ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА ПРОБЛЕМА
МОРАТОРІЙ НА ЗЕМЛЮ — ДОБРЕ ЦЕ ЧИ ПОГАНО?
Попри те, що купівля-продаж землі сільськогосподарського призначення в Україні заборонена на законодавчому рівні, її щорічний «тіньовий» оборот незалежні експерти оцінюють в 50–60 млн. доларів. Із цього питання почалась наша розмова з головою Державного агентства земельних ресурсів України Ігорем Яцуком.


— З економічного погляду мораторій на землю є шкідливим, адже насправді він не стримує операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської землі, а ставить їх поза законом, сприяючи розширенню «тіньового» ринку та процвітанню корупції. У дiлкiв вистачає схем «допомоги» селянину з купiвлею-продажем його землi. Їм потрiбен лише час, зумовлений мораторiєм, котрий допоможе скупити те, що не встигли, i «натиснути» на найупертiших власникiв.
Унаслідок цього втрачають селяни — власники землі, які отримують під час її продажу значно нижчу ціну порівняно з умовами відкритого ринку. Втрачають також орендодавці, одержуючи занижену плату за землю. Втрачає держава від несплати податків за операції з сільськогосподарською землею. Втрати несуть всі виробники та аграрне виробництво загалом від неможливості залучити землю в економічний обіг і отримати іпотечні кредити.
Виходячи з цього, продовження мораторію на операції із землею спонукають до реалізації різних сумнівних схем її придбання. Як наголосив глава держави в одному зі своїх виступів, продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення — це надання певним особам можливості красти цю землю.
— Зі сказаного можна зрозуміти: Ви не виключаєте того, що мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення може бути продовжено. Але ж це суперечитиме закону, за яким купівля-продаж земельних ділянок запроваджується з 1 січня 2008 року.
— У законі визначено такий термін, але йдеться й про умови припинення мораторію, а саме: повинні набрати чинності відповідні законодавчі акти, якими буде запроваджено прозорий механізм ринку земель. Необхідність такого підходу не викликає сумнівів. За відсутності законодавчої бази, що регулює ринкові відносини у випадках, коли йдеться про сільськогосподарські землі, скасування мораторію призвело б до катастрофічних наслідків. Зокрема, і в першу чергу, мають запрацювати закони «Про державний земельний кадастр» і «Про ринок земель». Щодо першого, то його законопроект був схвалений у другому читанні та загалом як закон 20 березня 2007 року на пленарному засіданні Верховної Ради України, а 13 квітня Президент застосував вето до зазначеного закону. Глава держави вважає, що закон нівелює ідею створення кадастрово-реєстраційної системи і не відповідає інтересам держави та громадян, а його положення не узгоджуються з Конституцією та Земельним кодексом. Отже, документ треба доопрацювати. Щодо законопроекту «Про ринок земель», то він затверджений тільки в першому читанні й три роки готується до другого.
Нині важко прогнозувати: чи ці законопроекти схвалить новообраний парламент, чи ні. Я не виключаю, що їх схвалення блокуватиметься деякими фракціями Верховної Ради, оскільки першопричини мораторію лежать винятково в політичній площині. Існує ймовірність того, що скасування заборони на продаж земель сільськогосподарського призначення буде відтерміновано на невизначений час. Проте сподіватимемось, що політики порозуміються і, коли запрацює Верховна Рада, законопроекти будуть схвалені. Крім того, планується ухвалити низку постанов Кабінету Міністрів, які регулюватимуть ринок землі.
— Перед тим, як запровадити обіг земель сільськогосподарського призначення, потрібно було виконати чималий обсяг роботи з виготовлення державних актів на право власності на землю. Що вдалося зробити?
— Роботи щодо видавання державних актів власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) завершуються. Право на земельну частку (пай) набули 6,91 млн громадян, із яких 6,81 млн (98,6%) отримали сертифікати на право на земельну частку (пай). Станом на 1 серпня 2007 р. громадянам оформлено 6,08 млн державних актів на право власності на землю, що становить 89,2% кількості громадян (6,81 млн), котрі отримали сертифікати на право на земельну частку (пай). Найвищий показник видавання державних актів на право власності на земельну ділянку взамін сертифікатів у Дніпропетровській області (98,7 відсотка). Понад 90 відсотків державних актів видано у Кіровоградській, Одеській, Запорізькій, Луганській, Черкаській, Тернопільській, Херсонській, Полтавській областях і Севастополі. Останнє місце посідає Івано-Франківська область — тут замінено на державні акти лише 54 відсотки сертифікатів. Низькими темпами просувається видавання державних актів у Хмельницькій і Волинській областях.
Набули права на земельну частку (пай), але не отримали сертифікатів 97,7 тис. громадян. Ці земельні паї залишаються не витребуваними. Ще однією причиною стримування заміни сертифікатів на державні акти є те, що близько 127 тис громадян нотаріально досі не переоформили право спадщини.
Нереалізація впродовж тривалого часу права на земельний пай через невизначеність громадян у термінах щодо заміни сертифікатів і недостатність фінансування є головними причинами незавершеності цих робіт.
Із 14,11 млн громадян України, що мають право на приватизацію земельних ділянок, станом на 1 липня 11,99 млн осіб реалізували своє право та отримали земельні ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого селянського господарства, садівництва, індивідуального дачного та гаражного будівництва на площі 3,85 млн га. Це становить 85 відсотків кількості громадян, які мають на це право.
— Людей цікавлять прогнози фахівців щодо вартості гектара землі сільськогосподарського призначення після скасування мораторію на її продаж.
— За нашими прогнозами, вартість гектара в середньому становитиме 10–12 тис. грн, але, певна річ, що в різних регіонах вона буде різною. Визначити її допоможе методика, розроблена Кабміном. Тому, приміром, у Криму ціна земельної ділянки сільськогосподарського призначення може сягати 15 тис грн, а в Київському регіоні — 9–12 тис.
Для того щоб механізм експертної грошової оцінки земельних ділянок був прозорим, аби запобігти некваліфікованим чи недобросовісним діям у цій сфері, постановою уряду від 18.07.2007 р. № 941 затверджено Порядок ведення державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. Реєстр, який вестиме Держземагентство, є автоматизованою системою обліку оцінювачів, яким видано свідоцтво про підтвердження їхньої кваліфікації. Впровадження реєстру оцінювачів земельних ділянок, їхня кваліфікована робота мають важливе значення для функціонування економічних механізмів купівлі-продажу, іпотеки, справляння податків тощо. Крім того, ведення Державного реєстру матиме важливу соціальну складову, бо захищатиме інтереси мільйонів громадян, які отримали або отримають у власність земельні ділянки.

Розмову вела Людмила ШЕРШЕЛЬ,
Укрінформ
також у паперовій версії читайте:

• БУНТ МАШИН ЧИ ЛЮДСЬКИЙ ІНТЕРЕС?
• ВЕЛИКІ АМБІЦІЇ МАЛОГО МІСТА

назад »»»