ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЧИ ПЕРЕРОСТЕ СТАГНАЦІЯ В СИСТЕМНУ КРИЗУ?

Нині експерти, активно обговорюючи тенденції економічного розвитку України, запевняють, що справдилося багато їхніх негативних прогнозів. Так, показник споживчої інфляції за перше півріччя, згідно з даними Держкомстату, становив 15,5%. За прогнозами уряду, цьогорічна інфляція мала бути на рівні 9,6%. Якщо розглядати показник рівня інфляції в сегменті оптових цін, то він сягає 29,4%. Експерти Українського клубу економістів (УКЕ) зазначають, що цей тиск може перейти на споживчу інфляцію, наслідком чого буде прискорення зростання споживчих цін. Тож говорити про те, що вдалось спинити інфляційну хвилю, зарано.

Урядовці стверджують, що нас очікує стійка дефляція. З цим погоджуються не всі експерти, адже зростання цін у промисловості в червні прискорилось на 4,2%. У липні ця тенденція збереглася. Ціни на хліб і хлібопродукти у червні зросли найсуттєвіше з усіх товарів — на 3,4%, і в липні ця тенденція посилилась. Міністерство транспорту і зв’язку з 1 червня підвищило тарифи на залізничні пасажирські перевезення на 5%, а з 1 липня на вантажоперевезення — на 3%. Усі бажання прем’єра зупинити інфляцію найближчим часом є нереальними, а особливо з урахуванням підвищення пенсійних виплат з 1 липня. Та не варто молитися на літню дефляцію, зауважують експерти УКЕ, бо вона, як й інфляція, є порушенням цінової рівноваги, бо з’їдає доходи виробників.

У нас не вірять
Фінансова нестабільність непокоїть і нерезидентів, які нині продали облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на 1,2 млрд грн. Це свідчить про те, що міжнародний капітал та інвестори не довіряють ані українському уряду, ані його економічній політиці. Нещодавно німецька компанія «Кнауф» заявила, що через інфляційні процеси та спекуляції на українському ринку нерухомості зупиняє свої інвестиції у розвиток власних потужностей в Україні. Голова ради засновників міжнародної групи «Кнауф», співвласник компанії Ніколаус Кнауф сказав, що помилкою було вкладати великі кошти в модернізацію виробництва, тому що продаж залишається на рівні минулого року. На складах заводу накопичуються запаси готової продукції на мільйони євро, і це в літній період, коли майже завжди існував ажіотажний попит на будівельні матеріали зазначеної компанії. Потужності підприємств «Кнауф» в Україні використовують лише наполовину, у кращому разі на дві третини, тому фірма «Кнауф» не бажає продовжувати свою інвестиційну діяльність в Україні до кращих часів, тобто мінімум на два-три роки.
Доказом того, що в нас сповільнюється економічне зростання, є те, що приріст реального валового внутрішнього продукту в січні–червні 2008 року порівняно з аналогічним торішнім періодом дорівнює лише 6,3%. Тож перше півріччя фактично пройшло під знаком гальмування економічного піднесення. На жаль, зауважують експерти УКЕ, є ознаки того, що воно може перерости у фазу економічного спаду. Варто звернути увагу на від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу. Воно, за даними Держкомстату, у січні–травні 2008 року було 8,8 млрд дол. Це більш ніж удвічі перевищує торішній показник — 3,7 млрд дол. Очевидно, що зовнішньоекономічна діяльність нашої держави є збитковою. Українські підприємства та громадяни витрачають на мільярди доларів більше, ніж заробляє вітчизняна економіка. Це означає, що сукупна пропозиція є значно меншою, ніж сукупний попит, що Україна живе в борг, і наші суб’єкти господарювання беруть дедалі більші обсяги кредитів у вільноконвертованій валюті для фінансування імпорту.
За даними Держкомстату, у загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка автомобілів, коштовного або напівкоштовного каміння, дорогоцінних металів і виробів з них. Така паразитична структура імпорту, в якій переважають товари розкоші, характерна лише для «карнавальної» нації, зауважують фахівці УКЕ.
Зараз практично спинилось зростання реальної заробітної плати. Воно удвічі поступається минулорічному графіку. У нинішньому травні номінальні доходи населення збільшились на 0,7% порівняно з квітнем. Це непрямий показник того, що в Україні недостатньо зростає продуктивність праці, а тому апріорі уповільнюється нарощення виробництва доданої вартості. Таким чином, роботодавці не в змозі підвищувати зарплату найманим працівникам, а у приватного сектора немає можливості збільшувати доходи для споживання, і, як наслідок, для нагромадження. Експерти УКЕ констатують, що в Україні зменшується рівень нагромадження капіталу та витрати на розвиток виробництва, що необхідно для розширеного відтворення.
Важливим чинником, що може вплинути на посилення економічної кризи, на думку фахівців УКЕ, є неспроможність Кабінету Міністрів утримувати неприхований дефіцит державного бюджету. В нинішніх умовах формально він може бути навіть більшим за заплановані 18,8 млрд грн.
Помилкою було неправильне визначення об’єктів для приватизації. Замість того щоб приватизувати нікому не потрібний «Укртелеком» і отримати додаткових 20 млрд грн, вирішили приватизувати такий стратегічний об’єкт, як Одеський припортовий завод. Цього, вважають експерти УКЕ, не можна було робити. Потрібно повертати до державної власності металургійні комплекси та обленерго, які є стратегічними галузями. Крім того, встановити державну монополію на виробництво горілки і тютюну. Це принесло б величезні доходи до державного бюджету.

