ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА КУЛЬТУРА
«І ЗАСЯЯЛА НА КИЇВСЬКИХ ГОРАХ БЛАГОДАТЬ БОЖА...»
Стародавня історія матері міст руських переповнена таємницями, котрі протягом століть хвилюють археологів, етнографів, мовознавців та культурологів. Одні дослідники вважають Київ сучасником античних часів. Інші — згадують назву, що дав йому в Х ст. (у часи прийняття християнства) візантійський імператор Костянтин Багрянородний — Самватас, що в перекладі означає «збір човнів». Звертають увагу й на скандинавську назву — Кенугард — «місто човнів», а також численні середньовічні порівняння Києва з Гомеровою Троєю.

Не один десяток років присвятив вивченню біографії рідного міста корінний киянин, пристрасний колекціонер Віктор Киркевич. Він володар чи не найбільшого у світі зібрання з історії Києва: чотири тисячі поштівок, тисяча книжок, півтисячі журналів, газет, листівок, сто творів — графічних, живописних, декоративно-ужиткового мистецтва й предметів побуту. Завдяки цим раритетам у столичному Музеї літератури відкрито виставку «І засяяла на Київських горах Благодать Божа»...
Ці слова Андрія Первозванного взяті з книжки О. Лотоцького «Було колись на Україні», котра стала одним з трьохсот експонатів, що розшукував протягом чверті століття ентузіаст Киркевич. Різні за змістом та формою, вони справжні й не мають повторних видань. Більшість з них відображає знаменну подію — хрещення України-Русі в 988-му.
Те, що представлено у вітринах під склом, захоплює не лише відвідувачів, а й професіоналів-музейників. Ну де ще пощастить роздивитися книжки та листівки про славетного Нестора-Літописця, зокрема перше видання «Повісті минулих літ» 1820 року? Шкода, не вдасться доторкнутися руками до унікального фоліанту «Геродот із Галікарнасу. Скитія». Найстарший опис України з V ст. перед Христом (переклад Т. Коструби, Львів, 1937). Зворушують малюнки художника Панова на обкладинці журналу «Нива» за 1888 р. на тему 900-ліття Хрещення Руси, а також скромна брошура про Кирила і Мефодія «Первоучители славян», що побачила світ у Санкт-Петербурзі в 1906 році в друкарні училища глухонімих на Гороховій, 18 і коштувала п’ять копійок.
Свідченням того, що предки киян любили й оспівували своє місто, є гравюри 1850 року із зображеннями Золотих воріт, пам’ятника дружині Ярослава Мудрого Ірині. До слова, саме в нас вона прийняла християнство і змінила своє шведське ім’я Інгегерда. Це не єдина знаменита жінка, представлена в експозиції. «Компанію» складають вишукане бронзове погруддя княгині Ольги. Його автор — відомий польський скульптор ХІХ ст. Франциск Шопен. У колекцію збирача Киркевича твір потрапив двадцять років тому завдяки щасливому збігу обставин.
— Бажання віднайти старовину не покидає мене ніколи,— ділиться Віктор Геннадійович.— Воно заманює в букіністичні, антикварні магазини, на ярмарки й базари, навіть надихає їздити по містах і селах не лише України, а й за кордоном. Знаєте, як на виставку потрапили портрети Анни Ярославни, її чоловіка короля Франції Генрі І та їхнього сина Пилипа І? Ці образи, вигравіювані ще в ХVI-XVІІІ століттях, ніхто не бачив. Я знайшов їх два роки тому в Парижі в зібранні мистецьких раритетів. Щасливий, що вони чудово збереглися, та ще й обійшлися по 30–40 євро за твір.
У колекції чимало матеріалів з історії Володимирського собору. Про цю пам’ятку архітектури колекціонер видав три книжки.
Виставка нагадує не лише про Благодать Божу, а й про складні часи, які пережив український народ і його церква після більшовицького перевороту. Обкладинку журналу «Соціалістичний Київ» «прикрашає» проект забудови центру Києва, де немає ні Софійського, ні Михайлівського соборів. Про втрати міста розповідають рідкісні фотознімки столичних храмів, священиків та вірних Української автокефальної православної церкви.
Можливо, мрії і дії Віктора Киркевича втіляться в життя. Він хоче заснувати в улюбленій столиці Музей історії державотворення та незалежності. Тоді зібрані ним скарби будуть завжди доступні українцям.

Олена СЕДИК
також у паперовій версії читайте:

• СТЕПАН ОЛІЙНИК НА ВОЛЗЬКІЙ ЗЕМЛІ

назад »»»