ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
ПЕНСІЙНУ СИСТЕМУ ВДОСКОНАЛЮВАТИМУТЬ

Як відомо, з 1996 року пенсії призначали, виходячи із середньої заробітної плати в країні. Тож фактично у пенсійному забезпеченні запанувала зрівнялівка. Щоб відійти від неї, з 1 січня 2004-го було запроваджено реформовану солідарну пенсійну систему та добровільну накопичувальну через недержавне пенсійне забезпечення.

На відміну від інших держав, де проводилась пенсійна реформа, в Україні за нормами нового пенсійного законодавства було перераховано раніше призначені пенсії. При цьому гарантувалося збереження розміру раніше призначених пенсій і застосування всіх пільг під час обчислення стажу роботи, передбачених раніше чинним законодавством. Запроваджено й нову формулу для обчислення пенсій, що передбачає розширення періоду врахування заробітку при призначенні їхніх розмірів і зарахування до страхового стажу лише періодів, за які сплачено страхові внески до Пенсійного фонду. Забезпечено виплату мінімальної пенсії за віком, за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу, у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, котрі втратили працездатність. Вперше, починаючи з 1 квітня 2007 року, мінімальна пенсія на 1% перевищила рівень прожиткового мінімуму для непрацездатних.
За кожен повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 — жінкам пенсія за віком збільшена на 1% розміру пенсії, обчисленого відповідно до базового пенсійного закону, але не більш ніж на 1% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до нового пенсійного законодавства щороку 1 березня (починаючи з 1 березня 2005 року) підвищується розмір пенсії на коефіцієнт, який відповідає не менш ніж 20% темпів зростання середньої заробітної плати в країні порівняно з попереднім роком. Так, підвищення пенсій з 1 березня 2005-го становило 5,5%, а з 1 березня 2006-го — 7,34%. Цьогоріч уперше застосовано коефіцієнт підвищення пенсії, що перевищує мінімальний, а саме, пенсії, призначені до 2005 року (тобто з урахуванням середньої зарплати в галузях економіки за 2002 і 2003 роки), підвищено на 28,03%, що відповідає 96% темпів зростання зарплати в галузях економіки у 2006-му порівняно з 2005 роком. Ті, що призначені в останні два роки (тобто з урахуванням середньої зарплати за 2004–2005 роки),— на 20%, що відповідає 68% темпів зростання зарплати. Пенсії підвищують в три етапи: перший з 1 березня (відповідно на 10,22 і 5,84%), другий — з 1 червня (пенсії підвищуються з урахуванням коефіцієнта 1,1995 і 1,15), третій — з 1 вересня (з урахуванням коефіцієнта 1,2803 і 1,20).
Суттєво поліпшилась структура одержувачів пенсій за їхніми розмірами. Якщо до запровадження Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсію у розмірі прожиткового мінімуму і нижче отримували 13,8 мнл громадян (96%), а вище за нього — лише 0,5 млн осіб (3,7%), то нині пенсію вище за прожитковий мінімум для непрацездатних отримують 11,5 млн, тобто 86% загальної чисельності пенсіонерів. Цьогоріч дохідну і видаткову частини бюджету Пенсійного фонду України затверджені на рівні 95,6 млрд грн, а видатки на пенсійне забезпечення за рахунок коштів держбюджету (на виплату пенсій, призначених за різними пенсійними програмами) — у сумі 24,9 млрд грн.
Відповідно до ст. 51 згаданого закону, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи від місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсію виплачують, якщо це передбачено міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою. Нині договори укладено з 21 країною. Вони розподіляються на два види — ті, що ґрунтуються на територіальному принципі, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої живе отримувач (вони укладені з країнами СНД, Угорщиною, Румунією; та договори, що базуються на пропорційному принципі, за якими кожна договірна сторона призначає й виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на території держави цієї сторони. За принципом пропорційності укладено договори з Болгарією, Іспанією, Чехією, Словацькою Республікою.
Чинною є також тимчасова Угода між урядом України та Росії про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до таких районів у сфері пенсійного забезпечення.
Запровадження нової страхової системи (ухвалення Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), яка синхронізується з нормами європейського законодавства в цій сфері, з одного боку, зумовило необхідність переглянути чинні міжнародні договори, а з іншого — відкрило можливості для укладення міжнародних договорів з іншими державами для реалізації пенсійного забезпечення сторонами за період сплати страхових внесків у кожній з держав-учасниць. Зокрема, ведеться підготовча робота про укладення таких договорів із Угорщиною, Німеччиною, Ізраїлем, Португалією, Румунією та перегляду Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Нині в країні проводяться заходи для розвитку третього рівня пенсійної системи (недержавного пенсійного забезпечення), що є важливим чинником поліпшення пенсійного забезпечення та прискорення соціально-економічного розвитку держави. Спостерігається тенденція до збільшення кількості надавачів послуг у цій сфері. Так, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг погоджено 107 статутів недержавних пенсійних фондів (НПФ), до Державного реєстру фінансових установ внесено інформацію про 80 НПФ (64 відкритих, десять корпоративних і шість професійних).