Багатовекторна криза
Нині відбувається обвал на ринку будівельних матеріалів, який не просто перебуває у фазі стагнації, а переходить у фазу відкритої кризи і падіння. Підтвердженням цього є відкритий лист Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» Президентові України, Прем’єр-міністру, іншим високопосадовцям, у якому наголошується на негативних тенденціях галузі будматеріалів, що стрімко посилилися у цьогорічному другому кварталі. У першому півріччі поточного року, вперше за останні сім років, в Україні розпочався спад у будівельній галузі. За січень–червень 2008 року обсяги будівництва становили 98,7% на відміну від торішнього зростання до 15,8%. Цього року скоротився обсяг будівництва у 15 регіонах, тоді як торік скрізь було зростання. У Києві обсяг будівництва минулого року зріс на 26,1 %, а за січень–травень нинішнього року лише на 3,6%.
Як зазначають фахівці УКЕ, гальмується розвиток машинобудівельної галузі, яка є однією з найбільш капіталомістких і визначальних галузей української економіки й значною мірою визначає темпи зростання ВВП і розширення пропозиції.
До того ж, почалась іпотечна криза. Фактично не діє ринок будівництва нового житла в Києві. Безумовно, вважають експерти УКЕ, це є стагнація, і вона наближається до переходу у фазу відкритої економічної кризи. За даними операторів ринку нерухомості, кількість угод з житла будівництва у червні зменшилась вдвічі порівняно з аналогічним торішнім періодом. Дрібні будівельні компанії значно знижують обсяги робіт. Є ілюзією, що їх скуповують великі компанії-інвестори, які зможуть добудувати житло. В них теж немає грошей.
Тривожною є ситуація й на фондовому ринку. Від початку року індекс ПФТС знизився на 53184 пункта (або 45,3%) з 1174,02 пунктів. Це свідчить про обвал українського ринку цінних паперів.

