ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
ЧИ Є «РЕЦЕПТ ДОВГОЖИТЕЛЬСТВА»?
Хворіти і старіти нікому не хочеться. Проте всі старіють і відходять у потойбічний світ. Чи можна загальмувати цей процес? І що потрібно, щоб дожити якщо не до 150 років, то хоча б до 80–100 і при цьому не обтяжувати рідних і близьких? На ці питання відповідає доктор медичних наук, головний науковий працівник Інституту геронтології АМН України Олександр Вайсерман. Він зауважує:

— Щоб стати довгожителем, треба правильно обрати батьків — так зазвичай кажуть геронтологи. Тобто здоров’я людини приблизно на 40 відсотків залежить від генетики. Решта 60 відсотків — це середовище проживання і — передусім — шкідливі звички. Продовжити життя дуже важко, набагато легше його скоротити, що люди постійно роблять.
— Чи є у світі природні осередки довгожительства і з чим, власне, вони пов’язані?
— В основному це гірські райони, де люди тисячоліттями живуть, не змінюючи своїх звичок. У колишньому Союзі знаменитим регіоном довгожителів була Абхазія та окремі гірські райони Азербайджану. Свого часу туди виїздили вчені з нашого інституту для дослідження способу життя абхазців. Виявилося, ці люди мало їдять, багато рухаються. Прокидаються із сонцем і вирушають у гори, де з отарою залишаються до самого вечора. Їхня їжа практично завжди однакова — натуральна: злаки, фрукти, овочі, багато сиру і кисломолочних продуктів. При цьому в їхньому раціоні завжди є склянка червоного виноградного вина (але не більше!), яке вони виробляють самі. Уже доведено, що 200 грамів червоного вина на день подовжують життя, а понад цю норму — вкорочують.
— Та й стресів у горах менше, ніж у мегаполісах. Сама лише штовханина в переповненому транспорті чого варта!
— Ото ж бо! Торік ми подорожували Україною, досліджували довгожителів. Приїхали у хутір на Сумщині до бабусі, їй 101 рік. Думали, лежить у хатині, стогне від болячок. Помилилися: вона буряки прополювала! Спитали, що її тримає на цьому світі? «Та ось працюю на землі, вона мене і тримає». Науці відомий феномен різкого зростання смертності після виходу на пенсію. По-перше, робота — це певні фізичні зусилля, які тренують організм, по-друге, людина почувається потрібною, це допомагає їй триматися «на плаву».
— А як впливає на тривалість життя сучасна урбанізація?
— Вона призводить до катастрофічного впливу на здоров’я людей, негативно позначається на тривалості їхнього життя. Ми вживаємо калорій удвічі більше, ніж нам потрібно. Їсти більше і смачніше спонукає реклама. А в Біблії зазначено, що нестримність в їді — один з найтяжчих гріхів. Надмірне харчування призводить не лише до огрядності. Виникає метаболічний синдром, або порушення обміну речовин. І людина отримує цілий «букет» болячок — захворювання серця, судин, атеросклероз, часто діабет, алергію, які суттєво вкорочують її вік. Причому хвороби сильно «помолодшали». Це все — наслідок цивілізації та малорухомого способу життя.
— Багато хто вважає, мовляв, буду їсти для задоволення, а потім вип’ю таблетку для схуднення...
— Усі ці пігулки від надмірної ваги або малоефективні — людина з них «зіскакує» і знову набирає надмірну вагу, або часто призводять до небажаних наслідків, аж до раку шлунка й багатьох інших патологій. Препарати — це фармакологічне втручання в нормальний перебіг процесів життєдіяльності. Це набагато гірше, ніж якщо людина залишатиметься надміру повною. Ланцюжок — надмірне харчування — ожиріння — діабет — хвороби серця — треба розривати не таблетками, а взагалі не давати йому жодного шансу виникнути ще замолоду. У геронтології є методика, нині найефективніша. Зветься вона КОР — калорійне обмеження раціону. Дуже корисно запроваджувати її для дітей з раннього віку, доки ще в них у мозку остаточно не сформувався центр апетиту. Але до КОР не можна вдаватися майбутній матері, коли плід формується. Їжа має бути різноманітною, свіжою, але не слід переїдати. Пам’ятаєте, що казав Остап Бендер? Не треба перетворювати їду на культ!
