Головна
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Вiвторок Жовтень 14, 2014
Головні новини
За пенсіями до ПФ звернулося 64 тис.переселенців У зв’язку з переїздом через воєнні дії на ... (12 Жов 2014)
Добра воля Не­що­дав­но бу­ли ... (12 Жов 2014)
Як Москва сама себе висікла 7 сеп­ня уряд Ро­сії на ... (12 Жов 2014)
Турецький Кіссінджер іде вгору Ре­джеп Та­йп Е­до­ган ... (12 Жов 2014)
Союз держав-ізгоїв У Мос­кві дня­ми ... (12 Жов 2014)
Активізація дипломатичних маневрів навколо Ураїни Чергове загострення військово-політичного ... (12 Жов 2014)
План Путіна Пе­зи­дент о­сії ... (12 Жов 2014)
Штайнмаєр вважає Порошенка й Путіна відповідальними за ... Міністр закордонних справ Німеччини ... (12 Жов 2014)
УКРАЇНА – НАТО Учо­ра в Уель­сі ... (12 Жов 2014)
ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА РЕГІОНИ
БУДЬ ГОРДИЙ ЗА КРАЙ, ДЕ ПРОЖИВ НАШ НАРОД...
Заклик поетеси зі Сваляви Мар’яни Немет — «Най прекрасна іскра пролетить!» втілився в життя. Очі й душі уродженців Срібної Землі — так історично характеризується наше Закарпаття — були пронизані іскрами радості й натхнення під час урочистої зустрічі в столиці. Воно й не дивно, адже чимало карпатян (так колись їх «охрестив» прем’єр-міністр Карпатської України Юліан Ревай) нині стали киянами й організували земляцтво. Його члени — люди активні, запальні й творчі.

Є в цій громаді депутати Верховної Ради, дипломати, лікарі, науковці, підприємці, радники Президента, словом ті, хто прийшовши «з вершин і низин» малої батьківщини, підійнялися до висот національного визнання. Їх знають і шанують не лише у Іршаві, Колочаві, Ужгороді, Береговому чи Мукачеві, де вони з’явилися на світ, а й у Києві, для якого роблять чимало корисного й цікавого.
Це відчувається навіть тоді, коли потрапляєш на їхні «клаки», так на колочавській говірці називаються вечорниці. Тоді звучать цимбали й сопілки, лунають не лише пісні «В’ється наче стрічка неспокійна річка...» чи «Ґандзя цяця, Ґандзя киця...» або «У трембітоньку заграю...», а й відбуваються театралізовані дійства. Сценарій такого дійства написав Станіслав Аржевітін, знаний громадсько-політичний діяч, фінансист, радник Президента, голова Товариства закарпатців у Києві і присвятив його славній минувшині рідного краю — створенню Карпатської України.
— Століття проживши у відриві від Матері-Вітчизни, закарпатці були приречені на злидні та вимирання, релігійні переслідування, загарбання земель чужоземцями, сталінський терор,— каже Станіслав Михайлович.— Усе, що стосується непростого життя-буття моїх земляків, розшукував у архівах, цікавився спогадами січовиків і їхніх нащадків. Знайшов чимало цікавих документів, фотознімків, навіть унікальний документальний фільм «Одна доба незалежності» про національно-визвольні змагання. До слова, цьогоріч відзначатимемо 70 років від моменту, коли після численних маніфестацій учасники Сойму повідомили світу про народження Карпатської України. Тоді ж було обрано президента нової держави. Ним став Августин Волошин, а прем’єр-міністром Юліан Ревай.
Мрії новообраного уряду і громадян тоді висловив референт пропаганди, він же поет Василь Гренджа-Донський:
За волю народу, що з мертвих воскрес,
Життя ми готові віддати,
Щоб сонце свободи світило з небес
На наші Зелені Карпати.

Цей вірш, а також виступ Августина Волошина, роль якого виконував пан Аржевітін, промова Юліана Ревая, що лунала з вуст Миколи Бідзілі, до глибини душі схвилювали глядачів, нинішніх карпатян-киян. Вони, а також гості вечорниць вітали з перемогою хлопців-січовиків (нинішніх студентів) над чеськими й мадярськими терористами.
Отак, поринувши у минувшину рідного краю, присутні першими почули Указ Президента України Віктора Ющенка « Про відзначення 70-ї річниці Карпатської України». Завдяки цьому буде виданий збірник історичних документів, відбудуться наукові форуми. В навчальних і закладах культури проведуть тематичні заходи. Зніматимуть документальні та художні фільми про ті далекі події. Побачать світ ювілейні монети «Карпатська Україна», «Карпатські січовики», «Августин Волошин», а також поштова марка і конверт. У перспективі мають з’явитися меморіальний музей, пам’ятні знаки й дошки на батьківщині та в місцях, пов’язаних із діяльністю Августина Волошина, його соратників та січових стрільців.
Накреслене втілиться в життя, бо нинішнє покоління закарпатців таке, яке мріяв бачити ще в 30-х роках поет-патріот Василь Пачовський:
Будь гордий за край, де прожив наш народ,
Літ тисяч в темниці розп’ятий,
А духа зберіг серед темних пород,
Як скарб, в рідній мові заклятий.

Олена СЕДИК, фото автора
також у паперовій версії читайте:
  • ЯРЕМЧА ЧЕКАЄ...
  • СУТО ПОЛТАВСЬКІ ПРИКМЕТИ
  • МЕР НА СТО РОКІВ?
  • НА ПРИКАРПАТТІ 2008-й — РІК СТЕПАНА БАНДЕРИ

назад »»»


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».