ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
КАЗАХСТАН В ЕКСПОРТНОМУ ПОТЕНЦІАЛІ УКРАЇНИ

Як відомо, експортний потенціал відіграє суттєву роль у благополуччі кожної країни. Україна налагодила торгівлю з 200 державами. За десять торішніх місяців обсяг вітчизняного експорту становив 39,9 млрд дол. і зріс порівняно з 2006 р. на 27,4%, а імпорт досяг 48,2 млрд дол. (плюс 32,9%). Тож від'ємне торговельне сальдо дорівнювало 8,2 млрд дол. (у 2006-му — 4,8 млрд дол.). До країн СНД було експортовано 37,9% усіх товарів, до Євросоюзу — 28,4% (у 2006-му відповідно 32,1 і 31,3%). Найбільше вітчизняної продукції постачали до Росії — 25,8%, Туреччини — 7,4, Італії — 5,5, Німеччини та Польщі — по 3,4, Білорусі — 3,2, Казахстану — 2,9%. Неабияк зросли експортні постачання до Узбекистану, Казахстану, Туркменістану, Росії та Молдови, а серед країн ЄС — до Франції, Німеччини, Австрії, Чехії й Угорщини. На жаль, поскромнішали обсяги експорту до Китаю, США, Великої Британії та Японії. Торік з країн СНД було імпортовано 43% усіх товарів, з Європейського Союзу — 36,4% (у 2006-му — 45,9 і 35,3%).

