ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
БУШ ВТРАЧАЄ НАДІЮ
Арабські політичні оглядачі звертають увагу на певну традицію в зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки, що зародилася за часів президентства демократа Джиммі Картера.

За надзвичайно низького внутрішньополітичного рейтингу популярності наприкінці президентської кар’єри йому в 1979 році вдалося помирити Ізраїль та Єгипет. Відтоді всі американські президенти на етапі завершення свого терміну при владі беруться за вирішення титанічного дипломатичного завдання — примирення палестинців та ізраїльтян.
Колишній президент США Білл Клінтон наприкінці свого президентства докладав максимум зусиль, аби ввійти в історію миротворцем, однак досягти цієї мети йому не вдалося. Аналогічну ситуацію спостерігаємо й тепер — з президентом Джорджем Бушем.
Радикальні ісламісти закидають йому нехтування палестинською проблемою впродовж обох президентських термінів. Зокрема, ідеологи палестинського руху «Хамас» наголошують, що протягом 2001–2008 років Буш послідовно відстоював інтереси Ізраїлю. Символом цього процесу стала війна проти Іраку. Тепер Вашингтон синхронно з Ізраїлем здійснює потужний дипломатичний та військово-політичний тиск на Іран. Однак силова ізоляція Тегерана від палестинсько-ізраїльського переговорного процесу не сприяє досягненню компромісів, оскільки Іран залишається важливим спонсором руху «Хамас», від позиції якого багато що залежить на мирних палестинсько-ізраїльських переговорах.
Не виправдала себе й американсько-ізраїльська ставка на розкол палестинської еліти. Поміркований президент Махмуд Аббас поки що має вплив лише на Західному березі річки Йордан. А сектор Газа, незважаючи на майже дворічну жорстку блокаду з боку Ізраїлю, через що тут було паралізоване нормальне цивілізоване життя, залишається вотчиною «Хамасу». Принаймні його представники послідовно демонструють готовність обстрілювати південь Ізраїлю. Внаслідок цього ситуація стала нестерпною, але уряд Єхуда Ольмерта після провалу військової операції зі звільнення капрала Гілада Шаліта і свого теперішнього внутрішньополітичного послаблення демонструє нерішучість. Утім, прем’єр-міністр устиг заявити, що немає можливості досягти згоди щодо статусу Єрусалима, чим роздратував навіть поміркованих палестинців.
На перешкоді посередницьким зусиллям Джорджа Буша стала й заплутана внутрішньополітична ситуація в Ізраїлі. Прем’єр-міністр країни заявив, що у вересні він піде у відставку. Його політична кар’єра перервалася корупційним скандалом. Один з американських бізнесменів заявив, що в обхід податкових установ США та Ізраїлю фінансував виборчу кампанію партії «Кадіма». Зважаючи на те, що у 2002 році лідер цієї партії Аріель Шарон уже перебував у стані клінічної смерті, «брудними» коштами розпоряджався саме Єхуд Ольмерт.
Він сподівається полегшити свою долю, пішовши з політики. Його рішення вітав партнер по коаліції лідер партії «Авода» Єхуд Барак. Поки що зрозуміло одне. У вересні партія «Кадіма» обиратиме нового лідера. Можливо, ним стане нинішній міністр закордонних справ Ципі Лівні. Прихильники порівнюють її з Голдою Меїр. Опоненти, проте, зазначають, що Лівні не має такої харизми. Тому лідер опозиційної правої партії «Лікуд» Беньямін Натаньяху наполягає на дострокових виборах. Зважаючи на це, восени ситуація в Ізраїлі може розвиватися непрогнозовано. Але вже тепер є цілком зрозумілим, що план Джорджа Буша досягти до січня 2009 року загальної домовленості про створення мирної демократичної Палестини виявився утопією.
Доля миротворчого процесу залежатиме від результату президентських виборів у США. Вірність сіоністській державі цілком очікувано продемонстрували обидва кандидати на посаду президента США. І Джон Маккейн, і Барак Обама сподіваються на підтримку з боку впливової єврейської громади в США. Та чи буде той з них, хто 20 січня 2009 року стане господарем Білого дому, спроможним запропонувати більш реалістичний мирний план, у якому були б узяті до уваги позиції та інтереси всіх зацікавлених сторін, поки що не відомо.
також у паперовій версії читайте:

• СТАБІЛІЗАЦІЯ ПО-ТУРЕЦЬКОМУ
• НОВІ ЛІДЕРИ РУХУ
• СУДАНСЬКА ТРАГЕДІЯ

назад »»»