ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЛЮДИНА І ПРАВО
СКІЛЬКИ ПОТРІБНО НОТАРІУСІВ?
Діяльність українського нотаріату протягом 15 років регламентується законом перехідного періоду та інструкціями Міністерства юстиції. Спроби реформувати інституцію, пов’язану із судовою системою, забезпеченням правоохоронних і фіскальних функцій держави, виявилися неефективними. Своє бачення виходу з кризової ситуації запропонували учасники засідання «круглого столу», яке провів правничий комітет Європейської бізнесової асоціації.

НОТАРІАТ МАЄ БУТИ ЄДИНИМ — БЕЗ ПОДІЛУ НА ДЕРЖАВНИЙ ТА ПРИВАТНИЙ — І НЕЧИСЛЕННИМ
Коли чисельність є корупційним чинником
Нотаріус не просто ставить печатку й штампик. Він виконує функцію запобіжного правосуддя — попереджує суперечки вже на стадії обговорення умов угоди між сторонами. Завдяки нотаріату значно полегшується розгляд цивільних спорів у суді, адже нотаріально завірені документи мають більшу силу, ніж ті, що укладені в простій письмовій формі. У нашій державі за рік здійснюється 17 мільйонів нотаріальних дій. Доступ до нотаріату — це доступ до конфіденційної інформації про всіх громадян країни. Тож без встановлення ефективного державного контролю над нотаріатом він перетворюватиметься на інструмент шахрайства.
Нині на розгляд до Верховної Ради подано кілька законопроектів про нотаріат. Один із них, який отримав схвальний висновок головного експертно-наукового управління, провідних наукових установ і зареєстрований під номером 1286–1, цілковито змінює чинну структуру нотаріату, розповіла його співавтор народний депутат України Ірина Бережна. В цьому нормотворчому документі сформульовано нові положення про відкритий кадровий резерв нотаріусів, квотування кількості представників цієї професії, створення єдиного нотаріату без поділу на державний та приватний. Передбачено умови адаптації державних нотаріусів (вони матимуть право зареєструвати свою діяльність поза чергою та поза квотою, заплановано надати їм пільги з придбання чи оренди приміщень). Допуск до професії стане прозорішим, зменшиться корупційний тиск.
Посилена увага до чисельності нотаріусів пояснюється тим, що вона є значним джерелом зловживань. За невеликої кількості представників цієї професії можуть виникати черги охочих скористатися їхніми послугами і, як наслідок, хабарництво для мінімізації витрат часу. Проте значна чисельність нотаріату призведе до його криміналізації. Ніхто не береться пояснити, як і яким коштом влада намагатиметься контролювати їхню діяльність. Існує ще одна небезпека: може з’явитися чимало «нотаріусів-одноденок», котрі проводять дві-три незаконні оборудки, отримають шалені кошти і виїдуть. Про рейдерство годі й говорити.

Роман Зварич ходив по копію... до пекарні
Під час свого другого пришестя в Мін’юст міністр Сергій Головатий шокував журналістів розповідями про те, що за виділення нотаріальної квоти «просять» 20–140 тисяч доларів залежно від регіону. Його наступник Олександр Лавринович торік у травні, маючи благородну мету — зробити доступ до професії прозорішим — фактично скасував квотування, збільшивши своїм наказом граничну чисельність приватних нотаріусів в Україні спочатку в десять разів (із 3,5 до 38,5 тисячі), а потім у сто. Тобто кількість тих, хто теоретично міг би займатися цією діяльністю, перевищила число осіб із юридичною освітою. Захищаючись, нотаріуси подали позов до суду, вимагаючи припинити дію міністерського наказу, що суд і зробив. Однак, по суті, питання квотування не вирішено й досі, воно зависло.
За такого підходу кількість приватних нотаріусів зростає настільки, що вони не можуть заробити собі на хліб, наголосив заступник голови нотаріальної палати України Ігор Сидоров. Адже представник цієї професії не має права займатися нічим іншим. Адвокат, скажімо, може відкрити юридичну контору — стати підприємцем. Коли нотаріус раптом відкриє крамницю, то втратить свідоцтво, що дає право на заняття нотаріальною діяльністю.
У всьому світі це давно зрозуміли. Там є англосаксонська система нотаріату, за якої представник цієї професії лише посвідчує підпис і копію. В Сполучених Штатах це виконує, скажімо, портьє в готелі, або особа, робоче місце якої — на заправці. Роман Зварич, коли обіймав посаду міністра юстиції, розповідав, як він, щоб зробити копію документа, ходив до нотаріуса в пекарню. Той чоловік ставив печатку, витирав руки і знову займався булками та пиріжками. Є й інший нотаріат — латинський. Там нотаріус робить юридичну експертизу документа, роз’яснює клієнтові правові наслідки. При цьому він несе відповідальність усім особистим майном.
Наміри Мін’юсту були шляхетні: допустимо до професії всіх, а там, мовляв, спрацює природний відбір. У Росії через таку практику вже пройшли. Там від квот відмовилися 1998 року. Тоді нотаріуси навіть у метро працювали. Закінчилося це тим, що кількість злочинів, пов’язаних із квартирними махінаціями, зросла у вісім-десять разів, півсотні нотаріусів посадили за ґрати, а держава встановила квоти і такий жорсткий контроль, що нині на понад 12 мільйонів мешканців Москви припадає 524 нотаріуси, констатував Ігор Сидоров. До слова, до послуг трьох мільйонів киян — тисяча нотаріусів. Чим більше представників цієї професії, тим більше осіб отримують доступ до конфіденційної інформації про громадян, тож порушуються їхні конституційні права.

