сфері помітне місце у світі не лише тому, що в Україні створюється і виробляється різна й високоефективна ракетно-космічна техніка, а й завдяки участі українських підприємств і організацій у кількох міжнародних програмах із надання послуг щодо запусків на навколоземні орбіти космічних апаратів різного призначення. Оскільки ці програми реалізують на комерційних засадах, кошти, які таким чином заробляють українські підприємства, дають їм змогу в умовах не досить вагомого держбюджетного фінансування займатись новими перспективними розробками і до того ж, сплачувати чималі відрахування до бюджету.
Як повідомили журналістів на засіданні Кабінету Міністрів, що відбулося у серпні, схвалено проект ІV загальнодержавної космічної програми України, розрахованої на 2008–2012 рр. Документом запропоновано, зокрема, що на неї будуть передбачені бюджетні асигнування на загальну суму 1460 мільйонів гривень, а також кошти з інших джерел на суму 1035 мільйонів гривень. Хочеться сподіватися, цю космічну програму затвердить Верховна Рада і що реальне фінансування робіт відповідатиме показникам, які закладені в її проекті, схваленому урядом.
До речі, позитивні зрушення щодо державної підтримки космічної діяльності в Україні вже є: на ці цілі держбюджетом на 2008 рік передбачено 250 мільйонів гривень, тоді як торік бюджетні асигнування аналогічної спрямованості становили 65 мільйонів гривень.
Характерною ознакою четвертої програми є закладені в ній нові підходи до розвитку космічної діяльності. Вона спрямовується передовсім на вирішення таких важливих для нашої держави та її економіки завдань, як сприяння сільському господарству (оцінка стану угідь за даними дистанційного зондування земної поверхні з космічних орбіт), природокористування (вирішення екологічних та інших питань цієї спрямованості), моніторинг різних природних і техногенних явищ (тих, які можуть стати джерелами виникнення надзвичайних ситуацій), контроль транспортних потоків, створення земельних кадастрів. От якби ще міністерства і відомства виявляли до космічного сегмента цих сфер діяльності більше зацікавленості.
Як зазначив Едуард Кузнецов, передбачається створення національної супутникової телекомунікаційної системи зв’язку. Це питання давно назріло, адже й досі українські телекомпанії замість того, аби спільно з державою та іншими структурами сприяти розробці й запуску вітчизняного космічного апарату такого призначення, орендують транспондери на борту різних іноземних супутників. Якщо цю проблему нарешті вдасться зрушити з місця й подолати організаційні, фінансові та інші труднощі, то можна сподіватися, що такий український супутник вдасться створити і вивести на навколоземну орбіту у 2011 році.
Новою космічною програмою також окреслено шляхи подальшого поступу в розробці перспективної космічної техніки та у модернізації наземної інфраструктури, без якої неможлива космічна діяльність, а також істотне розширення міжнародної співпраці.
На 6-му салоні «Авіасвіт-ХХІ» НКАУ презентує об’єднану експозицію організацій і підприємств ракетно-космічної галузі України. Серед експонентів будуть державне конструкторське бюро «Південне» імені М. Янгеля і виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» імені О. Макарова (Дніпропетровськ), ВАТ «Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» і науково-виробниче об’єднання «Комунар» (Харків), ЦКБ «Арсенал» (Київ) та інші, а також спільне російсько-українське підприємство — міжнародна космічна компанія (МКК) «Космотрас».
Відвідувачі виставки побачать в експозиції макети різних носіїв космічного призначення. Це ракети «Зеніт-3SL» (задіяні у міжнародній програмі «Морський старт», згідно з якою надаються пускові послуги для виведення на орбіти космічних апаратів, котрі запускають з плавучого космодрому — самохідної платформи «Одіссей» в екваторіальній зоні Тихого океану) і «Зеніт-3SLB» (призначені для розпочатої нинішнього року практичної реалізації іншої міжнародної програми — «Наземний старт», за якою пуски здійснюються з космодрому Байконур). Це і конверсійні ракети космічного призначення «Дніпро» та їхня модифікація «Дніпро-М», розроблені українськими фахівцями на базі міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (або SS-18), що знімаються з бойового чергування у Російській Федерації. Це також і створювана в Дніпропетровську нова ракета-носій «Циклон-4», призначена для запусків із космодрому Алкантара (розташованого у Бразилії лише в кількох градусах географічної широти на південь від екватора), для чого було утворене спільне українсько-бразильське підприємство — міждержавну (бінаціональну) компанію «Алкантара Цикло Спейс». На бразильському космодромі розпочато будівельні роботи, спрямовані на спорудження стартового комплексу для майбутніх запусків українських ракет-носіїв «Циклон-4». Якщо з практичним утіленням проекту, який фінансується Україною і Бразилією у співвідношенні 50:50, буде гаразд, то, як наголосив Едуард Іванович, перший пуск «Циклона-4» з космодрому Алкантара відбудеться у 2010 році. А проведені маркетингові дослідження довели, що вже є потенційні замовники, які бажали б запускати свої космічні апарати за допомогою таких «Циклонів».
До речі, крім інших чинників, на користь вибору ракети-носія для цього українсько-бразильського проекту саме із сімейства «Циклонів» спрацювало ще й те, що, на відміну від «Зенітів» (ракет середнього класу), для яких вагома частка комплектуючих виробляється у Росії, в «Циклоні-4» майже 95% його «начиння» — українського виробництва, що зменшує нашу залежність від постачання іноземних комплектуючих.
На «Авіасвіті-ХХІ» буде також презентовано нове сімейство космічних ракет-носіїв (легкого класу) «Маяк», до якого входять три їхні варіанти — «Маяк-12», «Маяк-22» і «Маяк-23». Ці ракети призначено для запусків малих космічних апаратів і мікросупутників, виготовлення яких у світі з року в рік збільшується. Нині українські організації ведуть пошук можливих зарубіжних партнерів, аби «прив’язати» перспективні ракети-носії «Маяк» до якогось з космодромів у певній країні та створити відповідне спільне підприємство для надання пускових послуг.
У «космічній» частині експозиції салону буде представлено макет розробленого в Україні (у ДКБ «Південне») ракетного двигуна РД-868Р, який призначено для четвертої ступені європейської космічної ракети-носія (легкого класу) «Вега», перший пуск якої очікується 2009 року.
Національне космічне агентство України також повідомило, що воно в межах 6-го міжнародного салону «Авіасвіт-ХХІ» разом із російсько-українським спільним підприємством МКК «Космотрас», а також ДКБ «Південне», ВО «Південний машинобудівний завод» й деякими іншими учасниками виставки проведе презентацію, тематика якої — «Міжнародні космічні проекти: реалії і перспективи».
Крім цього, під час роботи міжнародного салону буде презентовано перспективи українсько-німецької співпраці у галузі створення рoботів різного призначення. Такий проект представлять НКАУ та німецька компанія «Robowatch Technologies GmbH», яка має намір утворити для цього разом із виробничим об’єднанням «Київприлад» спільне підприємство й продемонструє на виставці «Авіасвіт-ХХІ» діючі зразки своїх рoботів. Сферами їхнього майбутнього застосування, зауважив Едуард Кузнецов, можуть стати, наприклад, зони, прилеглі до Чорнобильської АЕС, або, скажімо, території військових складів боєприпасів, на яких останніми роками часто відбуваються пожежі з вибухами.
Один зі стендів експозиції, яка формуватиметься на виставці під егідою НКАУ, покаже діяльність підприємств цієї галузі з виробництва техніки для вітроенергетики.

