ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ЕКОНОМІКА
КОЛИ ЗВУК НЕ ПУСТИЙ...

Цей завод мало чим відрізняється від інших. Звичайні прохідна, корпуси та майстерні. А різниця в тім, що до виробничого гуркоту періодично додаються протяжні звукові сигнали. Саме вони дають змогу більшості працівників зорієнтуватися у просторі й знайти дорогу до свого робочого місця. Ці люди цілковито або частково позбавлені зору, тому звук стає для них украй важливим.

Рекламацій — катма
Запорізьке навчально-виробниче підприємство Українського товариства сліпих створене понад півстоліття для того, щоб забезпечити роботою інвалідів по зору. Якщо інші фізичні вади дозволяють хворій людині працювати в більшості фірм і підприємств, виконуючи чимало видів робіт, то зі сліпою людиною значно складніше. На заводах УТОС подбали про належні умови праці для цієї категорії неповносправних, свого часу їхнє обладнання та розвиток технологій відповідали всім стандартам виробництва. Це підприємство було відоме, як виробник кришок для скляної тари, що забезпечувало цією продукцією всю область. Проте з часом технічна база заводу морально застаріла, а коштів на її оновлення не було. Підприємство втратило більшість партнерів, які допомагали йому триматися на плаву. Три роки тому обсяги його виробництва становили лише шість тисяч гривень. Нині ситуація поліпшилась, обсяги зросли до 846 тисяч, що вселяє надію.
Утім, кришки — це дріб’язок порівняно із замовленнями ЗПТ «ЗАЗ», із яким завод УТОС давно співпрацює. Для нього виготовляють замикаючі системи та гальмові трубки. За місяць незрячі робітники переробляють до 70 тисяч метрів сталевої трубки, аби виконати це замовлення.
— Автомобіль — виріб підвищеної небезпеки, тому потребує особливо високої точності виготовлення,— розповідає директор підприємства Олександр Пошукай.— За роки співпраці замовник жодного разу не поскаржився на якість нашої роботи.

Кому потрібні незрячі робітники?
Здебільшого незряча людина здатна виконувати нескладні виробничі операції. Новачка навчають днів десять, а потім він працює у складі бригади. Хоча інваліди з вадами зору схоплюють інформацію швидше, ніж зрячі люди, вони не можуть виконувати ювелірні операції. Тому зазвичай слюсарі-збиральники мають розряд не вищий від другого, отже, отримують наднизьку зарплату. До того ж, підприємство змушене перейти на скорочений робочий тиждень та неповний день, а це також позначається на зарплатні. Проте разом із пенсією місячний дохід неповносправного перевищує тисячу гривень.
Спеціалісти служби зайнятості стверджують, що нині на ринку праці немає місця низькокваліфікованим робітникам. В умовах механізації та автоматизації ручна робота стає непотрібною. Тому, за логікою речей, завод УТОС мав би закритися. Одначе тут діє інша логіка — розуміння й співчуття. Адже кілька годин, що їх інвалід проводить на заводі, дають змогу йому почуватися потрібним суспільству, додають оптимізму і визначають сенс життя. Людей з обмеженими можливостями, які мають роботу, можна назвати щасливчиками, бо таких небагато. На підприємствах області працює лише кожен четвертий член УТОС, причому переважно це жителі обласного центру. На запорізькому заводі УТОС думають не про закриття, а про перспективу, мріють про модернізацію. Керівництво вдячне партнерам із АвтоЗАЗу, які з року в рік розміщують свої замовлення саме в них, і Фонду соціального захисту інвалідів, котрий вкладає кошти у поліпшення санітарно-гігієнічних умов роботи на підприємстві.

Гріє реальне тепло
Нещодавно тут відбувся урочистий пуск відновленої газової котельні. Фонд надав на її реконструкцію понад півмільйона гривень на безповоротній основі.
— Для обігрівання виробничих приміщень на нашому підприємстві використовувались старі котли з ККД 47 відсотків,— пояснює головний інженер Микола Вишнивецький.— Вони експлуатувалися понад 20 років, тоді як максимальний термін удвічі менший. Тому взимку у виробничих корпусах (там працюють 118 інвалідів і стільки ж здорових людей) температура не піднімалася вище 11° С.
Витрати на енергоресурси відтепер стануть меншими на 103 тисячі кубометрів на рік. У грошовому еквіваленті річна плата за енергоносії, яка торік становила 106 тисяч гривень, має зменшитися на третину. До речі, кошти фонду допомогли реконструювати опалювальну систему на заводі «Неон» Українського товариства глухих, де працює 170 інвалідів, й таким чином поліпшити санітарно-гігієнічні умови. За три роки фонд витратив на модернізацію цього підприємства, що спеціалізується на виробництві потужних трансформаторів, понад 900 тисяч гривень. Завдяки їм люди з обмеженими можливостями не втратили роботу.
У суспільстві чимало йдеться про соціальний захист неповносправних, створення для них робочих місць. Нерідко ці розмови буквально — пустий звук. А треба діяти, як це спільно роблять громадська організація Товариство сліпих, бізнесова структура, якою є АвтоЗАЗ, і влада в особі Фонду соціального захисту інвалідів. Їхні відносини можна охарактеризувати, як дійове партнерство задля людей з фізичними вадами.

Ніна ЛОМОНОС
також у паперовій версії читайте:

• ПОТІСНИЛИ НЕДБАЙЛИВІ ЖЕКИ
• ГІДНО ПРОВЕСТИ В ОСТАННІЙ ПУТЬ...

назад »»»