ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!
КОЛИ НІС «ПЛАЧЕ»...
Як зазначено в словнику, ринітом називають запалення слизової оболонки носа. Чи можна вважати згадане захворювання небезпечним? Про це я запитав Олександра Науменка, доктора медичних наук, професора кафедри оториноларингології Національного медуніверситету імені О. Богомольця.

— Хронічні риніти — дуже складне захворювання, досить сказати, що боротьба з ними почалася ще за часів Авіценни, але вона залишається актуальною й донині.
— Що ж спричинює ці недуги? Які причини їх породжують?
— Хронічний нежить пов'язаний із змінами кровонаповнення слизової оболонки порожнини носа. Це явище зумовлюється частими гострими запальними процесами в порожнині носа — гострими ринітами, які, зокрема, супроводжуються іншими інфекціями. Останніми роками все більшу роль у виникненні деяких захворювань відіграють вірусні інфекції, які уможливлює розвиток реакцій гіперчутливості.
— Чи здатні несприятливі екологічні умови життя спровокувати хронічний риніт?
— Безумовно. Найчастіше це пил, газ, сухе або вологе повітря, коливання температури тощо. Мінеральний та металевий пил травмують слизову оболонку верхніх дихальних шляхів; борошняний, крейдяний, бавовняний, вовняний пил складається з м'яких часток. Він має обволікальну дію та призводить до загибелі вій миготливого епітелію, метаплазії, порушення відтоку із залоз та келихоподібних клітин слизової оболонки. Пари та гази різноманітних речовин спричиняють хімічне подразнення слизової оболонки носа, спочатку гостре, а потім і хронічне її запалення. До захворювання може призвести й тривале вживання деяких лікарських препаратів. Тож не варто захоплюватися нафтизином, ринофугом чи санорином. Травми носа й спадкова схильність, вади розвитку й дефекти носа також здатні спровокувати виникнення хронічного риніту.
— Які методи лікування хронічних ринітів пропонуються сучасною медициною?
— У клінічній практиці застосовують велику кількість методів лікування хронічних ринітів, залежно від їхньої форми. Утім, усі ці методи можна розділити на дві великі групи — хірургічні та консервативні. Хірургічні методи лікування зазвичай полягають у коригувальних операціях на нижніх й, рідше, середніх носових раковинах. Структури носа дуже тендітні, тому під час вибору методики головне завдання хірурга — зберегти і, якщо можливо, відновити основні функції слизової оболонки порожнини носа. Останніми роками розроблено щадні операції на носових раковинах, які виконують, вдаючись тільки до підслизового доступу до тканин, що підлягають видаленню, щоб унеможливити травму найбільш цінного миготливого і нюхового епітелію слизової оболонки.
— Чи застосовують у вітчизняній ринохірургії новітні методи оперативних втручань?
— В Україні останнім часом почали широко застосовувати кріогенну, лазерну та ультразвукову апаратуру. Порівняно з гальваноакустикою менш травматичним вважається кріохірургічне втручання, після якого зона некрозу є значно меншою і процеси відновлення судин та нервових волокон відбуваються у стисліші терміни. Локальне глибоке заморожування слизової оболонки носових раковин після стихання реактивних явищ і відторгнення нальотів призводить до поліпшення носового дихання. У хірургії для безкровного розтину тканин широко використовують високоенергетичне лазерне випромінювання. Ефективною є лазерна терапія й для хворих, котрі тривалий час вживають судинозвужувальні краплі в ніс або загальні судинорозширювальні засоби для лікування гіпертонічної хвороби. Цей метод успішний і під час лікування алергійних форм риніту, коли слизова оболонка середніх носових раковин має набряк і скидається на поліпи.
— Відомо, що попри привабливість й ефективність хірургічні методи лікування повністю не задовольняють хворих...
— З огляду на складність, травматичність й можливість післяопераційних ускладнень, хіругічний метод істотно поступається консервативному лікуванню. Методи консервативної терапії вельми різноманітні та досить ефективні. Це голкорефлексотерапія, електропунктура, гальванізація верхнього шийного вузла, довгохвильове ультрафіолетове опромінення, іонофорез з новокаїном, діадинамічні струми, а також психотерапія. Отоларингологи застосовують також склерозувальні (внутрішньораковинно) і припалювальні, в'яжучі (аплікаційно) речовини (препарати срібла), вібромасаж слизової оболонки порожнини носа. Методики, які базуються на застосуванні низькоенергетичного гелій-неонового лазерного випромінювання, також дають добрі результати. У лікуванні різних форм хронічного риніту успішним використовують й імуномодулювальні фармакологічні препарати, зокрема глюкокортикоїди, які зменшують запалення в слизовій оболонці порожнини носа.

Розмову вів Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• АНТИБІОТИКИ ПРОТИ СКЛЕРОЗУ
• КРАПКУ В ІСТОРІЇ З «ОХМАТДИТОМ» ПОСТАВИВ ПРЕЗИДЕНТ
• КРОВ ІНФОРМУЄ ПРО РАК ЛЕГЕНЬ
• ЗА ПОШИРЕННЯМ ХВОРОБ СТЕЖАТЬ МАТЕМАТИКИ

назад »»»