ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
СПОЖИВЧІ КРЕДИТИ «ГОДУЮТЬ» ЧУЖУ ЕКОНОМІКУ

Україна, як стверджують експерти і засвідчують статистичні дані, належить до держав, які динамічно розвиваються. Торік приріст ВВП був 7,3% (у 2006-му — 7%), обсяги промислової продукції повагомішали на 10,2% (6,2%). Валютні резерви Національного банку досягли 32,46 млрд дол. (річний здобуток — 10,20 млрд дол.). Проте, на жаль, «пожвавішала» інфляція — 16,6% (у 2006-му — 11,6%).

Значні здобутки і у банківської системи. Ліцензії на реалізацію банківських операцій мають 175 банків (у 2006-му — 170). У стадії ліквідації перебуває дев’ятнадцять банків (шістнадцять — за рішеннями НБУ, три — за судовими). Філійна мережа банків охоплює 1362 відділення.
На початок нинішнього року обсяг чистих банківських активів досяг 598,3 млрд грн. (+75,9%). Це переважно відбулось за рахунок збільшення обсягів кредитування, його частка сягає 81,3% усіх активів. Минулоріч банки отримали 6,6 млрд грн. прибутку (у 2006-му — 4,1 млрд). Наші громадяни поклали на депозити на 33,5 млрд грн більше (+46,2%), а підприємства — на 15,7 млрд (+25,6%).
Банківські кредитні ставки у національній валюті зменшились з 15,1 до 14,4% річних. Сума кредитів, наданих суб’єктам господарювання, зросла на 62,9%, а фізичним особам — на 97,8%. Довгострокових кредитів видано на 85,7% більше, аж 291,9 млрд грн, тобто 60% від усіх кредитів.
Одначе ситуація з кредитами хвилює президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняку. Україна та її громадяни привчаються жити в борг. Тепер заборгованість держави перевищує 54% ВВП. Борг сягнув 20 млрд дол., торік наша країна позичила за кордоном 6 млрд дол. Банки, здебільшого з першої десятки, напозичали 25 млрд дол. Прилучились до кредитування за кордоном і вітчизняні підприємства, тож корпоративні борги зростають. З одного боку, це непогано, адже іноземці почали довіряти нашим підприємствам, які вкладають позичене у розвиток виробництва, створення нових робочих місць.
Та експерти МВФ стверджують, коли зовнішній борг країни перевищує 49,7%, вона входить до зони ризику й вірогідність економічної кризи сягає 70%. Щоправда, в України є певні плюси. Торік фінансова криза боляче зачепила банки Казахстану, які запозичили чимало іноземних коштів, у тому числі й через те, що в тій державі частка іноземного капіталу у банківській системі становить лише 4%. У нас — удесятеро більше. Тож фінансові проблеми, якщо вони виникнуть, українсько-іноземні банки зможуть перекласти на материнські фінансові установи.
Вітчизняні банки, як і раніше, залучатимуть кошти за кордоном, але вони через очікувану світову фінансову кризу будуть дорожчими. Їхня ціна вже підскочила на 2-3%. Проте банки змушені залучати гроші за кордоном — там кредити дешевші й триваліші. Дорожчатимуть фінансові ресурси і всередині країни. Зараз банки понад 55% коштів залучають в Україні, в тому числі завдяки депозитам наших громадян.
На думку Олександра Сугоняки, прив’язувати національну валюту до долара небезпечно, коли на міжнародних фінансових ринках виникають серйозні проблеми. Хоча це вигідно експортерам.
Україна входить до зони ризику через наближення світової фінансової кризи, яка розгориться, за прогнозами експертів, нинішнього травня. На світовому ринку дорожчають енергоносії, фінансові ресурси, проблеми інфляції стали глобальними. Минулого року у більшості, навіть розвинутих країн, інфляція була зависокою. У нас вона досягла свого піку за останні п’ять років — 16,6%.
