ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
І ЗНОВУ — ПРО «ПРО»
Незважаючи на наближення дати президентських виборів у США, які можуть змінити американські пріоритети щодо розміщення на території Польщі та Чехії систем протиракетної оборони, Польща продовжує переговори з цього приводу. Тим часом Росія продемонструвала Чехії можливості свого впливу: триває модернізація нафтопроводу «Дружба», внаслідок чого Прага отримує на 40 відсотків менше нафти з Росії. Чехію від бензинової кризи рятує резервний нафтопровід із території Німеччини.

Однак оглядачі вважають, що енергетичним важелем впливу Кремль намагається переконати чеських парламентарів цієї осені не ратифікувати угоду зі США про розміщення на базі Брдо поблизу Праги американських радарів, які працюватимуть на систему протиракетної оборони. Тому чеський уряд Мірека Тополянека утримався від публічного скандалу з Росією, аби не створювати внутрішньополітичну напруженість.
Адже Кремль завжди наголошував, що розміщення американської системи протиракетної оборони в Центральній Європі загрожує безпеці Росії та матиме певну відповідь. Восени у чеському парламенті проходитимуть дискусії з приводу ратифікації угоди з американцями. Кожен голос депутата — на рахунку в уряду, який, ймовірно, змушений буде піти у відставку за негативної відповіді парламентарів. Найрадикальніша частина депутатів із Комуністичної партії Богемії та Моравії вимагає проведення загальнонаціонального референдуму. Зважаючи на результати соціологічних опитувань, його негативний результат передбачити неважко. Тому чеський уряд намагається будь-що ратифікувати угоду в парламенті.
Новий етап психологічної війни навколо американської системи протиракетної оборони почався після поширення інформації про намір російських військових домовитися з Кубою про розміщення на її території баз для російських стратегічних бомбардувальників. У Вашингтоні це викликало неабияке роздратування. Відразу згадали, що Володимир Путін неодноразово порівнював розміщення американської системи протиракетної оборони в Центральній Європі з Карибською кризою 1962 року. Тоді радянський лідер Микита Хрущов відповів на розміщення американських ракет середньої дальності на базах у Туреччині, відправивши радянські ракети на Кубу. Через гостре протистояння світ балансував на межі ядерної війни.
Тепер російські військові переконані, що РФ у відповідь на розширення НАТО і розміщення американських баз у Польщі та Чехії слід переходити від дипломатичних протестів до конкретних військово-технічних заходів — перегляду договору про звичайні збройні сили в Європі, розміщення російських ракет у Калінінградській області на прикордонні Польщі. Не виключено, що Росія запропонує Білорусі прийняти вдосконалені ракети «Іскандер». Можливо, новообраний президент США займе реалістичнішу позицію щодо європейської безпеки й відмовиться від спроб вирішувати глобальні проблеми без урахування інтересів безпеки Росії.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• БРАУН ФІНІШУЄ, НА СТАРТІ — КАМЕРОН
• ПОЛІТИЧНА БОРОТЬБА НАВКОЛО ІММІГРАЦІЇ
• АПАРТЕЇД ДЛЯ БІЛИХ

назад »»»