ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПОЛІТИКА
КОЛИ ЗАПРАЦЮЄ ВР?
НИНІШНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЖУТЬ БУТИ ЛИШЕ ШИРМОЮ ДЛЯ ІНШИХ НАМІРІВ

Парламентська криза в Україні, вочевидь, переходить у фінальну стадію. Після того, як на початку нинішнього тижня Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк і керівники парламентських фракцій замість традиційної погоджувальної ради провели спеціальне засідання «круглого столу», стало зрозуміло: парламент візьметься за роботу або «заглухне» остаточно. Тепер головні дискусії ведуться у площині: як саме може запрацювати Верховна Рада? Себто, чи збережеться чинна коаліція, чи ми станемо свідками її переформатування?
Останнім часом хто тільки не висловлювався стосовно того, кому найбільше вигідний нинішній парламентський «тайм-аут». Проте найдошкульнішим ударом стала заява представниці Президента у Верховній Раді Оксани Слюсаренко. Вона недвозначно заявила, що «подальше блокування може бути вигідне не лише меншості, а й частині коаліції — фракції БЮТ». На її думку, зусилля більшості щодо виходу з протистояння у ВР не достатньо наполегливі, що створює підґрунтя для припущень про існування прихованих мотивів такої млявої активності.
Подібні заяви дають підстави вважати, що між Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко знову пробігла «чорна кішка». До того ж, бютівці одразу після подібних звинувачень заявили, що вони виступають за негайне розблокування роботи парламенту без будь-яких попередніх умов.
Утім, пані Слюсаренко не обмежилася такими розпливчастими поясненнями своєї позиції. «На порядку денному парламенту — ухвалення важливих для держави законопроектів,— продовжує вона.— Деякі з них викликають, м’яко кажучи, стриманий оптимізм усередині БЮТ. Передовсім це — закон про Кабінет Міністрів, запропонована редакція якого з відомих причин не влаштовує цю політичну силу».
Нагадаємо, коаліційна угода, підписана чинною більшістю, передбачає ухвалення змін до закону про уряд, оскільки документ, що діє нині, на думку Президента, не в усьому відповідає Конституції. До того ж, він неабияк урізав повноваження Віктора Ющенка, котрі глава держави понад рік воліє повернути.
Однак ситуація із законом про Кабмін непроста. Адже на початку минулого року саме БЮТ допоміг тодішній коаліції у складі Партії регіонів, Соцпартії та КПУ подолати президентське вето на цей документ. Причому сталося це через день після публічних домовленостей між Віктором Ющенком, Віктором Януковичем і Олександром Морозом щодо спільного доопрацювання законопроекту.
А вже восени, одразу після дострокових парламентських виборів, тоді ще потенційні учасники коаліції (БЮТ і «Наша Україна — Народна самооборона») домовилися ухвалити нову редакцію закону про уряд. Спочатку йшлось про те, щоб проголосувати за цей документ перед затвердженням прем’єр-міністра. Втім, від цієї ідеї довелося відмовитися, бо Партія регіонів пригрозила заблокувати трибуну і не дозволити коаліції працювати, якщо вона бодай у чомусь відхилиться від норм регламенту.
Тож Президент і його Секретаріат, скажемо так, пропустили Юлію Тимошенко вперед, отримавши від неї запевнення, що нова редакція закону про Кабінет Міністрів побачить світ невдовзі після її сходження у керівники уряду. А до його ухвалення долучиться уся бютівська фракція.
Після того події розгорталися надто динамічно, в результаті чого Верховна Рада так і не спромоглася продемонструвати світові й Україні, на що вона здатна. Наприкінці грудня з боєм було затверджено державний бюджет на 2008 рік. У січні вдалося ратифікувати угоду між нашою державою та Євросоюзом про спрощене отримання віз деякими категоріями громадян України. На цьому парламент «заглючило». Тож Юлія Тимошенко та її соратники можуть з чесними очима розводити руками і «кивати» на опозиційні фракції.