За все має відповідати самоврядна професійна організація
Вирішити цей комплекс проблем можна, лише запровадивши принцип державного квотування чисельності нотаріусів. Але робити це слід не так, як дотепер — указом Президента чи наказами міністра юстиції, зауважила Ірина Бережна. Квотування визначатиметься відповідно до методики, напрацьованої в країнах Євросоюзу. Під час розрахунків до уваги береться адміністративно-територіальний поділ і кількість громадян після ретельного аналізу, скільки нотаріальних дій вчинено на певній території. Адже в Києві на деяких будинках по кілька табличок із написом «Нотаріус». А є регіони, де немає жодного представника цієї професії в радіусі кількох десятків кілометрів.
Певно, найбільше від реформи виграють державні нотаріуси. Їхня завантаженість є надмірною, адже тільки вони мають право посвідчувати документи про спадщину. В ті часи, коли була сформульована така вимога, зазвичай у спадок отримували приватні будинки й автомобілі. Зараз до цього додалися корпоративні права, приватизовані квартири, усе розмаїття транспортних засобів, та й кількість автівок, що перебувають у власності українців, значно зросла. Державні нотаріуси, попри великий досвід, мають мізерну (менш ніж тисячу гривень) зарплату і не наділені статусом держслужбовця. Після реформи вони отримають можливість заробляти гідні кошти.
Вітчизняний нотаріат повинен провадити свою діяльність на основі саморегулювання. Головним недоліком суспільного функціонування нотаріату в Україні є відсутність професійної самоврядної організації, на яку покладено представництво професії на всіх рівнях, організацію стажування, утворення та скасування нотаріальних офісів, вирішення спорів між самими нотаріусами, контроль за діяльністю «братів по цеху», що є додатковою гарантією високої якості нотаріальних послуг, переконаний президент асоціації приватних нотаріусів Харківської області Володимир Марченко. Контроль з боку держави доцільний лише на рівні законів. Ще один суттєвий аспект: професія нотаріуса, якщо він має бути неупередженим, незалежним, потребує не лише юридичних знань, а й досвіду. Не може людина зі студентської лави відразу пересісти в крісло нотаріуса. В Японії, до речі, наймолодшому представникові цієї професії 57 років.
Україна прагне в Євросоюз, однак без вступу до Міжнародної спілки латинського нотаріату (до неї входить понад сто країн світу) шлях туди закритий. 2003 року представникам вітчизняного нотаріату повідомили умови членства в цій організації: ухвалення нового закону, створення єдиного нотаріату і незалежної самоврядної професійної організації. Наприкінці березня в парламентському комітеті з правової політики плануються слухання щодо реформи цієї інституції. Наразі правники розробляють нотаріально-процесуальний кодекс.

Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:

• НА ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ НЕ ПОДАНО 316 НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
• ДЛЯ ГРОМАДЯН ДЕЯКИХ КРАЇН ЗАПРОВАДЯТЬ БІОМЕТРИЧНИЙ КОНТРОЛЬ
• ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
• СУДИ МОЖУТЬ ПРИПИНИТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ

назад »»»