ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЛЮДИНА І ПРАВО
АНАТОМІЯ СУДДІВСЬКОЇ КОРУПЦІЇ
Рівень корупції в судовій системі України протягом останнього року зріс. У цьому впевнені 64% адвокатів і прокурорів, які взяли участь в опитуванні, проведеному в межах проекту «Гідна Україна». Про масштаби і форми, котрих набрало це явище, шляхи боротьби з ним йшлося під час презентації дослідження, що охоплює 2004 громадян, котрі зверталися до суду або брали участь у судових процесах як відповідачі, 527 компаній, 184 адвокатів і 111 прокурорів.

БЕЗКАРНІСТЬ СЛУЖИТЕЛІВ ФЕМІДИ, НЕДОСКОНАЛА СИСТЕМА ЇХНЬОГО ВІДБОРУ, НЕВРЕГУЛЬОВАНІСТЬ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ
Система, де на кожному кроці виникають неформальні стосунки
Майже кожен п'ятий громадянин і кожна третя компанія (відповідно 19 і 37%) зіткнулися з проявами корупції служителів Феміди. Представникам бізнесу в цьому «пощастило» вдвічі більше, ніж громадянам.
Найбільшими гравцями на корупційному полі вважають адвокатів — їм пальму першості віддали 45% громадян, які зіштовхнулися з цим явищем, і 39% компаній. З думкою анкетованих збігається оцінка самих захисників. Майже половина з них (48%) зазначили, що їхні колеги вдаються до корупційних дій через тиск з боку клієнтів, котрі змушують чинити неофіційний вплив на судове рішення. Останнім часом адвокатів сприймають як посередників для передавання хабара, а не професійних юристів. «Це особа, котра отримує свої дивіденди від того, що передає конверти з купюрами з одних рук в інші» — відверто написав у анкеті представник цієї професії.
Друге місце в антирейтингу корумпованості респонденти віддали суддям і працівникам суду, зробивши акцент на особливій ролі голів судів. Від них залежить, на якого суддю буде розписана певна справа. На думку громадян, корумпованими є не тільки голови суду та судді, а бюрократична система, де на кожному кроці виникають неформальні стосунки. Навіть секретар, у котрого потрібно взяти документ, вимагає хабара, наводять автори дослідження висловлювання респондента з Києва.
Представники бізнесу переконані, що нині виграє справу той, хто більше платить.
Найпоширенішою формою корупції у судовій системі є хабарництво (97%), адміністративний тиск (51%), зловживання родинними зв'язками чи особистими контактами (48%), а також політичний тиск (44%).
До слова, лише половина випадків вимоги хабара завершується корупційною дією. Хабар же іноді набирає нестандартних форм. Наприклад, служителі Феміди пропонують взяти до штату фірми своїх родичів або наближених осіб, які не працюватимуть, але отримуватимуть зарплату.
Якщо йдеться про фізичних осіб, то величина «презенту» залежить від складності справи, від того, наскільки є обґрунтованими претензії. «У господарських питаннях правий ти чи ні — несуттєво, сума платежу становить певний відсоток від того, що ти отримаєш від позитивного рішення суду, тобто напрошується банальне порівняння з «відкатом», цитують автори дослідження респондента.
Коли особа є стороною в кримінальній справі, мешкає в східному регіоні держави, протягом останніх двох років була причетною до кількох судових справ, має високий прибуток, то їй з більшою вірогідністю пропонуватимуть «вирішити питання» неформально.

