ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
ЕКОНОМІЦІ ПОТРІБНІ КАДРИ

Незважаючи на політичну нестабільність, в нашій країні кілька років спостерігається тенденція до економічного зростання, скорочення безробіття. Лише за січень—квітень нинішнього року економіка повагомішала на 8%, стрімко зросли обсяги промислового виробництва, зокрема на 20% — машинобудування і устаткування. Тобто у галузях, які виробляють кінцеву продукцію. Це означає, що якість її настільки поліпшилась, що має неабиякий попит в Україні й за кордоном.

На жаль, структура зайнятості не відповідає структурі, притаманній країнам із ринковою економікою. Через вступ України до СОТ, з посиленням конкуренції між виробниками виникають додаткові ризики у сфері зайнятості, наголошують експерти. Жорсткої конкуренції можуть не витримати чимало підприємств сільського господарства, торговельної, деревообробної, меблевої, іграшкової, машинобудівної, текстильної, хімічної галузі, у яких зайнята велика кількість працівників.
Не слід забувати про ризики, спричинені глобалізацією, демографічною кризою й старінням населення, нерегульованою трудовою міграцією. За цих умов найдорожчим ресурсом, через її дефіцит, буде робоча сила. Вирішення глобальних економічних завдань стає неможливим без формування політики ефективної зайнятості населення. Навіть якщо зросте народжуваність і скоротиться смертність, покрити потреби регіональної економіки, що набирає обертів, не вдасться без уживання екстраординарних заходів, вважають фахівці.
Згідно з чинним законодавством, роботодавець має інформувати державну службу зайнятості про потреби в працівниках. Торік 253 тис. роботодавців зазначили, що мають 2,5 млн. робочих місць. Найбільше потребували трудівників підприємства переробної промисловості, торгівлі, ремонту автомобілів, побутової техніки, будівництва. Однак через диспропорції у попиті на робочу силу та її пропозиції було укомплектоване лише кожне друге робоче місце. Кожний третій безробітний, що перебував на обліку у службі зайнятості, раніше працював у сільському і лісовому господарстві. Вакансій для них пропонували лише 5%. У середньому на одне вільне місце у сільському господарстві було 30 претендентів.
Серед людей, котрі шукали роботу, кожен четвертий мав вищу освіту, кожний третій — професійно-технічну. Близько 40% повну початкову та базову загальносередню, тож мали обмежені можливості для працевлаштування через відсутність потрібних професійних знань, навичок, досвіду роботи.
Минулоріч економіка особливо потребувала кваліфікованих робітників з інструментом (-167,2 тис.) Їх надзвичайно не вистачало на металургійних і машинобудівних підприємствах (-99,9 тис.), для робіт з корисними копалинами та на будівництві (-74 тис.). Чекали на кваліфікованих робітників у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях і Києві. Водночас у Тернопільській, Львівській, Черкаській, Хмельницькій областях для них — значний дефіцит вакансій. У всіх регіонах України, крім Донецької області, Києва і Севастополя, кількість безробітних з-поміж юристів, вищих держслужбовців, керівників, менеджерів переважає кількість вакансій (в середньому у країні — на 20,5 тис.). У Києві не вистачає 20,9 тис. таких кадрів. Торік був неабиякий попит на менеджерів підприємств, закладів, організацій та їхніх підрозділів (у середньому в Україні дефіцит цих кадрів становив 13,6 тис.)
Актуальною лишається проблема незбалансованості ринку за кваліфікаційним рівнем. Чимало роботодавців відмовляють претендентам на робоче місце через незадовільний рівень кваліфікації й відсутність досвіду. Шукачів роботи часто не приваблює низький рівень заробітної плати, несвоєчасність її виплати, транспортні незручності, відсутність житла. Торік серед вакансій, заявлених роботодавцями, на кожній другій зарплата була нижчою за прожитковий мінімум і лише у 8% перевищувала середню в регіоні. Скромну платню пропонували як кваліфікованим працівникам з інструментом, швачкам, трактористам, механізаторам, так і медикам, учителям, програмістам, економістам, юристам.