Негативно, на думку президента АУБ, впливає на вітчизняну економіку збільшення темпів і обсягів кредитування населення. Банки вже видали громадянам 160 млрд грн позик, майже таку суму грошей люди поклали на депозити. На жаль, понад 80% позичених грошей наші громадяни витрачають на імпортні товари, підтримуючи іноземну економіку й не сприяючи розвитку вітчизняної. Це означає, що невдовзі у них будуть проблеми зі зростанням доходів, адже основне їхнє джерело — робота. Чим більше імпортних товарів, тим негативнішим буде сальдо торгового балансу і сальдо платіжного балансу України. До того ж, розкручуватиметься інфляція. Людина збирала гроші на певну покупку, а потім їй вдалось взяти кредит, і зібрані гроші вона понесе на ринок.
Тож потрібно радикально зменшити кредитування громадян. На це буде спрямована й постанова Нацбанку, якою має бути урівноважено розриви у термінах за довгостроковими активами й пасивами банків, що мають враховувати фінустанови під час формування адекватності капіталу. Тоді вони змушені будуть сповільнити темпи нарощування кредитування. Напевно, скоротяться й терміни іпотечного кредитування.
Якщо поскромнішає кредитування фізичних осіб і збільшаться позики підприємствам, вони розвиватимуть виробництво, зростатимуть доходи їхніх працівників.
Олександр Сугоняко переконаний, що треба негайно спинити виплату компенсацій за знецінені вклади в Ощадбанку колишнього СРСР. Вони впливають на підвищення інфляції, яка має світову тенденцію до зростання, що простежувалось наприкінці літа 2006 року. Та уряд замість того, аби розробити стратегію подолання інфляції, почав нинішній рік із повернення вкладів. Фінансові ресурси слід спрямувати на формування товарних резервів, вважає президент АУБ. Дефіцит державного бюджету, який планується у 3-4%, зависокий, він має бути 2-1,5%. Уряд не втримає інфляцію на задекларованому рівні 9,6%, якщо він не зменшить бюджетний дефіцит і соціальні виплати, інфляція може бути шаленою.
Що стосується СОТ і приєднання до неї України з її банківською системою, то наголошує президент АУБ, держави вступають до цієї організації, аби захистити свої ринки, певні галузі й отримати доступ до іноземних ринків. Вітчизняна банківська система давно не має обмежень стосовно участі в ній іноземного капіталу. Вона не захищена. Вже немає національного банківського капіталу — Україна здала свій банківський ринок. На жаль, на ньому немає рівних умов для конкуренції вітчизняних та іноземних банків. Зарубіжні банки отримують у нас великі прибутки, бо беруть дешеві кредити за кордоном, а кредитні ставки в Україні не поспішають знижувати. Натоміть урізають депозитні ставки.
У нас не буде проблем зі створенням органу, який наглядатиме за філіями іноземних банків, яким буде дозволено, згідно із СОТівськими законами, працювати у нас. Та філії не поспішатимуть з приходом, бо в цьому не дуже зацікавлені дочірні банки іноземних фінустанов. Поки Нацбанк пише умови для їхньої діяльності на наших теренах.
А ось міністр фінансів Віктор Пинзеник переконаний, що на інфляційну ситуацію січня найменше вплинули соціальні виплати. Інфляція була зумовлена не лише впливом зовнішніх чинників (зростанням цін на енергоносії, зернові культури, олію та деякі інші товари), а й певними діями колишнього уряду. Торік у економіці країни формувався істотний інфляційний навіс. З минулорічного травня прискорились темпи зростання цін з 10,6 до 16,6%. До того ж, уряд узяв позики за кордоном, у тому числі для автодору. Тож 2,1 млрд дол. перетворились на гривні, на жаль, через Нацбанк. Це призвело до неабиякого зростання монетарних показників у четвертому кварталі. У грудні істотно зменшився рахунок уряду, що знаходиться в НБУ, тобто видатки бюджету, передбачені законом і здійснюються міністерствами та відомствами.