Із десяти скарг не задоволена жодна
Скаржитися на корупціонера — марно. Представник столичної компанії розповів, як суддя йому пояснював: «Ви, звичайно, можете скаржитися на мене. Проте подивіться, ось лежить десять таких скарг. І жодна не задоволена».
Уряд не вживає необхідних заходів для подолання корупції в судовій системі — такою є думка опитаних громадян і представників компаній. Між тим виконавча влада має достатньо важелів, аби ефективно повести наступ на це явище: посилити санкції стосовно суддів і працівників суду, вдосконалити законодавчу базу, а також систему відбору служителів Феміди та забезпечити максимальний доступ до інформації щодо судової процедури.
Серйозними проблемами судової системи (з погляду представників бізнесу) є безкарність суддів (50%), затягування судового процесу (48), неоднозначність законодавчої бази та часта зміна законів (42) і недосконалість системи впровадження судових рішень (35%). На думку адвокатів і прокурорів, найнебезпечнішою є відсутність кримінальної відповідальності суддів (47% респондентів), другу позицію займає затягування судового процесу (39% адвокатів і 35% прокурорів). На третє місце фахівці поставили проблему недостатнього впровадження судових рішень (33% адвокатів і 41% прокурорів). Представник компанії написав у анкеті таке: «Суму, яку ми відсудили, нам не повертали більш ніж півроку. Судовий виконавець не хотів працювати, затягував час, надсилав запит до податкової інспекції, потім говорив, що папір закінчився. Натякав, що потрібно ділитися. А гроші були невеликі, ділитися нiчим».
Представники компаній та адвокати виокремили неоднозначність законодавчої бази та відсутність єдиного реєстру юридичних термінів і понять, що породжує інколи протилежні трактування однієї проблеми. До наведеного переліку учасники дослідження додали недостатню інформованість громадян про правила функціонування судової системи, високу офіційну вартість послуг суду і юристів, упередженість суддів під час ухвалення судових рішень, неефективність процедури їхнього перегляду, низький професійний рівень служителів Феміди і недосконалість системи їх відбору.
Вказуючи на причини корупції, респонденти на перше місце поставили менталітет, сформований багаторічним досвідом взаємодії громадян з різними інститутами держави. Державні службовці, в тому числі судді, не відчувають покликання допомогти людям, вирішити їхні проблеми. Тому громадяни і представники компаній не сприймають чиновників (у тому числі суддів) як осіб, що мають обслуговувати потреби людей та захищати їхні інтереси. Натомість споживачі йдуть до держслужбовців із «простягнутою рукою», а не з вимогами захистити їхні права, тим самим провокуючи неофіційні стосунки з працівниками суду.
Друге місце опитані віддали низькому рівню матеріально-технічного забезпечення судів, де часто неможливо отримати навіть копію матеріалів справи. Представник компанії зазначив у анкеті, що до нього двічі зверталися з проханням привезти упаковку паперу. Не маючи належних умов праці, суддя легко спокушається на неформальне вирішення справ, а часом сам виступає ініціатором таких відносин.
Заангажованість породжує залежність суддів від органів місцевої та вищої влади. У забезпеченні житлом служитель Феміди безпосередньо залежить від органу місцевого самоврядування. Це є джерелом тиску на суддів, унеможливлює об'єктивний та справедливий розгляд справ.
Наступна складова корупції — відсутність процедури притягнення судді до відповідальності в разі порушення ним законодавства або ухвалення неправомірного рішення. Окреме питання — низький рівень кваліфікації суддів і непрозора процедура їхнього призначення. Така ситуація породжує кадрову проблему в судовій системі, а особливо — нестачу кваліфікованих суддів.
Останньою, не менш важливою причиною корупції, анкетовані назвали відсутність єдиного реєстру юридичних термінів і недосконалість законодавчої бази. Чинний Кримінально-процесуальний кодекс, ухвалений 1960 року, не відображає всіх потреб кримінального процесу. Деякі його положення (ті, що стосуються затримання, обшуку, огляду підозрюваних, висунення обвинувачення) частково не відповідають міжнародним конвенціям і договорам, які підписала й ратифікувала Україна, та порушують права людини. Тож за ситуації, коли служитель Феміди має необмежені повноваження, відсутність єдиного трактування юридичних термінів дозволяє йому одноосібно ухвалювати будь-яке рішення.

Щоб судді «не приростали» до місця
На думку громадян, насамперед потрібно посилити санкції щодо суддів і працівників суду, залучених до корупційної діяльності, вдосконалити законодавчу базу та систему відбору суддів, забезпечити максимальний доступ до інформації про судові процедури. Думка представників бізнесу подібна до бачення громадян. Зокрема, вони пропонують створити єдиний реєстр юридичних понять й термінів, чітко регламентовані норми і правила складання певного акта, а також розробити процедуру притягнення суддів до відповідальності у разі неправомірних дій.
Украй необхідно змінити систему призначення суддів. На думку юристів компаній та експертів, запровадження народної виборності служителів Феміди не матиме позитивного впливу на професійний і справедливий розгляд справ. Натомість обирати суддів доцільно спеціально створеною для цього комісією. У такому разі зростає ймовірність того, що вони будуть висококваліфікованими. Має бути ротація — судді повинні переміщуватися з однієї території на іншу, щоб «не приростали» до місця. Що стосується терміну перебування на суддівській посаді, то переважна більшість експертів і юристів компаній виступає проти пожиттєвого призначення. Суддю мають обирати терміном до п'яти років з правом переобрання за умови успішного проходження тестування (складання кваліфікаційних іспитів).
Заступник керівника проекту «Україна: верховенство права» Наталія Петрова так прокоментувала результати дослідження:
— Звичайно, це тривожний показник: 19% громадян заявляють, що зіткнулися з корупцією в суді. Водночас представники судової влади вважатимуть, що це — позитивний результат. Адже чиновники високого рівня, а за ними й мас-медіа поширюють інформацію про те, що всі судді корумповані, а тут виявилося, що лише кожен п'ятий. Усе залежить від того, як гратися з цими цифрами.
Щодо призначення судді на посаду, то існуюча система від самого початку узалежнює кандидата, який шукає роботу. Він має прийти до голови суду, отримати його рекомендацію, щоб запустити цю процедуру аж до призначення його Президентом.
Важливим антикорупційним чинником є запровадження Єдиного реєстру судових рішень. Адже якщо раніше тільки адвокати і сторони мали доступ до судової справи, то відповідний закон зобов'язує, щоб усі рішення були розміщені в цьому реєстрі й доступні в мережі Інтернет. Однак брак фінансів змушує Державну судову адміністрацію України (ДСАУ) знаходити нестандартні рішення. Судді, які не мають комп'ютерів, пишуть ухвалені рішення від руки, сканують їх, ставлять на них печатку, кладуть у конверт, відправляють у ДСАУ. Там їх зчитують, перетворюють на електронний формат і тоді розміщують у реєстрі.
З іншого боку, закон про доступ до судових рішень є недосконалим. Наприклад, на сайті системи господарських судів можна знайти справу за назвою позивача чи відповідача, скажімо, «Київенерго». Якщо йдеться про суди загальної юрисдикції, рішення знайти неможливо, адже в них вилучено прізвища. Це неприйнятно в демократичному суспільстві, щоб сторона у справі, де винесено рішення іменем держави, була зашифрована. Скрізь у світі — це доступна інформація.

Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:

• ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО

назад »»»