В Україні розмір середньої зарплати нижчий, ніж у сусідніх державах. Приміром, ще два роки тому у Росії вона була 315 євро, Румунії — 326, Польщі — 637, Угорщині — 648, Словенії — 1213 євро. Через це найактивніші та найкваліфікованіші фахівці їдуть працювати за кордон, залишаючи вакантними робочі місця на вітчизняних підприємствах. До того ж, наші роботодавці не поспішають впроваджувати нові технології, які б давали змогу ефективно використовувати робочу силу. В результаті в структурі зайнятості — велика питома вага некваліфікованих працівників. На жаль, наймані працівники не мають стимулів до ефективної праці.
З огляду на дисбаланс на ринку праці, чимало кваліфікованих працівників погоджуються працювати в інших регіонах не за спеціальністю, виконувати некваліфіковану роботу, але за вищу плату. В результаті важко задовольнити потреби роботодавців у кваліфікованих працівниках.
На жаль, ринок освітніх послуг не готовий оперативно реагувати на потреби роботодавців. Нині випуск фахівців з вищою освітою більш ніж удвічі перевищує обсяги підготовки робітничих кадрів, хоча серед працюючих їх менше половини. В Одеській, Тернопільській, Харківській, Чернівецькій областях, Севастополі понад 70% випускників навчальних закладів мають вищу освіту. Минулого року фахівці Державного інституту розвитку сім’ї і молоді провели дослідження з-поміж молоді щодо її зайнятості. Виявилось, що майже половина опитаних, які здобули вищу і професійно-технічну освіту, працюють не за спеціальністю. Серед основних причин цього — відсутність вакансій (42%), невисока заробітна плата (40%), кожен п’ятий незадоволений умовами роботи, кожному шостому вона не подобалась. А 8% респондентів працювали не за спеціальністю через те, що вона не передбачала кар’єрного зростання.
Третину опитаних приваблює робота у банках, 43% вважають, що вона забезпечить їм успіх. 30% подобається професія лікаря і лише 23% вважають, що вона принесе їм успіх. Найбажанішим виявився фах юриста (42%), на останньому місці — робота у сільському господарстві (5%), фермерство, інженерний фах (9%), праця у торгівлі (11%). З-поміж найпрестижніших сфер — фінансово-банківська. Високий рівень зарплати у банках, страхових компаніях, інститутах фондового ринку та права є для молоді найпереконливішим аргументом для вибору фаху юриста й економіста.
Результати дослідження засвідчують, що для української молоді важливим є не лише високий рівень заробітної плати, а й можливість кар’єрного зростання, реалізація знань і здібностей, набуття досвіду. Чимало молоді їде шукати роботу за кордоном. Упродовж останніх двох-трьох років за межами України побувало 19% респондентів, із них 29% виїздили на заробітки. Половина працювала в Росії, 7% — в Італії, 5% — в Іспанії, 4% — в Португалії й Греції. Майже половина молодих заробітчан трудилась на будівництві, кожен п’ятий — у сільському господарстві, кожен десятий — у торгівлі. Лише 11% працювали за спеціальністю, виконували роботу на дому 10%, доглядали за людьми похилого віку 8%, за дітьми — 4%, у сфері дозвілля та розваг влаштувались 2% молодих українців.
У нашій країні, говорять фахівці, існує суттєвий розрив між системою освіти й потребами ринку праці. При виборі професії, наголошують експерти, молодим людям потрібно керуватися не тільки бажанням отримати престижну професію з високою зарплатою, а реально оцінювати ситуацію на ринку праці. Наразі на ньому не вистачає медичних працівників, учителів, продавців, багато заявок надходить від роботодавців на електрозварників, слюсарів, токарів, швачок, столярів, водіїв, трактористів, висококваліфікованих робітників будівельних і суднобудівних професій. Підприємствам потрібні ливарники, ковалі, термісти, слюсарі-інструментальники, фрезерувальники. Як вважають фахівці, лише досягнення балансу між ринком праці й ринком освітніх послуг дасть змогу вирішити проблему нестачі кваліфікованих кадрів. Важливо також запобігти відпливу робочої сили за кордон.
також у паперовій версії читайте:

• ЗАРОБИВ. ЗАОЩАДИВ. ВТРАТИВ?

назад »»»