ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА 9 ТРАВНЯ — ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ
IЗ ЗАВДАННЯ НЕ ПОВЕРНУЛИСЯ...
У біографію газети «Демократична Україна», якій 15 червня 2008 року виповнюється 90 років, чи не найяскравішою сторінкою увійшла участь її колективу у Великій Вітчизняній війні. Газета-солдат, одна з небагатьох з перших днів війни і до її завершення не переривала свого виходу, а всі її працівники вважали себе мобілізованими. Разом з нашою армією пройшли вони трагічний шлях відступу під ударами чисельнішого ворога і разом з воїнами-визволителями повернулися у визволений Київ. Нинішнє покоління журналістів свято береже пам’ять про тих, хто віддав життя за свободу і незалежність Батьківщини.

Легендами оповита діяльність журналістів газети, які готували спеціальний випуск «Радянської України» (саме в роки жорстокої війни газета дістала цю назву) в партизанському з’єднанні під командуванням двічі Героя Радянського Союзу Олексія Федорова. Подвиг газетярів-радянківців був відзначений орденом Червоного Прапора.
У редакційному музеї зберігається чимало документів і свідчень про героїзм газетярів, які зробили слово своєю зброєю в боротьбі з фашистськими загарбниками, билися в армійських лавах. Про це розповідають і пожовклі підшивки тих років. Вони і нині — в строю: надихають нащадків, які прийшли на зміну героям, вони вчать молодих і майбутніх журналістів, як треба любити свій народ, як треба служити Її Величності — Правді.

І СЛОВО — ТЕЖ ЗБРОЯ
Учора національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова АМН України відзначив 25-річчя від дня утворення.

Історія інституту починається з 1955 року, коли на базі 24-ї міської лікарні м. Києва була створена перша в Україні спеціалізована клініка серцевої хірургії. У 1983 р. її реорганізовано в Київський НДІ серцево-судинної хірургії Міністерства охорони здоров’я України, а в 1993-му — в Інститут серцево-судинної хірургії АМНУ. Зважаючи на визначну наукову, лікувальну та освітню діяльність, у 2006 році указом Президента України закладу надано статус національного.
Першим директором інституту (1983–1988 рр.) був академік НАН і АМН України Микола Амосов. З 1989 року інститут очолює академік АМН і НАН України, Герой України Геннадій Книшов.
В інституті вперше в Україні розпочато хірургічне лікування вад серця (з 1955 р.), здійснено операції зі штучним кровообігом (1958 р.), протезування мітрального клапана (1963 р.) і перші експериментальні операції на серці в умовах барокамери (1963 р.); проводиться імплантація електрокардіостимуляторів (з 1965 р.), уперше у світі розроблено і впроваджено в практику антитромботичні моделі протезів клапанів серця (1965 р.). Також уперше в Україні тут почали застосовувати аорто-коронарне шунтування при ішемічній хворобі серця (з 1973 р.).
За 25 років діяльності інститут перетворився на головний науковий, лікувальний і навчальний заклад у галузі серцево-судинної хірургії в країні. Щороку консультативну допомогу тут отримують понад 30 тис. хворих, виконується понад п’ять тисяч операцій на серці, рівень і результати яких не поступаються найкращим світовим показникам.
У медичній практиці закладу застосовують усі відомі у світі види кардіохірургічних втручань і методи інвазивної кардіології. В інституті виконано більш як 120 тис. операцій з приводу вроджених і набутих вад та ішемічної хвороби серця, підготовлено понад тисячу фахівців.
Завдяки науковим розробкам і стандартизації лікування інститут увійшов до п’ятірки провідних європейських центрів серцево-судинної хірургії.
також у паперовій версії читайте:

• РАТНІ ВЕРСТИ ПАВЛА УСЕНКА

назад »»»