ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА УКРАЇНА І СВІТ
ПОЛІТИЧНА ПРОБЛЕМА СЕРБІЇ
Двадцятого січня 2008 року відбувся перший тур виборів президента Сербії. Його особливістю були бюлетені, надруковані п'ятьма мовами: сербською, албанською, угорською, словенською та русинською. Тим самим уряд країни демонстрував толерантність до національних меншин. Але, на думку представників інших народів колишньої Югославії, раніше саме безуспішне намагання створити Велику Сербію призвело спочатку до розпаду Югославії, а тепер і до поділу території історичної Сербії. Тому, незважаючи на досить складне економічне становище, вкотре ключовим питанням нинішніх виборів стала проблема незалежності Косова.

Нині жоден з кандидатів на найвищу державну посаду не погоджується із сумною перспективою неминучої цілковитої незалежності краю. Виступаючи з трибуни Ради Безпеки ООН, нинішній президент Сербії Борис Тадич закликав світову спільноту поважати територіальну цілісність його країни. Він заявив, що Белград ніколи не визнає незалежності Косова. Проти цього спрямовано конкретний план, яким передбачено розрив дипломатичних відносин з країнами, які визнають Косово, та запровадження економічної блокади цього краю. Проте військові заходи з боку Сербії в умовах присутності в краї збройних сил Європейського Союзу та США є неможливими.
Таким чином, Сербія знову сама себе заганяє у глухий кут. Замість того, аби обумовити факт визнання Косова одночасно з підписанням угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Белград розігрує давно биту націоналістичну карту. Тим часом сербське суспільство розривається між природним бажанням «жити, як у Європі» та марними сподіваннями не йти заради цього на жодні поступки.
За цих обставин цілком прогнозовано до другого туру президентських виборів вийшли нинішній президент Борис Тадич та лідер Сербської радикальної партії Томіслав Ніколич. Цей сербський націоналіст ставить під сумнів перспективу європейської інтеграції країни. Він риторично запитує, як можна приєднуватися до Європейського Союзу, який, наполягаючи на визнанні незалежності Косова, відбирає 15 відсотків сербської території. Така позиція фактично перекреслює намагання утвердити демократичні цінності в краї.
Нагадаємо, що 2005 року тодішній представник ООН у Косові фінський дипломат Харі Холкері запропонував до часу визнання незалежного статусу краю запровадити на цій території демократичні принципи. Пропонувалося дозволити повернутися сербським біженцям, гарантувати вільне пересування та захист прав національних меншин, розвиток ринкової економіки та налагодження діалогу із Сербією. Тепер ці плани опинилися під загрозою зриву. Причому стосунки між Косовим та Сербією свідомо загострюють політики з обох боків. Прем'єр-міністр краю Хашим Тачі налаштований так само непримиренно та безкомпромісно. Тож спільними зусиллями сербів та албанців проблема Косова стає застарілим гнійником Європи.
Зважаючи на цей чинник, які шанси мають Борис Тадич та Томіслав Ніколич у другому турі президентських виборів? Місцеві політологи прогнозують, що електоральний резерв чинного президента є більшим за можливості лідера націоналістів. Отже, третього лютого 2008 року, коли відбудеться другий тур голосування, ми не лише дізнаємося, якого лідера обрали собі сербські громадяни, а і якому сценарію врегулювання косовської проблеми вони віддають перевагу.
Україна не перестає наполягати на збереженні територіальної цілісності Сербії, фактично підтримуючи план надання краю широкої автономії. Таку автономію, наприклад, вже декілька десятиріч має населення Гренландії (у Данії), або Аланських островів (у Фінляндії). Україна виступає також за залишення миротворчого контингенту в Косові на підставі рішення Ради Безпеки ООН.
Країни Європейського Союзу не мають єдиної позиції щодо визнання незалежності краю. З пересторогою до цієї перспективи, зважаючи на свої проблеми з басками, ставиться Іспанія. А грецька частина Кіпру в косовському варіанті вбачає сценарій, до якого для визнання своєї незалежності може вдатися місцева турецька громада. За цих обставин у Сербії залишається поле для дипломатичних маневрів. Чи скористається цим новий президент країни? Скоро отримаємо відповідь на це запитання, адже «перехідний період» не може тривати в Косові вічно.
також у паперовій версії читайте:

• КУБИНЦІ ОБРАЛИ НАЦІОНАЛЬНУ АСАМБЛЕЮ
• «МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ» АЗІЙСЬКИХ ГІГАНТІВ
• ПАРТІЯ САДДАМА ПОВЕРТАЄТЬСЯ

назад »»»