ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ЕКОНОМІЧНІ ВИСНОВКИ ДАВОСА
Минулого тижня завершився Міжнародний економічний форум, який на початку кожного року традиційно влаштовують у швейцарському курортному гірському містечку Давос. Цього разу він відбувся за умов посилення ризику для стабільного розвитку глобальної економіки.

Насамперед це пов'язано з фінансовими проблемами Сполучених Штатів Америки. Причин чимало. Провалився курс стимулювання розвитку економіки астрономічними військовими витратами. Ірак й Афганістан, як «чорна прірва», поглинають колосальні ресурси. Інша причина пов'язана з відмовою адміністрації Джорджа Буша від звичного потужного державного регулювання ринку. «Невидима рука» вільного ринку вкотре жорстко відкоригувала економічні та політичні помилки.
Розпочавшись торік, американська криза неплатежів за кредитами та заставами за нерухомість спровокувала банківську кризу, через яку погіршилося економічне становище країни. Звичка жити в борг негативно позначилася на виробничому секторі економіки, адже в борг доводиться брати чужі гроші на певний час, а віддавати свої назавжди. Очікування економічного спаду та зменшення попиту на американському ринку призвели до прикрих наслідків на азійських фондових ринках. Це й не дивно, адже саме в Азії відчувається найбільша залежність від стану торгівлі зі США.
Глобалізацію часто порівнюють з процесом виробництва, коли китайці працюють за американські гроші, продаючи в США вироблений товар. Та якщо гроші знецінюються, постає питання щодо доцільності праці, а це загрожує стабільному зростанню виробництва в азійських країнах.
Тому рішення президента Джорджа Буша напередодні Давоського економічного форуму скоротити податки на суму понад 140 мільярдів доларів, аби зберегти внутрішній попит на продукцію американського виробництва та запобігти спаду економіки, лише посилило паніку на біржі. Спекулянти занепокоєні: якщо вжиті заходи не дадуть позитивного результату, уряд США не матиме інших дієвих засобів для впливу на стан економіки.
Песимісти переконані, що глобальні економічні проблеми тільки починають поглиблюватися. Зокрема, прогнозується подорожчання сільськогосподарської продукції. Такий стан речей зумовлюється дефіцитом орної землі, продуктивність котрої є замалою, аби прогодувати населення, чисельність якого дедалі збільшується. Крім того, у багатьох країнах сільськогосподарські виробники потерпають від нестачі води. Негативний вплив на ціни справляє також послідовна політика Європейського Союзу, спрямована на заміну бензину біопаливом. Унаслідок цього зменшуються посіви зернових, зростає ціна на продукти харчування.
Глобальний взаємозв'язок головних економічних систем світу негайно спровокував нервозність на японській та європейських фондових біржах. Російський фондовий ринок також стурбовано відреагував на очікувану перспективу падіння попиту на нафту, що стане неминучим наслідком економічного спаду.
Інформації для роздумів додав відомий фінансовий спекулянт Джордж Сорос, який прогнозує закінчення епохи домінування долара як головної валюти світової економіки. Однак цей процес навряд чи буде «миттєвим». Зважаючи на масштаб американської економіки, він триватиме принаймні наступні п'ять — десять років. Ця проблема відразу стала основною темою дебатів претендентів на посаду президента Сполучених Штатів. Наприклад, представник демократів Барак Обама вважає, що в США настала криза не економіки, а американської мрії, що додає стимулів до економічного розвитку. Тому головним завданням нового президента, на його думку, є відродження цієї мрії.
Визнаючи важливість суб'єктивних чинників економічного розвитку, слід зазначити, що не можна не брати до уваги й об'єктивні тенденції. Зокрема, змінилася роль різних країн у глобальному розподілі праці. Досі США та Європейський Союз були основними ринками споживання товарів, виготовлених у країнах третього світу. Тепер дедалі більша кількість ресурсів використовується такими гігантами, як Китай, Індія, Росія, тобто за місцем виробництва. Внаслідок цього долар та євро щораз частіше поступатимуться іншим регіональним валютам — китайському юаню, японській єні, індійській рупії, російському рублю. Зазначена тенденція потребуватиме ще більш складної та ризикованої глобальної кредитно-фінансової політики.
Які це матиме наслідки для України? Президент Віктор Ющенко в Давосі взяв участь у обговоренні проблем, що стосуються транспортування енергоресурсів, прав людини та європейської інтеграції. Та вже в травні під час енергетичного форуму в Києві можна буде дійти висновків, як очікування кризи світової економіки позначилося на обсягах іноземних інвестицій в українську економіку. Зокрема, падіння курсу акцій на світових ринках, на жаль, зменшує ціну потенційних приватизаційних об'єктів в Україні, а отже, б'є по соціальних зобов'язаннях уряду, що спонукатиме владу й опозицію в країні до відповідальності та співпраці.
також у паперовій версії читайте:

• ІТАЛІЙСЬКА ПОЛІТИЧНА ТРАДИЦІЯ
• ГРЕЦІЯ ШУКАЄ МИРУ З ТУРЕЧЧИНОЮ

назад »»»