ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПОЛІТИКА
ЧИ МОЖНА БУЛО ЗАХИСТИТИ ПІДТОПЛЕНІ «ФОРТЕЦІ»?
УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК СТРАХУВАННЯ НЕЗАБАРОМ МОЖЕ ОПИНИТИСЯ ПЕРЕД ЧЕРГОВОЮ ДИЛЕМОЮ

«Мій дім — моя фортеця». Так прийнято говорити про власну житлову нерухомість. Фортеця у традиційному розумінні — це така собі міцна споруда, яка потребує оборони. Проте як можна оборонити власну «фортецю», коли на неї нападають не ворожі лицарі, а стихія? Виявляється, на українських теренах це значно складніше.
Цими днями Президент Віктор Ющенко, відвідуючи регіони, постраждалі від повені, висловився за те, щоб житло громадян і особливо тих, котрі мешкають у небезпечних районах, було застраховане. А то, мовляв, у разі стихійного лиха увесь тягар щодо ліквідації наслідків лягає на плечі країни.
Загалом глава держави має рацію. Страхування справді є чинником, котрий допомагає у скрутну хвилину. Нині жителі Івано-Франківщини, Львівщини, Чернівців, Закарпаття, Тернопільщини та Вінниччини можуть згадати кадри з фільму Ельдара Рязанова «Стережись автомобіля». Пригадуєте, коли персонаж Інокентія Смоктуновського страхував майно персонажа Андрія Миронова, останній йому дорікнув: «Я не настільки багатий, аби страхувати стихійні лиха». Виявляється, бувають випадки, коли треба діяти за протилежним принципом.
Варто зауважити, що страховий бізнес в Україні останнім часом почав активно розвиватися. Однак не настільки, як то відбувається у західних державах. Більше того, в результаті житлових афер, котрі останніми роками захлеснули деякі міста, люди здебільшого намагаються убезпечитися від будівельних пройдисвітів. А потенційне стихійне лихо чи техногенна катастрофа відходять на другий план.
Що страхові компанії можуть зараз запропонувати пересічному громадянинові, котрий бажає застрахувати власне житло від катаклізмів, подібних до нинішніх? Найпоширеніший вид такого страхування — страхування майна, яке дає змогу убезпечитися від несподіваних витрат на відновлення власності.
Популярним є так зване експрес-страхування майна фізичних осіб. Цей варіант порівняно дешевий, хоча має недолік — обмеження в сумі компенсації. Страховий випадок настає під час пошкодження або втрати майна внаслідок повені, пожежі, влучання блискавки, вибуху газу тощо. Можна застрахуватися і від протиправних дій третіх осіб, а простіше крадіжок, розбою чи хуліганства. Але компенсується в такому разі від 10 до 20 тисяч гривень залежно від програми страхування. (Зрештою, порівняно із нинішніми кабмінівськими «від тисячі до п’яти тисяч» — це також дещо). Такий поліс коштує до 250 гривень щороку, плюс сума, яку страхова компанія не компенсуватиме. Це приблизно 50 грн з кожного факту збитку.
Схожі умови і у класичному варіанті страхування майна фізичних осіб. Відмінність лише у тім, що обмежень страхових виплат тут немає. Цей поліс коштує від 0,1 до 1% страхової суми залежно від ступеня ризику. Що показово — ця сума значно менша від тієї, яку беруть вітчизняні страховики за так званого титульного страхування, тобто страхування від різних можливих афер на ринку нерухомості. Там страховики оперують цифрами від 0,5 до 5 відсотків.
Перелік випадків, коли збитки не відшкодовуються, невеликий. На таку неприємність можна наразитися, якщо ризик не передбачено угодою або збитки спричинені застрахованою особою навмисно. Щоправда, цей факт також потрібно доводити. До речі, тут існує потенційна неприємність: якщо збитки великі, страховики можуть вступити у невдячний судовий спір.
Не слід розраховувати на компенсацію збитків, спричинених руйнуванням старих зношених будинків. Хоча їх зазвичай компанії страхують не надто охоче. Слід пам’ятати, що страховик має право внести в угоду й інші нюанси, тож із ними заздалегідь треба уважно ознайомитися.
Утім, варто згадати, що віднедавна в Україні діє обов’язкове страхування автомобілів (так звана автоцивілка). Як знати, чи після нинішніх подій у західних областях у когось не виникне ідеї зробити обов’язковим страхування нерухомості? Перегини у нас — річ популярна.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• БЕЗ ВОДИ — НІ ТУДИ Й НІ СЮДИ?

назад »»»