Цьогорічний фонд заробітної плати, який реально дасть економіка, становитиме 290 млрд грн, бюджет Пенсійного фонду — 141, прямі соціальні виплати — 431, у середньому на місяць — 36 млрд. Компенсаційні виплати за знецінені вклади сягають лише 1,9% цієї суми, тож не є причиною січневої інфляція у 2,9%. Від початку року уряд почав використовувати монетарні інструменти протидії інфляції. Впродовж січня грошова база зменшена на 4%, грошова маса — на 1,1%. Попри значні виплати, кількість грошей, які ходять поза банками, перебувають у населення, скоротилась на 5,1% (майже на 6 млрд грн). Обсяг стерилізації грошей через рахунок уряду дорівнює 4,7 млрд грн, цей рахунок зріс на 5,6 млрд грн. Нацбанк стерилізував 5,5 млрд грн через депозитні сертифікати (3,5 млрд) і завдяки операцій на валютному ринку (2 млрд). Тобто загальна стерилізація грошей досягла 10,2 млрд грн.
Торішній дефіцит держбюджету — 9,8 млрд грн, тобто 1,4% ВВП. У січні він зведений з профіцитом — доходів більше, ніж видатків. На 545 млн грн більше отримано надходжень (+7%). Причому понад план відшкодовано 120 млн ПДВ його платникам, аби врегулювати проблеми вилучення обігових коштів.
Мінфін підготував заходи щодо вдосконалення системи адміністрування податку на додану вартість. Передбачається надання розшифровки податкового кредиту та податкових зобов’язань. Вдосконалиться діяльність контрагентів під час складання платниками декларацій на відшкодування ПДВ. Це скоротить час податкових перевірок для повернення ПДВ підприємцям. Механізм його відшкодування стане прозорим, буде запроваджено нову філософію оподаткування — тотального контролю не буде, перевірятимуть лише відхилення.
Мінфін також відновлює розробку єдиної інформаційної бази державних фінансів, започатковану у 2005 році. Вона потрібна для забезпечення прозорості руху державних коштів і контролю за ними, оперативного й ефективного опрацювання інформації фінансовими відомствами, передовсім при формуванні й виконанні бюджетів усіх рівнів. Буде розроблено регламент обміну інформацією між Мінфіном і місцевими фінорганами. Оскільки нині немає єдиної трансакційної системи, сповільнюється отримання і опрацювання поточної фінансової інформації щодо місцевих бюджетів. Неприпустимо, аби у час інформаційних технологій обмін даними відбувався повільніше, ніж це має бути за світовими стандартами.
Мінфін оголосив про проведення конкурсу на найкраще підприємство кварталу. Так вирішили відзначити вітчизняні підприємства, які нарощують сплату податків до бюджету, виявляють громадянську активність та ініціативу. Приріст обсягів сплати податків — ключовий критерій для визнання підприємства переможцем у конкурсі.
Нагадаємо, що 2005 року Мінфін ініціював налагодження партнерських відносин між владою та бізнесом. У результаті такої співпраці підприємства почали виходити з «тіні», працювати задля блага економіки держави. Тоді уряд знайшов розуміння серед підприємців у прагненні забезпечувати необхідні бюджетні виплати своїм співвітчизникам — лікарям, учителям, працівникам культури, а також можливості ці виплати збільшувати. Підприємці надали безпрецедентну підтримку уряду у прагненні розвивати інновації, збільшувати видатки розвитку, можливими засобами бюджету стимулювати економіку. Уряд знову прагне відновити довіру до влади, створити сприятливі умови для розвитку вітчизняного підприємництва. Адже успішна робота підприємств, що нарощують сплату податків до бюджету, є свідченням зростання громадянської свідомості та відповідальності перед державою, суспільством, своїми співвітчизниками.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ЯК СТРИМАТИ ІНФЛЯЦІЮ?
• УКРАЇНА СКОРОТИЛА ЕКСПОРТ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

назад »»»