— Але як важко втриматися і не спробувати численних солодощів, чіпсів, копченостей, хот-догів та іншої їжі, яку так наполегливо рекламують і повсюди продають.
— Якщо людина гадає, що вона може зберегти здоров’я і прожити до ста років, лежачи на дивані або сидячи в кріслі перед телевізором і поїдаючи безліч жирних і смажених продуктів, то вона помиляється. «Чудодійні» таблетки для схуднення й омолодження — це вибивання грошей. На мою думку, це просто злочин.
Справді, у містах набагато складніше дотримуватися здорового способу життя, ніж на селі. Люди лінуються навіть на другий-третій поверх піднятися пішки, тоді як ходіння сходами чудово тренує серцевий м’яз. Серед учених навіть побутує думка, що сучасні хвороби на зразок СНІД — наслідок саме нездорового способу життя. Алергія нині — кара! І це проблема переважно молодих, тому що діти з пелюшок — «штучники». За найменшого чхання батьки напихають своїх чад таблетками. Мікроорганізми мутують швидше, ніж ми виробляємо нові антибіотики для боротьби з ними. Якщо так триватиме й далі і ми не зійдемо з лікарської стежини, то ліки нас просто з’їдять з нутрощами!
— Чи відомі визначальні, так би мовити, засади довголіття?
— Поширеними є дві стратегії — японська та американська. Обидві країни розвинені, багаті, але вони сповідують різні принципи довголіття. Японці, незважаючи на хмарочоси і супертехнології,— прихильники традиційного способу життя. Середня тривалість життя в них — понад 80 років: у жінок — 85, у чоловіків — близько 80. Японці дуже ретельно дбають про своє харчування. Споживають дуже мало жирної свинини, натомість їдять багато свіжих морепродуктів. Американці в середньому живуть на чотири роки менше, але теж досить довго, як за нашими мірками. Вони обрали фармакологічний шлях. Медицина останнього етапу життя в США — на рівні ХХII століття. Американці дуже рано звертаються до лікарів і без таблеток не можуть існувати. Майже в усіх літніх і старих людей — шунтоване серце, протезовані органи, баночки-скляночки, які вони тягають за собою на возиках. Зрозуміло, що якість життя при цьому не викликає захвату.
— Українці живуть дуже мало. Чому?
— За цим показником ми перебуваємо далеко позаду розвинених країн, а за радянських часів належали до першої десятки «найздоровіших» держав. Нині в Україні середня тривалість життя у жінок — 74 роки, у чоловіків — 62. Надсмертність чоловіків характерна для пострадянських країн, зокрема й для України. Люди звикли жити при соціалізмі, були впевнені в завтрашньому дні. І раптом різко змінився суспільний лад. Скажена конкуренція, безробіття, потреба змінити професію. Страшенного стресу чоловіки намагаються позбутися за допомогою алкоголю.
— А Ви особисто до чого вдаєтеся, аби не старіти?
— Багато ходжу пішки. Живу майже за містом у приватному будинку. Щодня гуляю в лісі зі своїми собаками. Дотримуюся вислову Набокова: джентльмен має вставати з-за столу трохи голодним. Уникаю вишуканих кулінарних страв. Ніколи не мию малину та інші ягоди зі свого саду. Даю можливість своїм захисним силам самотужки знищити «ворога», щоб вони не атрофувалися. (Звісно, фрукти з ринку мити треба, і руки перед обідом — також). Наші дослідження засвідчили, що всі довгожителі в юні роки голодували, перенесли інфекційні захворювання, багато працювали, та й тепер живуть в умовах, далеких від стерильних.

Бесіду вела Наталія ШАПЛИЧЕНКО, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• ЦЕЙ ЗАГАДКОВИЙ ХОЛЕСТЕРИН
• ПЕЧІНКА ТРІСКИ — ЧЕРЕЗ АПТЕКУ
• ВЕЛИКИЙ ЖИВІТ І ХВОРОБА АЛЬЦГЕЙМЕРА
• КАПУСТА ЗАХИЩАЄ ВІД РАКУ

назад »»»