ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СПОРТ
«ВЕЛИКА ПЕТЛЯ-2008»: НІЧОГО ОЧЕВИДНОГО
У неділю на Єлисейських полях у Парижі у дев’яносто п’ятий раз фінішує найвідоміша серед велосипедних супербагатоденок світу — «Тур де Франс». На відміну від попередніх сезонів, коли відповідь на запитання про переможця легендарного випробування значною мірою давали гірські етапи в Піренеях і Альпах, на нинішній «Великій петлі» навіть після штурму вершини Альп-Дюез коло претендентів на жовту майку найкращого професійного велогонщика планети залишається досить широким.

Мораль, «Соньєр-Дюваль» і «Катюша»
Ще тиждень тому в майці лідера виходив на етапи «Тур де Франс» австралієць Кейдел Еванс з команди «Сайленс-Лотто». Втім, перевага представника Зеленого континенту над конкурентами була такою мізерною (приміром, в одного з гонщиків команди «CSC» люксембуржця Франка Шлека Еванс вигравав тільки одну секунду), що говорити про реальне лідерство навряд чи було варто. До того ж, в одному з інтерв’ю австралієць дозволив собі сказати слова, які навряд чи можна було б почути з вуст Ленса Армстронга або іншого спортсмена такого ж масштабу. Кейдел наважився заявити, що команда, мовляв, погано його підтримує, і саме через його першість опинилася під загрозою. Звісно, Еванс нічого нового не розповів — і так було зрозуміло, що в по-справжньому високих горах він може покладатися хіба що на українця Ярослава Поповича, та неписані етичні норми велоспорту навряд чи узгоджуються з такою відвертістю.
І вже зовсім не суперечить цим нормам те, що дозволив собі зробити лідер команди «Соньєр-Дюваль» італієць Рікардо Рікко. Фахівці ще під час переможних для Рікко піренейських етапів висловлювали сумніви в тому, що лідерство спортсмена в заліку молодих гонщиків і в гірській класифікації є абсолютно чистим. Надто легко Рікардо, якого вже давно вважали «перспективним», тікав від своїх переслідувачів на важких перевалах, надто часто в нього відривалося «друге (третє, десяте) дихання». Секрет виявився традиційним для сучасного велоспорту, його назва — еритропоетин третього покоління. Препарат «CERA» (пролонгований активатор рецептора еритропоетину) застосовується в медицині для лікування анемії. Його вживання стимулює утворення еритроцитів (червоних кров’яних тілець) у кістковому мозку і підвищує витривалість людини. Саме ця модифікація забороненого препарату протягом кількох місяців не «ловилася» фахівцями Всесвітньої антидопінгової агенції, та саме до «Тур де Франс» вони підготувалися якнайкраще. Ще до оголошення результатів аналізів Рікардо Рікко були зняті з дистанції двоє маловідомих спортсменів з інших команд. Пробу, яка дала позитивний результат, у 24-річного італійця взяли після четвертого етапу. Рікко вже після цього виграв шостий і дев’ятий етапи супербагатоденки, та перемога виявилася пірровою...
Втративши свого лідера, команда «Соньєр-Дюваль» у повному складі знялася з «Великої петлі». Злі язики стверджують, що таким чином керівники колективу вивели з-під удару ще кількох гонщиків, які теж могли виявитись заплямованими. Утім, «вампіри» зі Всесвітньої антидопінгової агенції беруть кров на аналіз не тільки під час змагань, вони можуть приїхати на звичайне тренування і навіть розбудити серед ночі. Тому не варто підозрювати у вживанні заборонених препаратів, приміром, італійця Леонардо П’єполі або іспанця Хуана Хосе Кобо Асебо, які теж були досить високо в генеральній класифікації.
