ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПІСЛЯ ЮВІЛЕЮ— КРИЗА
Щойно відбулося святкування з нагоди шістдесятиріччя від часу проголошення Держави Ізраїль, як у країні відновилися суспільно-політичні дискусії з приводу можливої відставки прем’єр-міністра та лідера партії «Кадима» Ехуда Ольмерта. Хмари над його політичною кар’єрою почали згущуватися ще рік тому, коли спеціальна парламентська комісія завершила розслідування ролі глави уряду під час війни влітку 2006 року проти ліванського шиїтського угруповання «Хезболла». Тоді Ехуд Ольмерт спромігся уникнути відставки, переклавши відповідальність за військові поразки на керівників генерального штабу, який недооцінили потенціал ісламістських радикалів.

Утім, наприкінці 2007 року лідер ізраїльської опозиційної правоцентристської партії «Лікуд» Беньямін Натаньяху звинуватив Ехуда Ольмерта в корупції. Йому пригадали епізод з неоподаткованим фінансуванням виборчої кампанії партії «Кадима» єврейською діаспорою в Сполучених Штатах. Звісно, Ехуд Ольмерт рішуче відкинув ці закиди, але пляма на репутації прем’єр-міністра залишилася. Після святкування державного ювілею ізраїльська політична еліта повернулася до з’ясування стосунків. Зокрема, міністр оборони Ізраїлю Ехуд Барак зажадав відставки прем’єр-міністра Ехуда Ольмерта. Його однопартійці — міністр закордонних справ Ципі Лівні та міністр транспорту Шауль Мофаз — минулого тижня заявили про свою готовність змагатися за посаду лідера партії «Кадима».
Ізраїльські політичні оглядачі прогнозують, що дострокові вибори кнесету, певніше за все, відбудуться в листопаді 2008 року. Якщо події розгортатимуться саме таким чином, то на план президента США Джорджа Буша, котрий пропонує до кінця поточного року вирішити питання залагодження палестинсько-ізраїльського конфлікту, успіх не чекає. Ізраїльські політики поринуть у передвиборчі пристрасті, і їм буде не до серйозних переговорів. Крім того, процес врегулювання вимагатиме болісних компромісів та неминучих поступок. А умови виборчої кампанії та войовничих емоцій, які вона неминуче породжує, є не найкращим часом для ухвалення стратегічних рішень. Тим паче, що соціологічні опитування засвідчують втому й ізраїльтян, і палестинців від тривалих безрезультатних переговорів. Унаслідок цього підвищуються шанси на успіх як радикальних ізраїльських політиків, так і їхніх палестинських опонентів. Натомість центристська позиція, якої на переговорах з палестинським лідером Махмудом Аббасом дотримується ізраїльський прем’єр-міністр Ехуд Ольмерт, втрачає суспільну підтримку. За цих обставин на відновлення результативного переговорного процесу навряд чи слід очікувати до цілком вірогідної зміни влади в Ізраїлі та завершення формування нової американської адміністрації. Правда, й після того автоматично не буде гарантій кінцевого успіху.

Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:

• НАДІЯ — НА САРКОЗІ
• ГЕОПОЛІТИЧНА БИТВА ЗА НЕЙТРАЛЬНИЙ ТУРКМЕНІСТАН
• ПРИЗОМ БУДЕ НАФТА І ГАЗ
• КОСМІЧНИЙ МАРШРУТ: ТИХИЙ ОКЕАН — ОРБІТА

назад »»»