ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
НОВОРІЧНІ ВАРІАЦІЇ НА ФІНАНСОВІ ТЕМИ

1.
Те, що парламентарі таки спромоглися вчасно ухвалити державний бюджет, відкрило можливості для затвердження місцевих кошторисів. Аби у регіонах вчасно фінансували соціальну сферу, виплачували зарплату бюджетникам. Що стосується держбюджету, то, на думку Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, це документ нової якості й нового наповнення. Він є суттєвим кроком до значного підвищення рівня життя людей. «Регіонали» ж запевняють, що цей бюджет антинародний і блюзнірський, бо у ньому не передбачена низка соціальних видатків.

Бюджет ухвалили у пожежному порядку, щоб Україну не спіткала соціальна катастрофа, коли не виплачуються пенсії та заробітна плата, вважає Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк. До того ж, з 1 січня набирають чинності фіскальні закони, якими можна скоротити податкову базу на 18 млрд грн, збільшуючи на зазначену суму бюджетний дефіцит, що є неприпустимим, наголошує глава держави Віктор Ющенко. Він хоч і не вважає бюджет цілковито доопрацьованим і збалансованим, але підтримав його ухвалення. Президент наполягає, щоб бюджет був доопрацьований за місяць-півтора. Централізації коштів, що практикувалась у попередні роки, не повинно бути. До місцевих бюджетів потрібно передати 10 млрд грн, а особливу увагу надати фінансуванню війська. Адже на нього чекає перехід на контрактну систему, відновлення боєздатності частин, які втратили її за останні два роки, утилізація боєприпасів.
Щоправда, застерігають експерти, під час перегляду бюджету в лютому-березні можуть виникнути проблеми. Бо зміни доведеться вносити, виходячи з економічних можливостей, що склалися у місяці, коли до державної скарбниці надходить найменше коштів у вигляді податків. Адже більшість галузей таки долучилась до новорічних канікул. Тож не виключено, що додаткові соціальні виплати будуть «заморожені». Напевно, вдадуться до адміністративних важелів, щоб затягти момент обіцяних виплат.
Деякі експерти запевняють, що бюджет-2008 можна вважати продовженням бюджетної реформи першої половини 2005 року. Тоді урядові Юлії Тимошенко вдалося збільшити держбюджет у півтора раза. Проте у цьогорічному реформи радикальніші. На відміну від торішнього бюджету передбачене масштабне фінансування соціальних програм. А «родзинка» нового кошторису — 20 млрд грн на повернення знецінених вкладів у Ощадбанку СРСР. Щоб не провокувати цим збільшення і без того високої інфляції, уряд пропонує виплатити грішми поки 6 млрд грн. Нагадаємо, що за попередній рік інфляція становила 16,6%, річне зростання цін на продовольчі товари — 23, а на непродовольчі та послуги відповідно 6 і 12%. Попередній рекорд річної інфляції (12,3% у 2004 р.) був також за уряду Віктора Януковича.

