ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БЕЗПЕКА
СТИХІЯ ВОДНА І ПРИБЕРЕЖНА
Діти моїх сусідів — десятирічний Миколка і 12-річний Василько — вирішили скупатися у сільському ставку, що на околиці села. І хоча батьки наказували далеко від берега не відпливати, хлоп’ята пропустили їхні слова повз вуха.
— Ми сперечалися, хто швидше дістанеться протилежного берега,— розповідав потім Василько.

Ще не діставшись середини водойми, Миколка почав кликати на допомогу братика, який трохи випередив його. Але й той зрозумів, що втрачає сили...
— Я приїхав на ставок, щоб трохи освіжитись у воді,— каже Михайло Лукинець, який того дня обробляв на своїй «Білорусі» поля місцевого господарства.— Почути крики хлопчаків з кабіни трактора я, звісно, не міг. Але під’їжджаючи до ставу, помітив дітей, що борсаються у воді. Кілька років тому мені вже доводилось рятувати за подібних обставин дівчинку-шестикласницю, тож відразу збагнув, що малі потребують допомоги. Мерщій кинувся до них.
Миколці і Василькові неабияк пощастило: коли б не дядько Михайло, визнають вони, було б кепсько.
А ось із 13-річним Павлом Виногородським, з міста Радомишля Житомирської області, сталося інакше. Він разом зі своїми друзями — такими ж підлітками — бавився у воді неподалік міської дамби. Хлопчина і незчувся, як повноводий після дощів Тетерів підхопив його і стрімко поніс до гідротехнічної споруди, затягнувши всередину...
Утім, не лише діти нехтують небезпекою, купаючись влітку в річках, ставках та озерах. Наприклад, жителі міста Миколаєва В. Бургазенко та В. Резніченко пізно ввечері вирішили переплисти Південний Буг. Та ще й у найширшому місці. Але на середині ріки сили покинули обох, молодики почали тонути. На щастя, вони встигли вхопитися за гідрографічний буй. Почувши крики, люди викликали рятувальників, які й витягли їх з води.
Статистика Міністерства з питань надзвичайних ситуацій свідчить, що протягом останніх років кількість загиблих на воді невпинно зростає. Найчастіше люди, як стверджують фахівці МНС, тонуть у приморських регіонах, зокрема в Криму, Запорізькій, Миколаївській, Одеській областях. Але загалом більшість нещасливих випадків стається на внутрішніх водоймах, може половина жертв — це жителі сільської місцевості. І це не дивно, бо там на жодному ставку практично немає обладнаних для відпочинку місць.
А куди поділись рятувальні станції? Хто підрахував, скількох жертв пощастило уникнути завдяки фахівцям-рятувальникам? Але з настанням ринкових часів станції наказали довго жити, а майно, що було на них, стало приватною власністю різних фірм і товариств, яким відійшли й будівлі.
Місто Ямпіль, де я зріс, стоїть на березі Дністра. Який він норовливий і навіть підступний! Але не пригадую, щоб в ті роки, коли я все літо проводив на річці разом зі своїми однолітками, хтось утопився. Правда, траплялися тривожні випадки, але завдяки рятувальникам, що завжди чергували на пляжі і неподалік стихійних місць відпочинку, усе закінчувалося хіба що переляком. Відтоді багато води збігло в Дністрі, а нинішні підлітки — ямпільчани, певно, і не бачили в житті рятувальної станції.
Серед чинників, які призводять до загибелі людей на воді, горілка є одним з перших. Про це свідчить статистика.
...Житель села Осипівка, що в Запорізькій області, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вирішив переплисти водойму, на березі якої відпочивав разом з дружиною. Допливши до місця, де глибина найбільша, а вода через це найхолодніша, він почав тонути. На жаль, поблизу не виявилося сміливців, які б допомогли чоловіку вибратися з водяного полону, і він за кілька хвилин пішов під воду. З цієї ж причини пішли з життя у розквіті сил брати Антон та Олександр Моцаки — жителі одного з волинських сіл. Вони, чимало випивши з односельцями, поїхали на сільський ставок, де й загинули, залишивши четверо малолітніх дітей...
Перелік подібних трагедій, на жаль, довгий. Але самою констатацією фактів справі не зарадиш.
— Так,— погоджується головний спеціаліст Міністерства з питань надзвичайних ситуацій Наталя Цушко.— Останнім часом занедбано роз’яснювальну роботу серед населення, насамперед учнівської молоді, яка досить часто легковажить своїм життям.
Як свідчать результати рейдових перевірок, що здійснюють представники обласних управлінь МНС, у багатьох випадках навіть у спеціально визначених місця відпочинку не дотримано елементарних правил безпеки. Зокрема, водолази дна не обстежують, його не очищають від різних сторонніх предметів, що можуть бути небезпечними, немає сезонних рятувальних постів тощо.
Скориставшись нагодою, я попросив Наталю Святославівну дати кілька порад нашим читачам, прислухавшись до яких, вони убезпечать себе від несподіванок.
— Практика свідчить, що дотримання елементарних правил поведінки на воді збереже вам життя,— переконана Наталя Цушко.— Для цього не потрібно, наприклад, купатись у незнайомих місцях. Ну і, звісно, боронь боже лізти у воду напідпитку. Якщо вже випили чарку, тримайтесь далі від води. Багато гине тих, хто любить пірнати з мостів, дерев, не знаючи ні глибини, ні самого дна.
За інформацією МНС України, станом на 10 липня поточного року в Україні потонуло 862 людини, з них 94 дитини. Врятовано 256 чоловік.
також у паперовій версії читайте:

• У РОЛІ ТРАНЗИТЕРА ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ НЕЛЕГАЛИ, НАМАГАЮЧИСЬ ПОТРАПИТИ НА ЗАХІД

назад »»»