Не забарилося й ще одне покарання, яке стало втратою для всього велоспортивного світу. Британська компанія «Соньєр-Дюваль», яка є одним з найбільших виробників водонагрівачів у Європі, розірвала спонсорську угоду з однойменною професійною велокомандою. «Соньєр-Дюваль» — уже не перший спонсор, який іде з велоспорту через те, що вважає іміджеві втрати через допінгові скандали більшими, ніж користь від експонування торгової марки на формі гонщиків. Лише за останні кілька років пелотон втратив таких потужних партнерів, як «Дойче Телеком» і «Т-Мобайл», «Дискавері ченел»...
На щастя, є й інші приклади. На базі команди «Тіньков — Кредитні системи», котра змагається на континентальному рівні і яку іноді запрошують на змагання вищого рівня, потужні російські компанії планують створити аналог футбольного «Челсі». Новий колектив, що називатиметься «Катюша», напевно, буде здатен зібрати багатьох сильних гонщиків: і росіян, і зірок з інших країн. За словами велоспортивного менеджера Олега Тінькова, лейтмотив створення нової групи — «досить возити бачки з водою іншим, час вигравати самим». Досі найамбіційнішим російським проектам у велоспорті не вистачало витривалості — команди з наполеонівськими планами виникали й скоро припиняли своє існування. Може, нинішня спроба виявиться успішнішою?

«Самотній вовк» проти «CSC»
Визначальними в боротьбі за перемогу в генеральній класифікації на «Тур де Франс» зазвичай стають альпійські етапи, які називають «класичними». Цього року організатори «Туру» запланували в Альпах три випробування: в неділю учасники змагання подолали 183 км між французьким Ембруном і італіським Прато Невосо. Кордон між Францією й Італією гонщики подолали через 58 км після старту, коли на висоті 2744 метри штурмували Коль-Аньєль. На фініші етапу був підйом на Прато Невосо (1440 м над рівнем моря). Після дня відпочинку в італійському містечку Кунео пелотон вирушив у зворотному напрямку, але вже через інший перевал. До Франції спортсмени повернулися через Коль-де-ля-Ломбард (2351 м), а за 24 км до фінішу в містечку Жазьєр штурмували найвищу вершину нинішньої «Великої петлі» — гору Бонетт (2802 м). У середу вояж розпочався в Ембруні, а через 210 з половиною кілометрів гонщики потрапили до Альп-Дюез (1660 м). На шляху до гірськолижного курорту велосипедисти долали Коль-дю-Галіб’є (2645 м), на спуску з неї пролетіли Коль-дю-Телеграф (1566 м), щоб знову піднятися на Коль-де-ля-Круа-де-Фер (2067 м).
Уже на першому альпійському етапі змінився лідер генеральної класифікації. Команда CSC, яка в нинішньому пелотоні найбільше нагадує стиль колишньої «Дискавері», постійною «перевіркою паспортів» виснажила основних конкурентів. У так званій «групі жовтої майки» на кожному з гірських етапів виявлялося найбільше гонщиків саме з «CSC», і ці чотири-п’ять учасників нав’язували решті конкурентів свій ритм. У неділю на Прато Невосо одяг жовтого кольору отримав право носити люксембуржець Франк Шлек, якого Кейдел Еванс не втримав буквально на останніх сотнях метрів дистанції. Дотеперішньому лідеру Шлек-старший (молодший, Енді, теж виступає за «CSC») «привіз» всього-на-всього дев’ять секунд, але й цього виявилося достатньо для перевдягання.
Суттєвих змін у загальному заліку не приніс другий альпійський етап: у Жазьєрі Франк Шлек, австрієць Бернард Коль з команди «Герольштайнер», Кейдел Еванс, іспанець Карлос Састре («справжній» лідер «CSC») фінішували в одній групі.