Найбільша кількість НПФ зареєстрована в Києві (49), решта — в Дніпропетровській (8), Донецькій (6) областях, Харкові, Львові, Івано-Франківську — по чотири, Сімферополі, Сумах, Черкасах, Херсоні, Запоріжжі — по одному. Від 67 НПФ отримано повідомлення про укладені договори про надання послуг із адміністрування, управління активами та зберігання активів. Більшість адміністраторів НПФ зареєстрована в Києві (32 із 44), у Дніпропетровській області (2), Львові та Харкові — по три, в Донецьку — два, Сумах та Івано-Франківську — по одному.
Наявність значного потенціалу НПФ сприяла зростанню попиту на послуги з їхнього адміністрування. Держфінпослуг видано 34 ліцензії на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.
Недержавні пенсійні фонди залучили понад 137 млн грн, 89% яких становлять активи нових пенсійних фондів. 40,97% інвестиційного портфелю НПФ — це облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України. 35,76% коштів розміщено на банківських депозитах (в одному чи кількох банках). Відхилення від середньозваженої ставки Нацбанку за депозитами в національній валюті дорівнює в середньому від 2,8 до 11,3%. Переважно депозити розміщено терміном від трьох місяців до трьох років, середня ставка за ними сягає 13,4%.
Акції українських емітентів в інвестиційному портфелі НПФ становлять 12,11%. Загалом — це прості іменні акції, які відповідно до процедури ПФТС внесено до Котирувального листа першого рівня лістингу ПФТС (їх у портфелі пенсійних фондів близько 21%). Решту включено до Котирувальних листів другого й третього рівнів лістингу ПФТС (відповідно 23 і 56%).
Так, в акції металургійних підприємств розміщено 40,3% вкладень, машинобудівних — 21,7, хімічних — 21, телекомунікаційних — 7, нафтопереробних — 5,6, енергетичних — 3,2%. На банківські метали в інвестиційному портфелі НПФ припадає 3,23%, на цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України,— 1,58%. На цінні папери, дохід яких гарантований Радою міністрів АР Крим і місцевими радами,— 1,09%. В об’єкти нерухомості інвестовано 0,91% активів, в іпотечні цінні папери — 0,02, в інші види активів, не заборонені законодавством,— 4,32%.
Порівняно з 2005 роком кількість учасників НПФ зросла більш ніж у 2,2 раза і перевищила 193 тис., із яких 92,7% — учасники нових пенсійних фондів. Виплати в системі недержавного пенсійного забезпечення нині здійснюються здебільшого пенсійними фондами, що перебувають у стадії реорганізації (2 530,2 тис. грн отримали близько трьох тисяч громадян). Нові фонди виплатили пенсії 801 учасникові на суму 1 463 тис. грн. А всього від НПФ отримали 3 993,2 тис. грн близько чотирьох тисяч громадян.
Для подальшого підвищення ефективності системи недержавного пенсійного забезпечення передбачається вдосконалювати законодавство про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг задля посилення індивідуальної відповідальності керівників фінансових установ, у тому числі керівників НПФ (голови ради недержавного пенсійного фонду), розширення бази для застосування штрафних санкцій, а також удосконалювати законодавство щодо визначення та встановлення відповідальності зберігачів НПФ за невиконання функцій контролю за операціями з активами НПФ. Є намір удосконалювати систему персоніфікованого обліку учасників НПФ, зокрема, методологію ведення обліку та встановлення вимог технічного та програмного забезпечення цих систем. Запроваджуватиметься світовий досвід відносин між НПФ і їхніми учасниками щодо розширення можливості доступу учасників до інформації про діяльність фонду. Передбачається встановити чітку взаємодію з фондовими біржами, рейтинговими агенціями стосовно процедури надання інформації за здійсненими угодами з цінними паперами українських емітентів, безоплатного підтвердження інформації за угодами, що надається відповідно до законодавства адміністраторами НПФ до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг. Планується забезпечити координацію діяльності основних державних регуляторів недержавного пенсійного забезпечення; запровадити систему автоматизованого моніторингу й звітування суб’єктів, що надають послуги в сфері недержавного пенсійного забезпечення; налагодити ефективну систему обміну інформацією між органами, що здійснюють нагляд і контроль в системі недержавного пенсійного забезпечення.
Передбачається розробити надійні фінансові інструменти, у тому числі довгострокові та захищені від інфляції; проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу серед роботодавців та населення для відновлення довіри до фінансових установ, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення.

Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:

• ТУРБОТА ПРО ІНВАЛІДІВ

назад »»»