І ми сумніваємось
Важливим свідченням невпевненості українців у майбутньому є збільшення обсягів купівлі дорогоцінних металів. За внутрішніми даними Національного банку, минулоріч до країни було ввезено 23,456 т золота і 9,907 т срібла. Проте навіть цей обсяг не задовольнив ажіотажного попиту. Наші громадяни торік викупили у банків 24,096 т золота і 18,443 т срібла. З урахуванням закупівель ювелірних заводів та інших юридичних осіб банки продали 28,979 т золота і 28,979 т срібла. Очікується, що цьогоріч попит на золото істотно не знизиться. Це означає, наголошують експерти УКЕ, що спостерігається одна з найгірших тенденцій в економіці: гроші набувають недієвої форми і фактично перетворюються на скарб, втрачаючи функції обігу, обміну, розрахунку та капіталотворення. Такі явища свідчать про неефективність урядової економічної політики.
Суттєво погіршить ситуацію і підвищення Росією ціни на газ. Із січня наступного року мінімальна ціна на «блакитне» паливо для України сягатиме 315 дол. за тисячу кубометрів. При цьому ми не плануємо підвищувати плату за транзит газу, який західноєвропейські держави купують у Росії. Негативним є й те, що за перше півріччя нинішнього року зменшився видобуток власного газу в Україні. Єдиний позитив у тому, що Кабінет Міністрів заявляє про закупівлю газу на зиму і його закачування в газосховища, хоча документальних підтверджень цьому, крім висловлювань глави Кабміну, немає. Позитивом називають фахівці УКЕ намір уряду встановити лічильники у всіх споживачів газу. Але уряд до цього часу не ухвалив рішення про встановлення вимірювальних пристроїв спільно з ЄС, що відповідали б стандартам Євросоюзу, на східному і західному кордонах України та на всіх газоперекачувальних станціях на шляху транзиту газу через Україну до Європи.

Що робити?
Аби уповільнення економічного зростання не переросло у фазу економічної стагнації, експерти УКЕ радять уряду відмовитись від внутрішніх і зовнішніх запозичень. За даними Міністерства економіки, від початку року Кабмін залучив до бюджету 436,7 млн грн від розміщення ОВДП і 300 млн дол. від кредитів Світового банку. Необхідно негайно підготувати до продажу «Укртелеком» і почати процедуру приватизації, до якої залучити потужних західноєвропейських інвесторів. Кошти від продажу підприємства слід спрямувати на інвестиційні програми.
Настав час припинити соціальну демагогію та популізм. Не можна без достатнього зростання продуктивності праці підвищувати пенсії й інші соціальні виплати. Для цього не існує об’єктивних причин. Такі кроки уряду можуть викликати зростання інфляції. Наявні фінансові ресурси Кабінет Міністрів має витрачати на зменшення дефіциту державного бюджету. Варто негайно зменшити витрати бюрократичного апарату та задоволення паразитичних потреб державним коштом. Уряду слід починати готуватись до секвестру державного бюджету на 2008 рік.
Треба вивести гривню з доларового коридору і формувати курс гривні за реальними фінансовими і економічними показниками. Тому доцільно зміцнювати гривню, до чого Нацбанк наразі готовий, адже у структурі його золотовалютних запасів переважає євро, а не долар. Варто також збільшувати обсяги швейцарського франка і норвезької крони у валютному кошику. Треба заборонити великим корпораціям непродумано розміщувати свої облігації на зовнішніх ринках під надвисокі відсотки. Залучений таким чином капітал має спрямовуватися не на споживання, а на закупівлю нового обладнання і реконструкцію підприємств для збільшення кількості та якості виробленої продукції.
Потрібно докласти зусиль, аби змінити сальдо зовнішньоторговельного балансу з від’ємного на позитивне. На часі — моніторинг імпорту та застосування штрафних санкцій до компаній, які завозять предмети розкоші, а також продукцію, котра може бути витіснена за рахунок виробництва вітчизняних підприємств. Це має стати урядовою політикою. Реалізація таких заходів дасть змогу суттєво поліпшити ситуацію і не допустити переростання ознак послаблення української економіки на важливі господарські проблеми в другій половині 2008 року, наголошують експерти УКЕ.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ГУБИТЬ ЛЮДЕЙ НЕ ПИВО...
• РОЗСТРОЧКА НЕ ПОДОРОЖЧАЄ
• КРИЗА ПОЗАДУ?

назад »»»