Україна, як і раніше, переважно продає недорогоцінні метали і вироби з них, мінеральні добрива, механічне та електричне обладнання, транспортні засоби і шляхове обладнання, продукцію хімічної й пов'язаних з нею галузей промисловості.
Сьоме місце серед торгових партнерів України займає Казахстан. За десять місяців минулого року товарообіг між ними становив 2,53 млрд дол. Імпорт українських товарів — 1,18 млрд дол. (плюс 17,6%), експорт продукції з Казахстану — 1,35 млрд дол. (плюс 175,5%) і його частка у загальному товарообігу сягає 53%. Наша країна постачає до Казахстану машини та устаткування (30%, або 354 млн дол.), металургійну продукцію (33%, або 420 млн дол.), а також вироби харчової, хімічної, будівельної, обробної галузей. З Казахстану надходить нафта та нафтопродукти (82%), металургійна продукція, машини та устаткування, агропромислова продукція.
До речі, Казахстан одним із перших на пострадянському просторі побудував ринкову економіку. У 2000 році це визнала Європа, а через рік і США. Це, за словами посла Казахстану в Україні Амангельди Жумабаєва, далось нелегко. 1994-го президент Казахстану ухвалив радикальне рішення — розпустив парламент, який «блокував» законопроекти, що мали створити підґрунтя ринкових відносин, зокрема про приватизацію державного майна та продаж землі. Впродовж року своїми указами затвердив понад сто «ринкових» законів. Ринковий механізм було запущено.
Казахстан створив сучасну банківську систему, котра відповідає вимогам міжнародних стандартів. Країна залучила більш як 70 млрд дол. іноземних інвестицій. У свою чергу, тамтешні банки почали вкладати гроші в інші країни. У Росію та Центральну Азію інвестовано 18 млрд дол. В Україну у 2006-му — 100 млн дол., торік — 500 млн дол. Зазвичай вони вкладаються в галузі, що швидко дають відда-чу, зокрема, у будівництво, нафтові термінали, бізнес-центри. Проте є й об'єкти соціального призначення. Приміром, у Борисполі будують Центр онкології та серцево-судинних захворювань. Цей об'єкт вартістю 100 млн дол. фінансується урядом США, але є й частка казахських банків. А інвестиційно-промислова група «Євразія-Україна» та «БанкТуранАлем» придбали солідний пакет акцій Національної страхової компанії «Оранта» та Український кредитно-торговий банк, який тепер називається БТА банк.
За словами посла, економічні відносини з Україною є пріоритетними у зовнішній політиці Казахстану. За допомогою України Казахстан зможе вийти на європейські ринки товарів і послуг. Наша країна посідає четверте місце серед торгових партнерів Казахстану (на першому — Росія — 16 млрд дол., потім Китай — 10 млрд дол. і Європа). За радянських часів Україна виробляла 20% валової продукції Союзу, а частка Казахстану не перевищувала 5%. Зараз за валовим випуском продукції Казахстан майже наздоганяє нашу державу (торік її виробництво сягнуло 80 млрд дол., у нас — більш ніж 100 млрд дол.).
Нині між двома країнами активно розвивається військово-технічна співпраця, створюються спільні підприємства, продукцію яких використовують в Казахстані, постачають до країн Азійського регіону. Казахстану вигідно відкривати в Україні підприємства, які б переробляли його сировину, зокрема нафту, і відправляли готову продукцію до Європи. Нещодавно Кустанайський дизельний завод «Агромашхолдинг» організував спільне складання гусеничного трактора за ліцензією Харківського тракторного заводу. До речі, на всі транзитні вантажопотоки з Казахстану наша країна встановила пільгові тарифи.
Особливо активізувалась співпраця між двома країнами минулого року, який був проголошений Роком Казахстану в Україні. Проведено понад двісті (переважно економічних) великих заходів, зокрема спільні бізнес-форуми, поїздки бізнесменів у регіони, пройшов навіть зліт цілинників. Між Торгово-промисловою палатою Казахстану та Українським союзом промисловців і підприємців підписано положення про створення ради з інвестицій.
Торік було підписано угоду про співпрацю між Мангистауською та Львівською областями. Остання має хорошу інфраструктуру й зручний вихід на ринки Європи. На її території Казахстан зацікавлений створювати спільні підприємства, аби їхня продукція реалізувалась не лише на українському ринку, а й на європейських. Є наміри підписати угоду з львівським заводом комунального транспорту про постачання до Мангистауської області його продукції. Львівська влада запропонувала спільно збудувати бізнес-центр, модернізувати нафтопереробний завод «Галичина» та спорудити за участю казахського капіталу новий нафтопереробний завод. У Мангистауську область постачатимуть бурові установки, що випускають на Дрогобицькому долотному заводі.
Народи двох країн об'єднує великий Кобзар, який у 1850–1857 рр. перебував у засланні в Мангистауській області. В пам'ять про нього 1939-го Форт-Алесандровський був перейменований на Форт-Шевченко, де на честь великого поета створено музеї, галереї. А місцеві жителі називають своїх синів іменем Тарас.
Угоду про торговельно-економічну, науково-технічну й культурну співпрацю було підписано між Карагандинською та Дніпропетровською областями. За підсумками 2006 року товарообіг між Казахстаном і Дніпропетровщиною становив 301 млн дол. (торік перевищив 500 млн дол.), у тому числі казахський експорт — понад 133 млн дол. Торік обсяг експорту товарів із Придніпров'я в Казахстан зріс у 2,6 раза, імпорту — на 46%. Дніпропетровщина постачає продукцію металургійної промисловості, руди, шлаки, золу, механічне устаткування, полімерні матеріали, пластмаси, каучук, вироби целюлозно-паперової галузі. З Казахстану надходить нафта та продукти її переробки, чорні метали й вироби з них, транспортні засоби.
Казахстан — багатонаціональна країна, в ній живуть представники більш ніж ста національностей, зокрема, півмільйона українців. Представники кожної національності мають свій національно-культурний центр, вони об'єднуються в Асамблею народів Казахстану. У багатьох школах діти вивчають українську мову, а в Астані створено школу, в якій всі предмети викладають українською. Майже 70% її випускників вступають до українських ВНЗ. Незабаром у Київському Національному університеті імені Т. Шевченка буде відкрито факультет, де студенти вивчатимуть казахську мову. Чимало молодих людей з Казахстану навчається у вищих навчальних закладах України.
У Казахстані передбачено пільги під час реєстрації іноземних компаній. Є й преференції для ведення бізнесу у певних секторах економіки, зокрема щодо звільнення від податку на землю на п'ять років. Якщо підприємство вкладає кошти в основні фонди нафтогазового сектора, йому на 20 років дають пільги в оподаткуванні прибутку. Звільняється від митних зборів ввезення устаткування для реалізації проектів щодо підвищення якості продукції.
Усі закупівлі в Казахстані проводяться за допомогою прозорих тендерів. Участь у них можуть брати лише національні компанії або ті, що мають представництво у Казахстані. Офшорні компанії до тендерів не допускаються. Переможців оголошують публічно і дають детальний опис умов, на яких вони перемогли. Після кожного тендера проводиться аудит з обґрунтування цін.
Стосовно нафти, то угода на її постачання була підписана з Казахстаном у 1994 році й експорт з кожним роком зростав. Проте нині Казахстан зафіксував, що певна частка нафти реекспортується Україною в інші країни. Це негативно впливає на прибутки казахського бюджету. Тож не виключено, що постачання нафти буде скорочено. Теоретично Казахстан підтримує проект нафтопроводу Одеса—Броди. Та вільної нафти для його наповнення немає, бо вся вона розподілена на п'ять— десять років наперед. Та й добувають нафту переважно іноземні компанії, яким щось диктувати не можна.
Головне — економічно-культурні відносини Казахстану й України міцнішатимуть у 2008-му. Адже він проголошений Роком України в Казахстані.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• «ЗОЛОТИЙ» КИТАЙ
• НАШ ІНВЕСТОР — ЄБРР

назад »»»