Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КРИМІНАЛ
МАРАФОН ЗАВДОВЖКИ В ТРИ МІСЯЦІ
Якщо з броньованого банківського сейфа зникають півмільйона доларів, але при цьому не вибиті двері, не пошкоджені вікна, не спрацювала сигналізація і нічого не бачили охоронці, це означає, що оперативник має зробити висновок про те, що гроші поцупили свої. Саме так вчинили працівники Дарницького райуправління міліції Києва, коли до них надійшло повідомлення про крадіжку від керівництва одного зі столичних банків.

Заява надійшла у понеділок. В п’ятницю увечері, коли банк завершував робочий тиждень і зачиняв сейфи, гроші там ще були, а у понеділок вранці, коли розпочинав новий, їх уже не було. До категорії підозрюваних у першу чергу потрапляла касир, котра безпосередньо мала доступ до сейфа. Вона щодня вранці отримувала його у запечатаній коробці в охоронця, щоб попрацювавши з ним протягом дня, здати увечері тому самому охоронцеві у тій самій і так само запечатаній коробці. Коли дівчина довела свою непричетність до крадіжки, до другої черги підозрюваних автоматично потрапили касири, операціоністи, охоронці та інші працівники банку, котрі, скориставшись необачністю касира, могли зробити зліпок ключа та печатки, а потім виготовити їхні дублікати.
Робота з перевірки алібі десятків людей була у розпалі, коли керівник департаменту безпеки банку повідомив, що один із охоронців, котрий працював у вихідні дні, чомусь не вийшов на роботу і зв’язатися з ним по мобільному телефону немає можливості, оскільки апарат відключено. Розшуковці негайно помчали в гуртожиток, де він жив разом із сім’єю. Там від його дружини дізналися, що чоловік, сказавши, ніби його послали у відрядження, зібрав валізу і поїхав невідомо куди. Оскільки безпосередні начальники нікуди його не посилали, оперативники зробили припущення про те, що хлопець набрехав жінці, а ще про те, що він є тим самим зловмисником, який обікрав банк. Інакше з якої причини йому було дурити дружину і прогулювати роботу?
Їхнє припущення підтвердилося багатогодинним переглядом записів відеокамер спостереження, зроблених саме у ту зміну, коли працював утікач. Їхній аналіз довів, що всі вони, крім однієї, з невідомої причини були водночас вимкнені на кілька хвилин, а та із них, котра лишилася невимкнутою, зафіксувала зловмисника у приміщенні із сейфами, доступу до якого він не мав і не повинен був мати. Потім з’ясувалося, що за кілька тижнів до крадіжки цей охоронець виготовив не лише копію ключа від сейфа, а дублікати ключів, зокрема, від приміщення з пультом сигналізації, яку він на хвильку відключив так само, як відеокамери. Проте до однієї з них, про існування якої він не знав, руки у нього не дотягнулися.
Одне слово, коло підозрюваних звузилося до одного чоловіка, але знайти його виявилося найтяжким для оперативників. Річ у тім, що хлопець порвав стосунки не лише з дружиною, а й з батьками, родичами та друзями: після крадіжки грошей ретранслятори не зафіксували з його мобільного телефону жодного дзвінка. Не зафіксували його і засідки, влаштовані за адресами можливої появи. Розшуковці припустили, що зловмисник придбав собі новий телефон і проаналізували роздруківку телефонних переговорів усіх його близьких зв’язків, але серед їхніх абонентів не було жодного, чий голос нагадував би розшукуваного.
Таким чином, оперативникам слід було дійти висновку, що крадій переїхав на нове місце, де почав нове життя з чистого аркуша. Колишній банківський охоронець, до речі, у своєму «колишньому житті» працював патрульно-постовим міліціонером у системі Державної служби охорони, звідки його звільнили за численні порушення дисципліни та прогули. Тож якщо він справді вирішив почати життя спочатку, маючи півмільйона доларів і певні знання про методи роботи міліції, то спіймати його навряд чи вдасться. Хіба що випадково.
Та, попри це, розшуковці припускали й інше: втікач, можливо, спробує відновити спілкування з колишніми близькими знайомими, з якими він не бачився кілька років, тому почали встановлювати його зв’язки ледь не з дитячого садочка. Паралельно пильно стежили за тим, хто з нових абонентів зателефонує його дружині, батькам та іншим родичам.
Це був пасивний шлях, йдучи яким ніколи не знаєш, куди він приведе: чи то до мети, чи то в нікуди. У молодих оперативників рідко вистачає сили волі йти ним до кінця, та й досвідченіших розшуковців поволі засмоктують інші справи, оскільки резонансні злочини у такому великому районі Києва як Дарницький скоюють ледь не щодня. Проте цього разу правоохоронцям пощастило: через три місяці після початку пошуків вони вийшли на колишню шкільну подругу зловмисника: 25-літню жінку, котра мешкала в одному з райцентрів Київської області з дитиною, але без чоловіка. Працювала продавцем в одній з крамниць, скромно жила, але одразу після того, як у банку була скоєна крадіжка, несподівано придбала собі «Мерседес» за 110 тисяч доларів США. Придбала і відразу нотаріально оформила доручення користуватися ним якомусь молодику, прізвище якого оперативникам ні про що не говорило. Перевірили — і ледь не підскочили від радощів. Виявилося, що це саме він! Просто в чужі документи вклеїв свою фотографію.
Подальше розслідування справи засвідчило, що хлопця штовхнула на крадіжку любов до веселого життя — надто любив випити, погуляти, потягатись за спідницями, на що не вистачало навіть чималої зарплатні банківського охоронця. Через це у нього були непорозуміння з батьками, які свого часу допомогли йому влаштуватися і в міліцію, і в банк. Через це з ним мала намір розлучитися дружина, котрій набридли постійні подружні зради. Тож єдиною людиною, якій він міг довірити гроші на купівлю автомобіля, була та сама скромна жіночка, для якої він був сентиментальним спогадом про її перше кохання. Втім, з нею теж він не збирався пов’язувати своє життя. Придбавши «Мерседес», крадій поїхав на ньому до Одеси, де розважався з місцевими повіями. Коли побачив, що гроші блискавично тануть, винайняв собі квартиру у Броварах і почав вести більш тихий спосіб життя.
Після затримання у нього вилучили все, що лишилося,— 36 тисяч доларів і куплений на поцуплені гроші автомобіль.

Юрій КОТНЮК
також у паперовій версії читайте:
  • МІЛІЦІЯ НА СТОРОЖІ УРОЖАЮ-2008
  • ХРОНІКА ПРИГОД

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».