ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОЛОГІЯ
ЛЕГШЕ ВІДБУТИСЯ ШТРАФОМ...
Наскільки безпечно дихати повітрям у Львові? У яких водоймах дозволено купатися? Це ми з’ясували у фахівців.

Завідувачка відділення Львівської міської санітарно-епідеміологічної станції Мирослава Лесюк розповіла: «Нині у Львові функціонує штучна водойма Вікос. У цьому році як місце масового відпочинку використовується озеро Брюховичі. На прилеглій території — 20 парасольок, 30 лежаків та дві роздягальні. Окрім того, встановлено 15 ємностей для твердих побутових відходів. У Брюховичах є ще одне озеро, яке використовується лише для ловлі риби. Винниківське озеро цілком придатне для відпочинку: його дно та береги очищені, на пляж завезли пісок, пофарбували обладнання, приведено в належний санітарний стан туалети. Діє медпункт та рятувальна служба, облаштовано стоянку для автомобілів. Територія бази відпочинку частково огороджена. За результатами лабораторного дослідження, якість води з озера відповідає нормі. Видано дозволи на функціонування озер у Брюховичах та Винниках з рекреаційною метою в літній сезон. Складено акт прийняття оздоровчих закладів».
Так, купатися можна тільки у дозволених місцях. Заступник начальника Державної екологічної інспекції у Львівської області Леонід Кравець повідомив, що забруднена вода з підприємств не раз потрапляла у водойми. «Неочищені води іноді скидають у річки. Хоча кожне підприємство зобов’язане мати очисні споруди, проте виявляється, що ці споруди не завжди працюють. Нещодавно «відзначився» бібрський завод «Полісинтез» (виробництво поролону). Викиди місцевого підприємства стали причиною загибелі риби».
Державна екологічна інспекція в області перевірила також дотримання вимог природоохоронного законодавства на фірмі, яка випускає туалетний папір. З’ясувалося, що очисні споруди перебувають тут у незадовільному технічному стані, внаслідок чого недостатньо очищені стічні води потрапляють у безіменний потік — притоку річки Західний Буг.
Застаріле обладнання, відмова підприємств від сучасних ефективних технологій негативно впливають на навколишнє середовище. До переліку 100 об’єктів, які стали найбільшими забруднювачами довкілля, потрапило п’ять підприємств на території Львівської області: Добротвірська ТЕС ( Кам’янка-Бузький район), ЗАТ «Львівсистеменерго» (м. Червоноград), Яворівське державне гірничохімічне підприємство «Сірка» (Новояворівськ), Львівське сміттєзвалище «Збиранка» та Новороздільське державне гірничохімічне підприємство «Сірка».
За словами Леоніда Кравця, методика розрахунку штрафних санкцій, що вживаються до порушників, недосконала. Санкції не сприяють тому, щоб кожне підприємство встановлювало очисні споруди. Забруднювачі сплачують штрафи, але не купують очищувачів, адже ті надто дорогі.
Погіршують стан довкілля й викиди в атмосферу. «Ми проводимо заміри викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Якщо їхня кількість перевищує гранично допустимі норми чи підприємство перебирає ліміт, на таку організацію накладаємо штраф. Нещодавно виявили, що «Миколаїв-цемент» працював із вимкненим фільтром, і за це підприємство було покаране»,— повідомив Леонід Кравець.
Начальник відділу управління з питань екології та довкілля при Львівській міській раді Олександра Угрин розповіла про екологічну ситуацію в обласному центрі: «Найбільші проблеми довкілля пов’язані з автотранспортом, натомість великі промислові підприємства в місті практично ліквідовані. Нещодавно наша хімічна лабораторія взяла проби повітря на основних магістральних вулицях і перехрестях Львова. За результатами аналізу, норму забруднення повітря перевищено вдвічі. Був зафіксований значний уміст діоксиду вуглицю. Ця інформація в подальшому буде використана для впорядкування руху на проблемних ділянках обмеженням чи запровадженням одностороннього руху. Негативний вплив шкідливих викидів на природу можна зменшити завдяки зеленим насадженням».
Останнім часом 93 відсотки забруднення атмосферного повітря спричинені транспортом, а у попередні роки — 90 відсотків. На вулицях збільшилася кількість машин, які паркуються просто на тротуарах, постійними стали автомобільні затори. За словами Олександри Угрин, сподіватися на покращення екологічної ситуації наразі не доводиться.

Інна БОРИСОВА
також у паперовій версії читайте:

• ОСТАНЦІ «УКРАЇНСЬКИХ ГІМАЛАЇВ»
• ЩО ВИРІШИТЬ СУД?

назад »»»