2.
Хоча нардеп від Партії регіонів Інна Богословська зазначає, що головною причиною минулорічної інфляції була політична нестабільність та перманентні виборчі кампанії впродовж останніх трьох років, що викликали розкручування популістських обіцянок, а також щорічні зміни влади та коливання в економічній політиці різних урядів. Крім того, інфляцію спричинило блокування діяльності Верховної Ради. В результаті інфляція стала неминучою, оскільки влада була позбавлена можливості ухвалювати потрібні закони для зниження податкового тиску і розвитку національного виробництва. До того ж, інфляцію викликало спекулятивне підвищення цін багатьма виробниками основних продуктів харчування і споживчих товарів, які скористалися ослабленням влади під час політичного протистояння і виборчої кампанії й створили штучний стрибок цін. Серед таких було чимало представників колишньої опозиції.
Аби не підштовхнути інфляцію, 2 млрд компенсаційних коштів спрямують на придбання товарів тривалого користування українського виробництва. Це може створити додатковий попит на вітчизняну продукцію і, в свою чергу, сприятиме розширенню виробництва, збільшенню зарплат, створенню нових робочих місць. Планується використати компенсаційні кошти на навчання дітей, придбання житла, погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги (а що робити тим, у кого немає боргів?). Тим часом населення знову накопичило борги за комунальні послуги — до 7 млрд 749 млн. Найсуттєвіші вони у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Харківській областях.
Міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко закликає громадян не нагромаджувати борги, сподіваючись погасити їх вкладами з Ощадбанку, адже механізм цього ще не відпрацьований. Він вважає, що вирішити проблеми у житлово-комунальній сфері можна тоді, коли прийде ефективний власник. Аби вийти з кризи, цій галузі необхідне рішуче фінансування у 50 млрд грн. Місцева ж влада виявилась неготовою освоїти і ті 7 млрд, що були виділені торік.
Темпи виконання обіцянок із повернення знецінених вкладів не тільки вражають, а дещо лякають. Багатьом ще належить повірити, що виплати заощаджень, як і перереєстрація вкладників, не обмежені в часі. Обмеження стосується лише одного — реальної суми в тисячу гривень. Насторожує, що виплати провадяться не за рахунок доходів від приватизації та інших фінансових надходжень, а з держбюджету, тобто коштом самих вкладників — платників податків. Про це урядовці вважають за доцільне не говорити. На їхню думку, краще все сприймати та оцінювати у порівнянні. Ці порівняння на користь нинішнього уряду. Справді, в Україні порівняно з сусідами по СНД застосовується найкращий обмінний коефіцієнт. Він уп’ятеро вищий, ніж у Росії, у 35 — ніж у Казахстані й в 105 — ніж у Білорусі. І тисяча гривень — це не 50 грн за рік, як було за попередніх урядів. Та й загалом сума виплат передбачається у 31 раз більшою, ніж було виплачено торік урядом Януковича і в 5,3 раза більше, ніж повернуто за всі роки незалежності (3,8 млрд грн).
Вкладникам запропонують (а не змусять) залишити виплачені компенсації на депозитних рахунках (гривневих — під 13,5%, валютних — 9,5%). Це відповідає середній відсотковій ставці, яка сформувалась на ринку. До речі, в Казахстані, єдиній країні в СНД, що серйозно почала «погашати» знецінені вклади, також не виплачували всіх грошей готівкою. Уряд пропонував людям цінні папери із терміном погашення п’ять–десять років.
Українські виплати в 6 млрд грн дадуть змогу, за підрахунками уряду Юлії Тимошенко, цілковито розрахуватися із 60% вкладників. Адже багато вкладів були невеликими. Щоправда, лідер опозиції Віктор Янукович вважає, що 60% боргу — це не 20, а 76 млрд. Справді, обсяг боргу залежить від того, як рахувати. Приміром, у березні 2003-го уряд В. Януковича подавав до Верховної Ради законопроект, де пропонувалося дорівняти колишній радянський рубль до 23 українських копійок. Тож сума боргу була б автоматично зменшена зі 130 до 28,5 млрд. Нині мовиться не про перерахунок співвідношення радянського рубля до гривні (воно становить за 1 рубль — 1 грн 5 коп.). Перед виплатами буде проведено інвентаризацію вкладів, створено єдиний реєстр вкладників. Як припускають експерти, у процесі інвентаризації може виявитись, що сума заборгованості значно менша, ніж вважали.

3.
За підрахунками експертів Асоціації українських банків, сума заборгованості за вкладами перевищує 200 млрд грн. Василь Юрчишин, експерт Центру імені О. Разумкова, теж переконаний, що вартість заощаджень значно більша. Якщо порівняти мінімальну радянську зарплату з нинішньою, то коефіцієнт повернення має становити 5, тобто за 1 руб. — 5 грн. Він попереджає, що повернуті 6 млрд грн можуть негативно позначитись на українській економіці. Споживчий ринок упереджено почне реагувати на потенційне розширення грошової маси. Це може спричинити інфляційний тиск.
Раніше радикально налаштовані політики пропонували, аби Росія повернула гроші українського Ощадбанку. Уряди двох країн у середині 1990-х підписали угоду з так званим нульовим варіантом, за яким Україна відмовлялася від своїх претензій. Парламент її не ратифікував. Малоймовірно, щоб хтось із нинішніх керівників держави повернувся до цієї теми найближчим часом.
Ще один момент щодо відшкодувань, який критикує опозиція. Вона сумнівається, що уряд збере 12 млрд грн від приватизації, аби спрямувати їх на погашення знецінених вкладів. У цих сумнівах є частка істини. Адже за одинадцять місяців 2007-го план приватизаційних надходжень був виконаний менш ніж на чверть (2,3 млрд грн від 10,5 млрд запланованих). Проте уряд Юлії Тимошенко оголосив, що бере курс на активізацію приватизації. До речі, у Литві, єдиній країні пострадянського простору, що розрахувалась за знеціненими вкладами, кошти для компенсації брали саме від продажу державного майна.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ОЩАДБАНК ОТРИМАВ ЧЕРГОВИЙ ТРАНШ
• А СУДДІ ХТО?
• ТРЕБА СТИМУЛЮВАТИ... АЛЕ ЯК?
• АМКУ ОШТРАФУВАВ ВАТ «ОДЕСЬКИЙ КОРОВАЙ»

назад »»»