А от останній альпійський етап докорінно змінив розташування претендентів на тріумф у Парижі. Коль-дю-Галіб’є і Коль-де-ля-Круа-де-Фер головні конкуренти подолали разом. Як і на попередніх етапах, найбільше представництво в групі жовтої майки зберігала команда «CSC». Саме це й стало визначальним під час виснажливого 13-тикілометрового фінішного підйому на Альп-Дюез. Ще на початку штурму гори від групи «втік» Карлос Састре. Його ривок спершу намагався підтримати росіянин Денис Меньшов з команди «Рабобанк», та ця спроба виявилася марною і мало не призвела до випадіння Дениса з головної групи. Кейдел Еванс не міг розірватися між номінальним володарем жовтої майки Франком Шлеком і Карлосом Састре, який досить скоро став віртуальним лідером генеральної класифікації. Іспанець переконливо виграв легендарний етап, випередивши конкурентів з інших команд на 2 хвилини й 15 секунд. Його перемога стала закономірним результатом командної роботи, що й відзначили колеги з профільного інтернет-видання «Cyclingnews.com», назвавши статтю про тріумф Карлоса Састре в «мушкетерському» дусі — «Один за всіх, всі за одного».
І все ж варто пам’ятати, що нинішня команда «CSC» — це не легендарна «Дискавері ченел». Нинішня позиція Карлоса Састре в генеральній класифікації не гарантує йому першого місця на Єлисейських полях. Тепер іспанець на одну хвилину й 24 секунди випереджає партнера в команді — люксембуржця Франка Шлека, одну хвилину й 33 сек — австрійця Бернарда Коля, на хвилину й 34 сек — «самотнього вовка» австралійця Кейдела Еванса, на дві хвилини й 39 сек — росіянина Дениса Меньшова.
Такі відриви ще нічого не гарантують. Найімовірніше, після 18-й і 19-й етапів у генеральній класифікації змін не станеться — висококатегорійних гір не буде, тому варто чекати на фініш великою групою.
А от 20-й етап буде моментом істини. У гонці з роздільним стартом на дистанції 53 км на допомогу команди покладатися не доводиться. «Розділку» у виконанні Карлоса Састре навряд чи можна назвати козирем. Тому ж таки Кейделу Евансу на 4-му етапі, коли довжина дистанції «розділки» становила всього 29 км, нинішній лідер програв хвилину й 16 сек. Чи вистачить в іспанця сил на вдвічі довшу роботу? Досить сильно може провести гонку такого формату й Денис Меньшов, та відіграти понад хвилину в Еванса і майже три — в Састре навряд чи пощастить. Франк Шлек і Бернард Коль, ймовірно, не зможуть провести суботню гонку краще за інших сусідів по загальному заліку.
А що ж наші співвітчизники? І Ярослав Попович з команди «Сайленс-Лотто», і Володимир Густов з «CSC» на нинішньому «Турі» добре виконують свою роботу. Приміром, Густов в Альпах досить часто працював у тому «поїзді» з чотирьох-п’яти партнерів, який «вивіз» на першу позицію спочатку Франка Шлека, а після цього Карлоса Састре. Попович був зосереджений на підтримці Кейдела Еванса. Лише на шістнадцятому етапі Ярослав отримав дозвіл на індивідуальний відрив, коли стало зрозумілим, що Еванс без проблем доїде до фінішу в групі жовтої майки. Попович блискуче провів штурм гори Бонетт і до останніх метрів претендував на перемогу, але на швидкому спуску все ж вирішив поберегтися, оскільки вже падав у нинішньому сезоні. Тому перемогу розіграли французи Сиріл Дессель, Санді Касар та іспанець Давид Арройо (першим став Дессель), а Попович приїхав четвертим з трисекундним відставанням.
У генеральній класифікації нині залишилося рівно півтори сотні гонщиків (зі 180-ти, які п’ятого липня вийшли на старт у Бресті). Обидва наші представники перебувають у чільній третині списку: Ярослав Попович — на 25-й позиції (відставання від Састре становить 35 хв 7 сек), Володимир Густов — на 47-й (відставання — одна година й 24 хв 15 сек).
Отже, в суботу на велоспортивних гурманів чекає «десерт» — гонка з роздільним стартом. У разі, коли відриви за результатами «розділки» будуть незначними, реальним може стати і майже фантастичний сценарій — боротьба за жовту майку на традиційному «етапі дружби». Така от інтрига!
також у паперовій версії читайте:

• БОНДАРЕНКИ — ОЛІМПІЙСЬКА ПАРА

назад »»»