Насправді, якщо ще одні дострокові вибори відбудуться, саме у БЮТ є непогані шанси перемогти на них і закріпити свої позиції. Цікаво, що про ймовірність таких парламентських виборів нині заговорили навіть люди з оточення Президента. Скажімо, міністр юстиції Микола Оніщук тривалий час був одним із тих, хто не хотів підписувати коаліційну угоду з блоком Тимошенко, чим неабияк попсував нерви тоді ще майбутній прем’єрці.
Тепер же пан Оніщук заявляє, що Президент матиме всі юридичні підстави підписати указ про дострокове припинення повноважень парламенту, якщо Верховна Рада протягом тридцяти днів не відновить свою роботу. Міністр посилається на те, що в торішньому остаточному указі Віктора Ющенка про призначення позачергових виборів до Верховної Ради не було посилання на ст. 90 Конституції, якою забороняється припинення повноважень парламенту впродовж року після дострокових виборів.
«Потреба в проведенні дострокових виборів була обумовлена внутрішньопарламентськими чинниками — парламент став не повноважним, Президент не реалізував тоді своє право стосовно припинення повноважень ВР, передбачене у 90-й статті Основного закону»,— зауважив міністр. За його словами, через це парламент не може скористатися конституційним імунітетом, визначеним у названій статті.
Загалом така позиція, хоча й суперечлива, але має право на життя. То вже є предметом юридичних дискусій (в ідеалі — в Конституційному Суді): чи має рацію пан Оніщук. Цікаво, що це говорить людина, наближена до глави держави. Отже, відповідна громадська думка починає формуватися? До того ж, більша половина із магічних 30 днів минула якраз цього тижня.
Припущення цікаве, але не єдине. Можливо, якраз навпаки: завдання деяких людей з президентського оточення у такий спосіб приспати пильність БЮТ, а самим кинути основні сили на можливе переформатування коаліції. Зробити це чисто й бездоганно з юридичної й тим паче політкоректної точки зору буде непросто, про що ми розмірковували у минулому числі. Однак, як мовиться, сміливість міста бере, не те, що українських політиків.
Такий висновок напрошується ось чому. Пригадаймо, як улітку 2006 року після проголошення про створення коаліції демократичних сил між «Нашою Україною», БЮТ і СПУ, опозиція довго блокувала парламентську роботу. Тоді їхні вимоги були логічними, адже коаліціянти, які не йняли самі собі віри, надумали обирати Прем’єр-міністра та Голову Верховної Ради... пакетом.
Кілька тижнів тривала блокада, а представники коаліції та меншості намагалися домовитися, паралельно ділили парламентські комітети (тоді цей процес також був непростим). Лише на ранок 6 липня учасники переговорів повідомили, що дійшли згоди. Розблокувати трибуну допомогла домовленість про виконання дев’яти пунктів, безболісних для коаліції на той момент. Та опівдні стало зрозуміло, що всі переговори і пункти були лише прикриттям, бо найцікавіші події у Верховній Раді позаминулого року почалися на вечірньому засіданні з обрання спікером Олександра Мороза та подальшого його переходу до іншого табору.
Як би не сталося так, що нинішні «круглі столи» та висування нових проектів постанов (зокрема щодо НАТО) не стали приховуванням чогось глобальнішого і важливішого. Тим паче, експерти кажуть: нині непоганий час для спроби звільнити Юлію Тимошенко з прем’єрської посади. Адже на газовому «фронті» у нас знову виникли певні проблеми. Ось тільки питання: чи стримає тоді хтось Юлію Володимирівну у майбутній президентській гонитві? Втім, це — тема для інших роздумів.

Ярослав ГАЛАТА
також у паперовій версії читайте:

• ДОЖИВЕМО ДО ПОНЕДІЛКА?

назад »»»