На варті безпеки
Певна річ, на прес-конференції журналісти цікавилися не лише тим, що безпосередньо пов’язане із самoю виставкою «Авіасвіт-ХХІ». Зокрема, кореспондент «ДУ» запитав у заступника генерального директора НКАУ про те, якими є перспективи переданих свого часу із системи Міністерства оборони України у підпорядкування Національного космічного агентства двох об’єктів — станцій попередження про ракетні напади, розташовані у Севастополі та Мукачеві, з огляду на те, що Росія, якій Україна, відповідно до міжурядової угоди, надає інформацію зі згаданих об’єктів, заявила, що надалі не зацікавлена у використанні цих станцій. Відповідаючи на моє запитання, Едуард Кузнецов сказав, що зазначена українсько-російська угода щодо спільного використання станцій у Севастополі та Мукачеві діятиме до лютого 2009 року (отже, до цього часу росіяни мають, отримуючи інформацію, сплачувати за неї Україні). Після цього терміну НКАУ має намір використовувати Севастопольську станцію у вітчизняній системі контролю космічного і повітряного простору, а також для відстежування санкціонованих і несанкціонованих ракетних пусків у певних регіонах світу (для інтересів національної безпеки і оборони) та для контролю за великою кількістю «космічного сміття», яке обертається навколо планети (відпрацьованих ступеней ракет-носіїв, космічних апаратів, термін експлуатації яких закінчився, їхніх фрагментів тощо). Щодо майбутнього Мукачівської станції, то вона, мабуть, не використовуватиметься у згаданій системі контролю космічного простору (хоча остаточне рішення щодо цього поки не ухвалено).
* * *
6-й міжнародний авіаційно-космічний салон «Авіасвіт-ХХІ» працюватиме п’ять днів — до 29 вересня. Організатори виставки повідомили, що у дні її роботи з Києва до гостомельської бази АНТК курсуватимуть автобуси, які перевозитимуть відвідувачів.

Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:

назад »»»